25.03.2025

ЄУН 337/383/25

Провадження №2/337/626/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 березня 2025 року         Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

21.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВ «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який позивач мотивує тим, що 15.05.2024 на підставі укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) №14.05.2024-100001794, відповідачу надано кредит у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.05.2024, строком на 98 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії відповідно до умов договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів і комісії, у зв`язку з чим станом на 20.08.2024 утворилась заборгованість в загальній сумі 39910,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 13000,00 грн., заборгованості за процентами 19110,00 грн., заборгованості за комісією 1300,00 грн., неустойки за кожен невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання 6500,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 14.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір №14.05.2024-100001794 на наступних умовах: сума кредиту 13000,00 грн., строк кредитування 98 днів з дати надання кредиту; дата повернення кредиту – 20.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,18% = (15079,66 / 13000) / 98 х 100%; проценти (економічна сутність – плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 10% від суми кредиту та дорівнює 1300 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до квитанції платіжної системи LiqPay на банківську картку, ідентифіковану у кредитному договорі №14.05.2024-100001794 як електронний платіжний засіб ОСОБА_1 , 15.05.2024 зараховано грошові кошти у розмірі 13000,00 грн.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 39910,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 13000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 19110,00 грн., заборгованості за комісією 1300,00 грн., неустойка 6500,00 грн.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ «Споживчий центр» таким, що підлягає частковому задоволенню.

Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов.

В даній справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір. У вказаному договорі сторонами погоджено усі істотні умови, суму і строк кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки тощо.

При цьому кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В даній справі судом встановлено, що кредитний договір №14.05.2024-100001794 від 15.05.2024, між ТОВ Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором та відповідно до вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повернути разом з процентами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Однак, як встановлено судом, відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту, процентів та комісії підтверджується відповідним розрахунком, який узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.

При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі – 13000,00 грн, процентам в розмірі 19110,00 грн та комісії 1300,00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 6500,00 грн., то суд враховує, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який діє і на час звернення з вказаним позовом до суду, і на час розгляду справи, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 6500,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2027,79 грн., виходячи з розрахунку: 33410,00 грн (загальна сума задоволених вимог) х 100% : 39910,00 грн (загальна сума заявлених вимог) = 83,71 %; 83,71 % х 2422,40 грн. : 100 % = 2027,79 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 14.05.2024-100001794 від 14.05.2024 в загальному розмірі 33410 (тридцять три тисячі чотириста десять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом 13000,00 грн., заборгованості за процентами 19910,00 грн., заборгованості за комісією 1300,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) витрати по сплаті судового збору 2027 (дві тисячі двадцять сім) гривень 79 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                         М.В.Сидорова