Справа № 355/92/25

Провадження № 2/355/390/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Старенької С. М.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

З метою визначення територіальної підсудності справи, судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. З Відповіді № 1042970 від 17.01.2025 слідує, що за вказаними у позовній заяві параметрами особу не знайдено. Зважаючи на означені обставини, 20.01.2025 судом направлено запит до апарату Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. З Відповіді означеного органу місцевого самоврядування від 23.01.2025, отриманої судом 27.01.2025, встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, що відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.

У поданій позовній заяві позивачка, ОСОБА_2 , просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі перебуває в шлюбі з 30 жовтня 2010 року. Від спільного подружнього життя є дитина: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . За доводами позовної заяви, між сторонами погіршились сімейні стосунки, позивачка з чоловіком перестали розуміти один одного, виникали суперечки, що негативно відображаються на їх психіці та суперечить їхнім спільним інтересам, а також інтересам в подальшому розвитку й формуванню світогляду неповнолітнього сина. На даний момент сторони не спілкуються, ведуть різні бюджети, спільне господарство не ведуть, фактично припинили шлюбні стосунки. Проживають окремо близько 13 років та не мають мети в подальшому відновлювати неіснуючу родину. Таким чином, спільні відносини між сторонами повністю припинені, а їх відновлення є неможливим, збереження шлюбу позивачка вважає недоречним і неможливим. Призначення будь-яких строків для примирення є недоцільним.

У позовній заяві ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 27.01.2025 відкрито провадження у цій цивільній справі, постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначено на 21.02.2025.

У судове засідання 21.02.2025 сторони та/або їх представники не з`явилися. Відповідач не повідомив причини неявки, клопотань не надходило.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 21.02.2025 розгляд справи відкладено на 26.03.2025.

У судове засідання 26.03.2025 позивачка не з`явилася. Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі. Виразив готовність відшкодувати судові витрати позивачці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2010 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 136), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.10.2010, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області.

У шлюбі народилися дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.2011, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області).

Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім`ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_2 до  ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з огляду на заявлені відповідні вимоги позивачки про стягнення судових витрат із відповідача, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 30 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 136, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дані відносно позивачки:

ОСОБА_2

АДРЕСА_1 .

РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_1

АДРЕСА_1 .

РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА