Справа № 275/906/24

       У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року селище Брусилів                

Брусилівський районний суд Житомирської області в склад:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

         при секретарі - ОСОБА_4 ,               

                  за участю:  прокурора - ОСОБА_5 ,

               захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

               обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області клопотання сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 , про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коростишів Житомирської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,       

        у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12024060420000253 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України.

           Прокурором до суду подано клопотання про продовження строку  запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

             В обгрунтування клопотання прокурор вказала, що ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2024 року   щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 21 липня 2024 року.

               Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 серпня 2024 року.

             Ухвалами Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 серпня, 09 жовтня, 04 грудня 2024 року та 29січня 2025 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 березня 2025 року.

               На даний час судовий розгляд справи ще триває, тому на переконання сторони обвинувачення, продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу притодії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

На переконання сторони обвинувачення в цьому провадженні продовжують існувати ризики, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.            

З метою забезпечення виконання   ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання у подальшому переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, виникла необхідність в продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

               Санкція ч. 3 ст. 15, п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, вказане кримінальне правопорушення відносяться до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень.

             Вік ОСОБА_7 , його соціальні зв`язки, стан здоров`я, дозволяють останньому переховуватись від суду. ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має стійких родинних зв`язків, що збільшує ризик втечі від кримінального переслідування.                       

               Таким чином, продовжують існувати ризики, передбачений п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявні підстави вважати, що будь-який з інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та належному виконань обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

               Прокурор ОСОБА_5 просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

               До суду потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не з"явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

             Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений вирішення клопотання поклали на розсуд суду.

               Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивщи матеріали, заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , приходить до наступного.

                  ОСОБА_7 23травня 2024 року о 14 год. 57 хв. було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

               Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2024 року  щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 21 липня 2024 року.

               Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 серпня 2024 року.

               Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 жовтня 2024 року. 

               Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 грудня 2024 року.

               Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 лютого 2025 року.

       Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 березня 2025 року.

               Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

               Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

             При вирішенні питання щодо запобіжного заходу судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, висловлена в рішенні "Харченко проти України" від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

               Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

               Судом при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжних заходів та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються положення законодавства, "Конвенції про захист прав людини", а також практика Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також враховує конкретні обставини по даному провадженню.

               З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у незакінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, а саме : ОСОБА_8 і ОСОБА_9 особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України.

        ОСОБА_7  обвинувачується у вчиненні  особливо тяжкого злочину, за  який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

            ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має стійких родинних зв`язків, що збільшує ризик втечі від кримінального переслідування.

               Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості , переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв"язки з суспільством.

             Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 дані про його особу, суд вважає, що існують ризики впливу на потерпілих, свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи наслідки, обвинувачений може вчиняти спроби переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та недостатність за таких обставин у застосуванні щодо нього більш м"якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

               Наявність постійного місця проживання, на думку суду, не є переконливим доводом для можливості застосування більш м"якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки ці обставини відповідно до обвинувального акту, не стримали обвинуваченого від протиправної поведінки.

             На думку суду, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи продовження існування ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

                   На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183,331, 372, 392-395 КПК України, суд -

         УХВАЛИВ:

               Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 25 травня 2025 року , без визначення розміру застави.

        На ухвалу  може бути подано  апеляційну скаргу  до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_10