24.11.2011

Справа №1-179/11

ВИРОК

Іменем України

24 листопада 2011року   Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді                           Телешмана О.В.,

при секретарі                                       Попельницькій С.С.,

з участю прокурора                                 Ткача О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився та проживає в АДРЕСА_2, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,  

за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.09.2011 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб  в  с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з іншого приміщення – свинарника ТзОВ «Т.Г.Шевченка»металевих предметів загальною вагою 56 кілограм на загальну суму 123,2 гривні.

Підсудні вчинили злочин за таких обставин.  07.09.2011 року приблизно о  20 годині підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  вирішили викрасти металеві прути та в подальшому здати їх на металобрухт, про що домовились в АДРЕСА_1. На виконання даної домовленості вони взяли із собою лом, пилку по металу, п'ять запасних полотен до неї, які належать їхньому батьку та ліхтарик, який належить їм та прийшли в с. Оселівка Кельменецького району на територію недіючої ферми ТзОВ «Т.Г.Шевченка»до приміщення свинарника. Підсудні ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 приблизно о 22 год. проникли до приміщення свинарника з тильної сторони через отвір для дверей та пройшовши по ньому,  зачинили за собою вхідні двері які знаходяться з протилежної сторони на металеву защіпку. Після цього вони за допомогою лома відламали один проліт металевої решітки з яких виготовлені клітки для поросят та інших сім металевих прутів, які склали н а купку. Рештки решітки вони винесли з свинарника та обперли до стіни. Однак підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки в момент вчинення крадіжки вони були помічені та затримані охоронцями ТзОВ «Шевченка»ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в той час перебували на чергуванні та здійснювали охорону майна ТзОВ «Т.Г. Шевченка». Таким чином підсудні ОСОБА_1 та          ОСОБА_2 відламали та намагалися викрасти вказані вище металеві предмети (металобрухт) загальною вагою 56 кілограм по ціні 2,2 гривні за один кілограм на загальну суму 123,2 гривні. Про вчинене підсудні щиро жалкують, розкаюється у вчиненому.

Підсудний  ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю та дав суду показання про те, що проживає в АДРЕСА_2 разом зі своїми батьками та братом –підсудним ОСОБА_1. 07.09.2011 року біля 20 години він перебував у своєму господарстві тоді під час розмови з братом ОСОБА_1 він запропонував йому піти до території колишнього ТзОВ «Шевченка», що в с. Оселівка Кельменецького району та звідти викрасти металевих прутів із якихось огорож щоб використати їх для будівництва гаража у своєму господарстві. На його пропозицію брат погодився, оскільки їхні батьки мали майнові паї в ТзОВ «Шевченка»і вони думали, що якщо інші люди розбирають майно, тому їм також можна це зробити. Тоді вони взяли з собою металевий лом та пилку по різці металу і п'ять запасних полотен до неї, які належать їхньому батьку, щоб з їх допомогою демонтувати якісь металеві прути та пішли до території ТзОВ «Шевченка», при цьому вони також взяли із собою належний їм ліхтарик щоб ним підсвічувати. Прийшовши, на територію ТзОВ «Шевченка»приблизно 22 годині вони зайшли на територію ферми зі сторони поля. Тоді він запропонував пройти в одне із приміщень де вхідних дверей до свинарника не було, після чого вони разом підійшли до даного приміщення та залишили біля нього лом, пилку по металу та п'ять запасних полотен до неї які вони взяли з свого господарства. Після цього вони пройшли до свинарника де пересвідчилися, що в середині свинарника нікого немає, та побачили, що біля входу можна демонтувати металеві решітки. Потім вони пройшли через приміщення свинарника з середини та пересвідчилися, що в свинарнику дійсно нікого не має зачинили вхідні двері до приміщення свинарника з протилежної сторони на металеву застібку. Після чого повернулися до входу через який зайшли до приміщення свинарника, зі сторони поля та підсвічуючи собі ліхтариком побачили там металеві огорожі для свиней, виготовлені з металевих прутів, які вони вирішили викрасти, щоб використати їх при будівництві гаражного приміщення у власному господарстві. Він пішов взяв лом який вони залишили біля свинарника та повернувся назад до підсудного ОСОБА_2, який чекав на нього. Тоді вони з ним руками за допомогою лома по черзі  розпочали розламувати металеву решітку, ставлячи лом поміж металеві прути та з силою натискаючи на них вони їх виламували. Таким чином вони демонтували одну металеву решітку відламавши від неї сім металевих прутів та поскладали їх на кучку. Після цього він виніс металеву решітку яку вони демонтували на вулицю і повернувся назад до свинарника. Тоді до приміщення свинарника зайшли двоє невідомих їм людей і він вибіг з приміщення, але потім повернувся і між ними і охоронцями почалася суперечка і ті їх затримали. Потім вони всі заспокоїлись і дочекалися приїзду працівників міліції. Перед крадіжкою вони дійсно вживали пиво. Вага металобрухту, який вони намагалися викрасти складала 56 кг. Про вчинене щиро жалкує. Свою вину у вчиненні злочину визнає повністю в чому щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_1 дав суду покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_2 Вину у вчиненому визнав повністю. Щиро жалкує про вчинене, розкаюється у вчиненому.

Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості показань підсудних немає, а тому судове слідство було обмежено їх допитом. Таким чином, вина підсудних у вчиненому стверджується їх показаннями.

Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_5  слід кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що вони вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яка була поєднана з проникненням в інше приміщення.  При цьому суд вважає, що з обвинувачення необхідно виключити таку кваліфікуючу ознаку, як  вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки така кваліфікуюча ознака відсутня в ч.3 ст.185 КК України і є згідно п.2 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання.

При призначенні підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання суд враховує: ступінь  тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів; роль підсудних, які виступали як співвиконавці злочину, особи винних які є людьми молодого віку та виключно позитивно характеризуються за місцем проживання; обставини, що  обтяжують покарання за ч.3 ст.185 КК України –вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом’якшують покарання - щире розкаяння  у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що пом’якшують покарання суд, відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, визнає вчинення підсудними злочину вперше.

Враховуючи наявність декількох вказаних вище обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, повне визнання підсудними своєї вини, з урахуванням осіб винних, які виключно позитивно характеризуються за місцем проживання, є особами молодого віку, враховуючи вартість майна, яке намагалися викрасти підсудні, зважаючи, що підсудні раніше не притягувалися до адміністративної відповідальності, враховуючи матеріальний стан підсудних, які ніде не працюють,  суд вважає, що  при призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та  призначити їм покарання нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції даної частини статті у виді позбавлення волі. Суд вважає, що дане покарання, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнє для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів, тобто таке покарання відповідатиме  цілям, які передбачені ч.2 ст.50 та ч.2 ст.65 КК України.

З урахуванням всіх вказаних вище обставин справи, а саме позитивні характеристики за місцем проживання підсудних, їх молодий вік, в сукупності із обставинами, які пом’якшують кримінальне покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, а тому вважає, що їх слід звільнити від  відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі  ст. 75 КК України.  

Суд вважає, що речові докази по справі ( а.с.58-59) металеву решітку в кількості 1 штуки та металеві прути в кількості 7 шт. слід повернути ТзОВ «Т.Г. Шевченка»; лом, пилку по металу та полотна до пилки по металу слід повернути їх власнику ОСОБА_6, оскільки в ході судового слідства не було доведено, що дані знаряддя злочину належать обвинуваченим, а ліхтарик, який належав обвинуваченим слід конфіскувати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                  ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому основного  покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного  покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такі обов’язки:

1)          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи;

2)          повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3)          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим   ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу  залишити  підписку про невиїзд.

Речові докази по справі ( а.с.58-59):

металеву решітку в кількості 1 штуки та металеві прути в кількості 7 шт. повернути ТзОВ «Т.Г. Шевченка»;

лом в кількості 1 шт., пилку по металу в кількості 1 шт. та полотна до пилки по металу в кількості 5 шт. повернути їх власнику ОСОБА_6;

ліхтарик в кількості 1 шт. -  конфіскувати.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.

Суддя