Справа № 953/744/25 

                                                        н/п 1-кс/953/2388/25

    УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді -                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря  -                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області майор юстиції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000056 від 26.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України; за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст.263 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України про арешт майна, -

        В С Т А Н О В И В :

26.03.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000056 від 26.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України; за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені на теперішній час особи з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Харківській області під час дії правового режиму воєнного стану, у невстановлений період часу, але не пізніше 26.01.2025, прийняли рішення вчинити ряд терористичних актів на території м. Харкова.

З метою створення належних умов для зазначеної злочинної діяльності, зазначені особи, у вказаний період часу, вступивши між собою в попередню змову на вчинення невизначеної кількості терористичних актів (більш точні обставини виникнення змови в ході досудового слідства не встановлені), вирішили підшукати можливих співучасників з тим, щоб створити за їх участі терористичну групу, діяльність якої мала на меті здійснення терористичних актів, тобто діянь у формі вчинення вибухів, підпалів, чи інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Так, не пізніше 21.01.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, зазначені невстановлені особи через застосунок «Телеграм» встановили контакт із громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в м. Харкові. У ході вказаного спілкування зазначеними особами ОСОБА_6 було доведено необхідність сприяти вчиненню вибуху на території м. Харкова шляхом виготовлення саморобного вибухового пристрою. На отриману пропозицію невстановлених осіб ОСОБА_6 надала свою добровільну згоду.

За вказаних обставин у ОСОБА_6 , яка була обізнана про введення в Україні правового режиму воєнного стану та усвідомлювала, що вчинення будь-яких вибухів порушить громадську безпеку та матиме наслідком залякування населення, виник кримінальний протиправний намір на пособництво вчиненню терористичного акту через надання засобів та знарядь у вчиненні вибуху з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.

Таким чином, невстановлені особи визначили ОСОБА_6 роль пособника у вчиненні терористичного акту, діяльність якої полягала б у виготовленні саморобного вибухового пристрою, що може бути застосований для здійснення терористичного акту, тобто діяння у формі вчинення вибуху, які створювали небезпеку для життя чи здоров`я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, а також передачі зазначеного пристрою іншим особам, визначеним організаторами терористичного акту, а також отримали добровільну згоду ОСОБА_6 .

Далі, у період до 21.01.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, здійснила придбання необхідних частин для виготовлення вибухового пристрою в домашніх умовах, у тому числі металевих елементів, які мали бути використані для ураження якомога більшої кількості людей.

Далі, у той же період часу, тобто до 21.01.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, діючи умисно за попередньою змовою із невстановленими особами, за вказівками останніх незаконно виготовила саморобний вибуховий пристрій із засобом ініціації – мобільним телефоном MiA1, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та сім-карткою мобільного оператора, усвідомлюючи, що вказаний пристрій буде використаний для здійснення терористичного акту.

Далі, 21.01.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи на виконання вказівок невстановлених осіб, помістила для подальшого транспортування іншою особою виготовлений нею саморобний вибуховий пристрій у поліетиленовий пакет зеленого кольору. У подальшому, того ж дня, ОСОБА_6 здійснила передачу вищевказаного пакету із вищезазначеними предметами, шляхом здійснення його закладки на місцевості за координатами 49.9790339, 36.2597450.

Надалі, 21.05.2025 громадянка України ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із вищевказаними невстановленими особами, забрала вказании? пакет за вищевказаними координатами, та у період з 18 год 30 хв по 20 год 30 хв 25.01.2025 ОСОБА_5 заклала на ділянці за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 32 А.

У подальшому, приблизно об 11 год 35 хв 26.01.2025 поблизу приватного домоволодіння за адресою м. Харків, вул. Хліборобна, 32 А, дистанційно здійснено детонацію невстановленого вибухового пристрою, внаслідок чого отримав ушкодження громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, 28.01.2025 ОСОБА_5 затримана співробітниками правоохоронного органу за адресою: АДРЕСА_2 , під час продовження вчинення своєї протиправної діяльності.

Разом із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території м. Харкова, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.02.2025, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне поводження з вибуховим пристроєм шляхом його зберігання за місцем свого мешкання.

Реалізуючи виниклий кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання вибухового пристрою, ОСОБА_6 , у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 27.02.2025, діючи умисно, у порушення п.1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (зі змінами), зберігала вибуховий пристрій у вигляді саморобного вибухового пристрою за місцем свого мешкання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 .

Під час проведення обшуку 27.02.2025 за місцем мешкання ОСОБА_6 за вищевказаною адресою, на балконі виявлено та вилучено вибуховий пристрій у вигляді саморобного вибухового пристрою.

Згідно довідок спеціаліста ВТС ГУНП в Харківській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 27.02.2025, вилучений за місцем мешкання ОСОБА_6 предмет, схожий на саморобний вибуховий пристрій, який являє собою вогнегасник з приєднаними електричними дротами та обмотаними вздовж корпусу уражуючими елементами, які кріпляться до корпусу за допомогою липкої стрічки із зарядом вибухової речовини всередині, належить до категорії вибухонебезпечності «надзвичайно небезпечно».

27.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 28.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_6 належить на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер майна: 1917311463101).

Відповідно до санкції ч. 2 ст. 258 КК України, встановлено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, наявність в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта є конкретним фактом, підтверджуючим право власності ОСОБА_6 на майно.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказане майно підозрюваної ОСОБА_6 необхідно накласти арешт з метою недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна підозрюваного, яке підлягає конфіскації відповідно до ч. 2 ст. 258 КК України.

Прокурор, слідчий до судового засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання та розглядати дане клопотання без виклику власника майна, на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора, слідчого.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного. 

Слідчим суддею було встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000056 від 26.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України; за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У такому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 258 КК України, а тому з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, вважає за необхідне накласти арешт на майно. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема відчуженню, втрати, передачі майна, власником якого є ОСОБА_6 , щодо якого може бути застосована конфіскація як вид покарання.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також відчуженню майна, яке є забезпеченням конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 258 КК України.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 – 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.

Накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні № 22025220000000056 від 26.01.2025 на майно, що належить підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони права на відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -                                                         ОСОБА_1