Справа № 308/3404/25

1-кс/308/1355/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представник володільця майна - адвокат ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024072030000103, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 358 КК України,

про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером № 2110100000:24:001:0645, у вигляді заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на ній, здійснення будь-яких дій щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій.

Клопотання мотивоване тим, що дана земельна ділянка є речовим доказом, як предмет кримінального правопорушення з приводу якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, та який отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є об`єктом кримінально-протиправних дій. Проведення будівельних робіт на земельній ділянці призведе до пошкодження, знищення, перетворення земельної ділянки як речового доказу.

Від представника володільця майна – адвоката ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення на клопотання, у яких він просить відмовити у його задоволенні. Доводи представника зводяться до того, що накладення арешту на земельну ділянку є прямим та безпосереднім перешкоджанням підприємницької діяльності товариства ПП «Континент Рівер». Накладення арешту на дане майно спричинить зупинення забудови земельної ділянки та завдасть значної матеріальної шкоди підприємству. Звертає увагу на те, що правомірність набуття права постійного користування ТОВ «Дукат-Ужгород» земельною ділянкою підтверджено судом, відповідним чином було оформлено і визнається прокуратурою. Зміщення координат земельної ділянки у висновку спеціаліста є суто технічним питанням і його причини можуть бути з`ясовані спеціалістами. Жодної шкоди таким зміщенням не було завдано.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Представник володільця майна, на яке просить накласти арешт прокурор, заперечив щодо задоволення клопотання з підстав, наведених у раніше поданих письмових запереченнях. Звернув увагу на те, що неспівпадіння координат не є підставою для зупинення будівельних робіт і заподіяння збитків особі, яка займається підприємницькою діяльністю. Зміщення координат жодної шкоди не спричиняє та склад кримінального правопорушення не утворює. Накладення арешту на земельну ділянку є неспівмірним втручанням в діяльність підприємства із завданнями кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення частин 2 та 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу – запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024072030000103, відомості про яке 18.11.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 364 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.03.2025.

З витягу також встановлено, що під час розроблення документації із землеустрою за кадастровим номером № 2110100000:24:001:0645 до неї внесено неправдиві відомості щодо конфігурації та місця розташування вказаної земельної ділянки.

Окрім цього, у витягу зазначено, що службові особи Ужгородської міської ради, зловживаючи службовим становищем, всупереч ст.ст. 92, 127, 134 Земельного кодексу України, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Дукат-Ужгород», передали в постійне користування та в подальшому в оренду вказаного товариства земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0645 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на Слов`янській набережній без проведення земельних торгів, чим могла бути заподіяна значна шкода громадським інтересам.

Постановою прокурора від 07.03.2025 вищевказану земельну ділянку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт обумовлене необхідністю збереження речових доказів.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вищевказана земельна ділянка може мати значення речових доказів, позаяк могла бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Однак, стороною обвинувачення не доведено, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження даного речового доказу.

Зокрема, на переконання слідчого судді, зібрані у ході досудового розслідування матеріали не є достатніми для висновку про наявність у діях посадових осіб Ужгородської міської ради ознак кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування, позаяк органом досудового розслідування не встановлено ні механізму вчинення даних кримінальних правопорушень, ні шкоди, яка є обов`язковим елементом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування не з`ясовано жодних обставин розроблення документації із землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером № 2110100000:24:001:0645, не встановлено та не опитано осіб, які її розробляли, з приводу суперечностей щодо конфігурації та місця розташування вказаної земельної ділянки.

Не встановлені також і посадові особи Ужгородської міської ради, які на думку сторони обвинувачення, передали в постійне користування та в подальшому в оренду вказаного товариства дану земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на Слов`янській набережній. Не з`ясовано причин такої передачі без проведення земельних торгів.

Доводи представника законного володільця земельної ділянки слідчий суддя вважає доречними, їх не спростовано прокурором у ході розгляду клопотання.

Забудова земельної ділянки жодним чином не перешкоджає проведенню досудового розслідування кримінального провадження, не призведе до втрати земельної ділянки, її перетворення, пошкодження, псування, відчуження.

Слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна враховує, що в рамках кримінального провадження не вчинено жодної слідчої дії, досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, найважливіші та істотні обставини справи, від встановлення яких залежить питання про наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування, не є встановленими. У рамках досудового розслідування кримінального провадження повідомлення про підозру нікому не здійснено.

Накладення арешту на земельну ділянку за даному етапі досудового розслідування кримінального провадження не є розумним та співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя враховує і наслідки накладення арешту земельної ділянки для ПП «Континент Рівер», якому може бути завдано значної матеріальної шкоди внаслідок застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість поданого прокурором клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, так як ним не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, у володінні та користуванні якої перебуває земельна ділянка, про який ідеться в клопотанні, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Час та дата оголошення повної ухвали 13 год. 25 хв. 21 березня 2024 року.

Слідчий суддя                                                      ОСОБА_1