Єдиний унікальний номер 142/171/25

Номер провадження № 3/142/115/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2025 року                                                                смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва Київської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ПРИКЗ інспектора прикордонної служби 1 категорії - снайпера 4 групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", сержанта, -

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 333013 від 21 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 21 січня 2025 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, під час контрольного шикування персоналу відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " заступником начальника відділення інспекторів  ОСОБА_2 , було встановлено факт не прибуття до місця проходження служби сержанта ОСОБА_1 із щорічної основної відпустки, який мав прибути до 08 годині 00 хвилин 20.01.2025 року до місця проходження служби відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", чим порушив вимоги статей 11,16,17 розділу 1 часттини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIX, чим недбало поставився до виконання покладених на нього обов`язків військової служби  в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте в матеріалах справи міститься його заява про визнання вини та розгляд справи у його відсутність. За вказаних обставин, враховуючи положення ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Під час проходження військової служби, зокрема при виконанні обов`язків військової служби, у відповідності до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, утримуватися від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, встановлювати їдкий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

В статті 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 333013 від 21 січня 2025 року, яким зафіксовано факт недбалого ставлення до військової служби в умовах особливого періоду ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 січня 2025 року, письмовими поясненнями заступниканачальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з персоналу, капітана ОСОБА_3 від 21 січня 2025 року, відпускним квитком, виданим сержанту ОСОБА_1 ,від 25 грудня 2024 року, в якому встанволено строк поверненя до військової частини до 08:00 год 20 січня 2025 року, витягом з Книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) станом на 21.01.2025 року. Також судом досліджено долучені до протоколу копії військового квитка військовослужбовця ОСОБА_1 , службову картку, та індивідуально соціальну-психологічну картку військовослужбовця Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 .

Обставин, обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та враховуючи те, що ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ненастання тяжких наслідків від вчиненого правопорушення, відсутність обставин, обтяжуючих відповідальність, та незначний строк, менше доби, повернення суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження у справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 34, 35, ст. 172-15, ст. ст. 221, 251, 252, 265, 268, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: