Справа № 192/700/25

Провадження № 1-кс/192/94/25

Ухвала

Іменем України

26 березня 2025 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12025047160000045 від 18 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, на обґрунтування якого зазначив, що 17 березня 2025 року до ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 17 березня 2025 року на блок-посту «Солонянський», розташованому на автодорозі Н-08 в с. Червонокам`яне Дніпровського району Дніпропетровської області було зупинено автомобіль марки Мерседес Бенц, з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів пред`явив працівникам поліції посвідчення водія на своє ім`я з явними ознаками підробки, а саме: колір та шрифт не відповідають зразку, відсутність деяких водних знаків.

Відомості за даним фактом 26 листопада 2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025047160000045 з попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.

18 березня 2025 року під час проведення огляду надане ОСОБА_4 посвідчення водія серії НОМЕР_2 було вилучене до ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

У клопотанні вказано, що з метою збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження та внесення в них непоправних змін, що може негативно вплинути на мету досудового розслідування, а сааме: встановлення або спростування обставин, котрі б вказували на вчинення кримінального правопорушення та наявності або відсутності в діях тих чи інших осіб складу кримінального правопорушення слід накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор в судове засідання не з`явився. Власник майна в судове засідання не з`явився. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв`язку з неявкою всіх учасників, слідчим суддею здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів згідно ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що останнє підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Прокурором в якості мети накладання арешту на майно, було зазначено про необхідність збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення та пошкодження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як з`ясовано з матеріалів клопотання, 18 березня 2025 рокубули внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025047160000045 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що 17 березня 2025 року на блок-посту «Солонянський», розташованому на автодорозі Н-08 в с. Червонокам`яне Дніпровського району Дніпропетровської області було зупинено автомобіль марки Мерседес Бенц, з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів пред`явив працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім`я з явними ознаками підробки, а саме: колір та шрифт не відповідають зразку, відсутність деяких водних знаків.

Постановою дізнавача від 18 березня 2025 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано речовим доказом, а згідно протоколу огляду від 17 березня 2025 року – вилучене до ВП № 1.

З письмових пояснень ОСОБА_4 встановлено, що вказане посвідчення водія він замовив у жовтня 2024 року у свого знайомого ОСОБА_5 за 15 000 гривень, а у лютому 2025 року ОСОБА_5 загинув.

Згідно рапорту поліцейського СРПП від 17 березня 2025 року, відомості про отримання ОСОБА_4 посвідчення водія відсутні.

Постановою дізнавача від 18 березня 2025 року призначено проведення судово-технічної експертизи документа.

Слідчий суддя посилається на те, що метою арешту майна, зокрема, є збереження речових доказів, а ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у  випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У даному випадку, слідчий суддя вважає, що прокурором обґрунтовано в якості мети арешту майна зазначено збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження або внесення в них неправомірних змін, яким є посвідчення водія, оскільки іншим способом зберегти речові докази, інакше як шляхом арешту - неможливо.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Отже, відповідно до п. 1 п ч. 5 ст. 173 КПК слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, повинен в резолютивній частині ухвали зазначити перелік майна, на який накладено арешт, а відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК якщо слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, вважає за необхідне заборонити, обмежити право власників чи володільців розпоряджатися або користуватися майном, у резолютивній частині ухвали він повинен прямо про це зазначити, разом із вказівкою на майно, щодо якого застосовуються такі заборони чи обмеження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12025047160000045 від 18 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна, – задовольнити.

Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) шляхом заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане посвідчення водія.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню дізнавачем, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її проголошенні - з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1