Справа № 287/550/25

3/287/2183/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року         м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 254765 від 23.02.2025 року вбачається, що 23.02.2025 року, о 21.45 год., в м. Олевську, по вул. Свято-Миколаївській, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Результат огляду на алкотестері «Драгер 6810» становив 0,34 проміле.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від  ОСОБА_1 не надходило.

За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:  протоколом про адміністративне  правопорушення  серії ЕПР1 № 254765 від 23.02.2025 року, який складений у відповідності до вимог  КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та  підписаний ОСОБА_1  без жодних зауважень та заперечень; чеком тестування на алкоголь № 630 від 23.02.2025 року,  з якого вбачається, що результат тесту ОСОБА_1   на стан алкогольного сп`яніння  становить  0,34   проміле;  актом огляду на стан  алкогольного  сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,  у якому зазначено, що огляд  ОСОБА_1  проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). За результатами  огляду  ОСОБА_1   на стан алкогольного  сп`яніння за допомогою газоаналізатора  «Alcotest Drager 6810» проба є позитивною та становить 0,34 проміле, при цьому ОСОБА_1 погодився із вказаним результатом огляду; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4136849 від 23.02.2025 року; диском з відеозаписом події.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4136849 від 23.02.2025 року, яка знаходиться в матеріалах справи,  працівником поліції 23.02.2025 року було притягнуто ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за  ч. 2  ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу  в розмірі  3400,00 грн.Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищевказана постанова серії ЕНА № 4136849 від 23.02.2025 року оскаржується   ОСОБА_1 в судовому порядку. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що саме ОСОБА_1 23.02.2025 року, о 21.45 год., в м. Олевську, по вул. Свято-Миколаївській, Коростенського району, Житомирської області, керував автомобілем «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з наявними в матеріалах справи: розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу вбачається, що ОСОБА_1 підписав зазначені розписки як водій транспортного засобу.

Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/5617, яке чинне до 15.10.2025 року, газоаналізатор «Alcotest 6810», № ARBL-0901, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9а ПДР України визначено заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З оглянутого диска з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що 23.02.2025 року   поліцейським було  запропоновано ОСОБА_1    пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу  «Alcotest 6810 Drager»,на що останній погодився. Під час огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest 6810 Drager» встановлено, що ОСОБА_1   перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту становить  0,34  проміле. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував щодо результатів огляду та відносно того, що саме він керував зазначеним транспортним засобом. Також, ОСОБА_1 визнав, що він вчора вживав алкогольні напої. Окрім цього, ОСОБА_1 ознайомлено працівниками поліції із складеними відносно нього адміністративними матеріалами, які він особисто підписав.

Судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018. Правових підстав вважати долучений до матеріалів провадження відеозапис неналежним чи недопустимим доказом в суду немає.

Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Під час  розгляду справи судом встановлено факт керування ОСОБА_1  23.02.2025 року, о 21.45 год.,  автомобілем  «ВАЗ-2106»,  державний номерний знак  НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1  було порушено п. 2.9а ПДР України, згідно якого водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення,  вважаю, що дії  ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1  ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.  

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

При обранні міри адміністративного стягнення  враховується  характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника,  ступінь його вини,   майновий стан,  тому суд вважає за необхідне визнати  ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП  та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у  вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37976485, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л. В. Винар