У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

            Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 14.04.1990 р. за ч.3 ст.81 і ч.3 ст.85 КК України на 5 років позбавлення волі; 03.02.1997 р. за ч.3 ст.81 КК України - на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі; 03.07.2003 р. за ч.3 ст.185 КК України - на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; ч.2 ст.307 КК України - на 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; ч.2 ст.308 КК України - на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 визначено 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а відповідно до ст.71 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 29 червня 2005 р. апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 07.08.2004 р. у с. Данилівка Зборівського району Тернопільської області, із присадибної ділянки ОСОБА_3, викрав наркотичні засоби - макову солому вагою 5 кг. 300 грам., що є великим розміром, яку, із метою збуту, до 09.08.2004 р. зберігав за місцем свого проживання, а у цей день перевіз у м. Тернопіль, однак реалізувати не зміг, оскільки був затриманий працівниками міліції.

Його також засуджено за те, що він 08.08.2004 р. у м. Тернополі таємно, повторно, викрав майно ОСОБА_4 вартістю 302 грн. 

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження і на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та його особі, просить судові рішення скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, та, обговоривши доводи скарги й доповнень, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованими.

Твердження засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про безпідставність засудження, є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві визнавав себе винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів та показав, що, він, перебуваючи на залізничному вокзалі м. Тернополя, чув, що особи, які вживають наркотики, купують рослини маку та з них виготовляють наркотичні засоби. З метою подальшого продажу, він вирішив викрасти рослини маку, які вирощували люди з його села. 07.08.2004 р. у вечірній час він зайшов на один із городів, на якому вдень бачив посіви маку, і викрав із нього макові головки, які зберігав у себе вдома. 09.08.2004 р. він узяв викрадені рослини маку та, із метою їх збуту, поїхав у м. Тернопіль. Приїхавши на залізничний вокзал зазначеного міста, він розпочав пошук осіб, які б придбали ці наркотичні засоби за 50 грн., однак був затриманий працівниками міліції. Визнав він також й те, що 08.08.2004 р. на залізничному вокзалі м. Тернополя таємно викрав сумку сплячого громадянина і сховав її у підвалі будинку поруч із вокзалом (а.с. 12-14, 73-74, 155-158). Під час перевірки цих показань шляхом відтворення обстановки й обставин подій злочинів ОСОБА_1 у присутності понятих, без стороннього впливу, про що останні підтвердили під час допитів, на місцях учинення злочинів відтворив обстановку й умови, в яких відбувалися зазначені злочини (а.с.21-25, 96-101).

Такі показання засудженого узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що 08.08.2004 р. у нього на залізничному вокзалі м. Тернополя викрали сумку, в якій знаходилось майно вартістю 302 грн.; показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 08.08.2004 р. її співмешканець ОСОБА_1 повідомив їй, що викрав сумку незнайомого чоловіка, яку заховав у підвалі будинку поруч із вокзалом; показаннями свідків ОСОБА_6 й ОСОБА_7(працівники міліції), які пояснили, що 09.08.2004 р. вони під час оперативного відпрацювання залізничного вокзалу м. Тернополя помітили підозрілого чоловіка з мішком, якого затримали й доставили до відділення міліції, у мішку цього чоловіка виявили наркотичні засоби - макову солому вагою 5 кг. 300 грам.; показаннями свідка ОСОБА_3, яка показала, що у неї на городі ріс мак, який невідомі особи зрізали, про що вона дізналась 07.08.2004 р.

Крім показань засудженого, потерпілого й свідків винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.308 і ч.2 ст.185 КК України, також підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 й ОСОБА_14; висновками експертиз і даними, що містяться в протоколах слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.

            Отже, суд законно й обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.308 і ч.2 ст.185 КК України, а тому підстав для скасування судових рішень і закриття справи, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає.

Посилання засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та його особі, є безпідставними.

ОСОБА_1 учетверте притягується до кримінальної відповідальності. Належних висновків із попередніх засуджень він не зробив і у період іспитового строку вчинив нові злочини. Це свідчить про стійкість установки особи на ведення злочинного способу життя й у подальшому.

За таких обставин суд призначив ОСОБА_1 за сукупністю злочинів і вироків покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення немає.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, - 

    У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 .

С У Д Д І :

КОЛЕСНИК М.А.                   ВЕРЕЩАК В.М.                  КИЯШКО А.Я.