Справа № 283/3/25

Провадження №1-кп/283/111/2025

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

       27 березня 2025 року                         м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника – адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 29.10.2024 за №12024060510000352, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

28.10.2024 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21074», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вулиці Пісківка в с. Українка Коростенського району Житомирської області від центра села у напрямку м. Малин Коростенського району Житомирської області, до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 .

У вказаний день та час, водій ОСОБА_5 , проїжджаючи ділянку автодороги біля будинку №34 вул. Пісківка, с. Українка, Коростенського району, Житомирської області, порушивши вимоги пунктів 2.3 б), 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом із швидкістю близько 70 км/год., що є перевищенням встановленої у населених пунктах швидкості, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи в полі його зору на даному відрізку дороги пішохода ОСОБА_7 , який перебував на проїзній частині дороги, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної зупинки, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що призвело до наїзду на ОСОБА_7 .

Так, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: ран обличчя, кисті, калитки, розмозження лівого стегна з відкритим переломом лівої стегнової кістки, переломів лобної кістки, решітчастої пластини, поперечного перелому тіла грудини, множинних переломів ребер, перелому грудного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому кісток таза, крововиливів: у шлуночки головного мозку, під м`які мозкові оболонки довгастого мозку, півкуль мозочка, правої та лівої скроневої ділянок мозку, під плевру правої легені, розривів печінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого ОСОБА_7 .

Причиною смерті ОСОБА_7 стали травми голови, тулуба, кінцівок, які ускладнилися травматичним шоком важкого ступеня, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

ІІ. Позиція учасників судового розгляду

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому обвинуваченні визнав у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 надав показання про те, що посвідчення водія отримав трохи більше року тому. Того вечора їхав додому від магазину «Орхідея» на автомобілі ВАЗ, який придбав його батько. Рухався зі швидкістю близько 70 км/год, з ближнім світлом фар. Дорога йому була добре відома, суха, огороджена відбійниками, мала заокруглення праворуч. Тротуари відсутні. Було досить темно, хоч і було увімкнено вуличне освітлення, однак на тій ділянці дороги освітлення було поганим. Коли піднімався під гору, то раптом на проїзній частині з`явився чоловік, побачив його приблизно за 1 м від автомобіля, відразу розпочав гальмування та «взяв» кермом праворуч. Відбувся удар лівою передньою частино автомобіля (ліві фара і крило). Пішохід нібито теж був лівим боком до автомобіля. Від удару пошкоджено було лобове скло і ліва стійка автомобіля. Приблизно через 3 м від місця наїзду автомобіль зупинився. Обвинувачений відразу підбіг до потерпілого, який лежав біля заднього лівого колеса без ознак життя. Потім викликав швидку допомогу та поліцію. Про вчинене щиро шкодує, просив вибачення у потерпілої. Пообіцяв, що буде компенсовувати потерпілій заподіяну шкоду. Просив не позбавляти його волі, надавши можливість довести, що він усвідомив свою провину і більше ніколи не допустить подібного та відшкодує завдану шкоду.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні надала показання про те, що того вечора чоловік повертався додому з електрички. Від місця ДТП до їхнього будинку залишалося близько 1 км відстані. Близько 19 години до потерпілої прийшла сусідка і повідомила, що ОСОБА_8 на смерть збила машина. Коли потерпіла прибула на місце події, там вже працювала поліція, все було огороджено стрічками і нікого близько не підпускали. Потерпіла бачила, що тіло чоловіка лежало біля відбійника. Потерпіла вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, не пов`язане з реальним позбавленням волі, оскільки він є молодим, вчинив злочин не навмисно.

На підтвердження винуватості стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні письмові докази:

-витяг з ЄРДР (а.с.30);

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2024, який проводився о 20 годині 40 хвилин, при температурі повітря +9, без опадів; оглядом встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди – вул. Пісківка с. Українка, проїзна частина – горизонтальна, пряма, із незначним заокругленням вправо; асфальт сухий, чистий; дорожнє покриття загальною шириною – 7,9 м, по одній полосі для руху в кожному напрямку; дорожньої розмітки не виявлено; виявлено пошкодження в передній лівій частині транспортного засобу: розбито розсіювач передньої лівої фари, лобове скло; наявні сліди біологічного походження – елементи по всьому лівому боку транспортного засобу; труп ОСОБА_7 знаходився на покритті дороги по лівий бік від автомобіля ВАЗ 21074 в положенні на спині; долучена фототаблиця із зображеннями місця пригоди, автомобіля та тіла загиблого потерпілого; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2024 визначено відстань та розташування автомобіля після події, з прив`язками до стаціонарно розміщених об`єктів (а.с. 33-53);

-медичний висновок №50 від 28.10.2024, згідно з яким у ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено (а.с.54);

-ухвалу слідчого судді Малинського районного суду від 30.10.2024 про арешт майна, якою накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21074» д.н. НОМЕР_2 , належний ОСОБА_9 , яким на час пригоди керував та користувався ОСОБА_5 ; лампу ближнього світла з передньої лівої фари даного автомобіля; взуття потерпілого ОСОБА_7 (а.с.55);

-протокол огляду місця події від 31.10.2024 з ілюстративною таблицею до протоколу, під час якого вилучено одяг потерпілого ОСОБА_7 (а.с.56-60);

-ухвалу слідчого судді Малинського районного суду від 01.11.2024 про арешт майна, якою накладено арешт на одяг потерпілого ОСОБА_7 , вилучений під час огляду місця події 31.10.2024 (а.с.61);

-лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 №1957, причиною смерті якого є травми голови, тулуба та нижньої кінцівки (а.с.62);

-висновок експерта №116 від 06.12.2024, згідно з яким причиною смерті  ОСОБА_7 , 1960 р.н., явились травми голови, тулуба, кінцівок, які ускладнились травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи. Смерть його настала в дуже короткий проміжок часу (хвилини) після отримання тілесних ушкоджень.При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ран обличчя, кисті, калитки, розмозження лівого стегна з відкритим переломом лівої стегнової кістки, переломів лобної кістки, решітчастої пластинки, поперечного перелому тіла грудини, множинних переломів ребер, перелому грудного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому кісток таза, крововиливів: у шлуночки головного мозку, під м`які мозкові оболонки довгастого мозку, півкуль мозочка, правої та лівої скроневих ділянок мозку, під плевру правої легені, розривів печінки, які мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення, могли виникнути від дії твердих тупих предметів, майже одномоментно із значною силою прикладення і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю (а.с.64);

-свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , видане Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.67);

-пенсійне посвідчення ОСОБА_7 (а.с.68);

-висновок експерта №СЕ-19/106-24/16388-ІТ від 11.11.2024, згідно з яким на момент ДТП рульове керування, робоча гальмова система, ходова частина автомобіля ВАЗ, знаходились в технічно працездатному стані. На момент ДТП зовнішні світлові прилади (окрім лампи ближнього/дальнього світла передньої лівої блок-фари) автомобіля ВАЗ, перебували в технічно працездатному стані. Відповісти в якому технічному стані перебувала лампа ближнього/дальнього світла передньої лівої блок-фари не виявляється за можливе в зв`язку з її відсутністю. В процесі дослідження технічного стану наданого на дослідженняавтомобіля ВАЗ, не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли знаходитися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП (а.с.69-78);

-висновок експерта №СЕ-19/106-24/16404-ІТ від 12.11.2024, згідно з яким на автомобілі ВАЗ виявлені механічні пошкодження ударно-динамічного характеру, сконцентровані в передній лівій частині, виражені слідами згинів, вдавлювання, потертостей металу, руйнацій полімерних матеріалів, розбиттям скла, відшаруванням лакофарбового покриття з нашаруванням речовини біологічного походження. Зазначені пошкодження характерні для наїзду транспортного засобу на пішохода, і виходячи з фабули, могли утворитися в процесі розвитку ДТП. З технічної точки зору місце наїзду на пішохода розташоване на відстані не більше як 15,4 м від рогу будинку АДРЕСА_2 . На деякій відстані перед місцем розташування перших уламків розсіювача лівої фари автомобіля ВАЗ (а.с.79-86);

-висновок експерта №СЕ-19/106-24/16415-ІТ від 18.11.2024, згідно з яким на момент ДТП вилучена лампа передньої лівої фари автомобіля ВАЗ-21074 (номерний знак НОМЕР_2 ) перебувала в працездатному стані. В момент деформації спіралі лампи ближнього/дальнього світла автомобіля, спіраль ближнього світла перебувала під напругою, тобто лампа випромінювала світло (а.с.88-92);

-висновок судово-медичного експерта №203-МК від 28.11.2024, згідно з яким на медико-криміналістичне дослідження верхній одяг постраждалого  ОСОБА_7  був представлений у неналежному стані, а саме: вологий, брудний, що в подальшому заважає більш ретельному дослідженню, а також одяг та взуття мають сліди індивідуального носіння, неоднорідне накладання та просочування речовини бурого кольору, що схожа на кров, неоднорідне накладання решток м`яких тканин, неоднорідне накладання речовини сірого кольору, що схожа на грунт. На одязі та взуття потерпілого виявлено пошкодження. Дані пошкодження схожі між собою за своєю характеристикою країв, кінців, форми являються розривами та утворилися від дії тупого(-их) твердого(-их) предмету(-ів), а саме від зачепу об виступаючі частини травмуючого предмета, окрім пошкоджень на куртці № 1, 2, 6, які утворилися від перерозтягнення ниток швів матеріалу. Ділянки стертя матеріалу, які розташовуються на одязі постраждалого, могли утворитись від дотичної та ковзної дії тупого(-их) твердого(- их) предмету(-ів), якою могло бути як і травмуючий засіб, так і дорожнє покриття. Сліди ковзання на обох туфлях є неспецифічними слідами дорожньо-транспортної пригоди та дзеркальним відображенням дії травмуючої сили, які утворились внаслідок ковзання підошовної поверхні черевик по твердій поверхні після удару частинами автомобіля з напрямком ззаду наперед. Будь-яких інших пошкоджень на представленому одязі, взутті характерних для ДТП, не виявлено. Наявність слідів ковзання на обох туфлях свідчить про фіксоване положення обох кінцівок постраждалого до дорожнього покриття, тому не виключається можливість, що постраждалий ОСОБА_7 в момент первинного контакту з травмуючим фактором був у вертикальному положенні або близькому до нього, а також міг, як рухатися, так і стояти в момент первинного контакту з автомобілем. Відповісти на питання якою частиною тулубу був повернутий постраждалий ОСОБА_7 до травмуючого фактору можливо при проведенні комплексної судово-медичної експертизи (а.с.94-99);

-посвідчення водія ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 21074», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , згідно з яким власником транспортного засобу є ОСОБА_9 (а.с.102-103);

-поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-219492055, згідно з яким страхувальником автомобіля «ВАЗ 21074», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_10 (а.с.104);

-протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2024 за участю ОСОБА_5 зі схемою та ілюстративною таблицею, в яких зафіксовано, як ОСОБА_5 детально розповів та показав на місці події про обставини ДТП за його участю, а саме про те, що він 28.10.2024 близько 18  години 30 хвилин рухався автомобілем марки «ВАЗ 21074» автодорогою по вулиці Пісківка у с. Українка до себе додому, у темну пору доби, у тверезому стані, з увімкненим ближнім світлом фар. Так, під час руху автодорогою,  ОСОБА_5  виявив раптову появу на проїзній частині дороги пішохода  ОСОБА_7 , який стояв обличчям до нього, тому відбувся наїзд на пішохода передньою лівою частиною автомобіля. В результаті наїзду пішохід загинув на місці.  ОСОБА_5 , зупинивши автомобіль, викликав із власного мобільного телефону швидку медичну допомогу та поліцію. У подальшому, під час слідчого експерименту,  ОСОБА_5  вказав за допомогою автомобіля статиста, як саме він рухався до місця наїзду на пішохода, де відбувся наїзд, де перебував пішохід на час пригоди. Потім було здійснено відповідні заміри об`єктивної видимості пішохода при темній порі доби при ближньому світлі фар та при дальньому світлі фар автомобіля-статиста. Під час слідчого експерименту також були здійснені відповідні заміри, які внесені до протоколу слідчого експерименту та до схеми (а.с.110-122);

-висновок експерта №1047/24-25 від 18.11.2024, згідно з яким максимально допустимою безпечною швидкістю руху водія а/м «ВАЗ-21074», р/н  НОМЕР_2   ОСОБА_5 , враховуючи відстань видимості в напрямку руху (видимість елементів дороги), приблизно становить - 77...80км/год. В даній дорожній обстановці, відповідно до заданих вихідних даних, зазначених в постанові про призначення даної експертизи, водій а/м «ВАЗ- 21074» р/н  НОМЕР_2   ОСОБА_5  не мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху, при швидкості руху його транспортного засобу 70км/год. В даній дорожній обстановці, відповідно до заданих вихідних даних, зазначених в постанові про призначення даної експертизи, водій а/м «ВАЗ- 21074» р/н  НОМЕР_2 ,  ОСОБА_5  мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху, при швидкості руху його транспортного засобу 50 км/год. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій ОСОБА_5  повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору та згідно з проведеними розрахунками в питанні №2, де зазначено, що водій  ОСОБА_5  не мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, при швидкості руху його транспортного засобу 70км/год., шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху, а при швидкості руху його транспортного засобу 50км/год. він таку можливість мав, тому в діях водія  ОСОБА_5  вбачається невідповідність технічним вимогам пункту 12.4. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору та згідно з проведеним дослідженням, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в наведених умовах дорожнього руху, слід вважати невідповідність дій водія а/м «ВАЗ-21074» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_5 вимогам пункту 12.4. Правил дорожнього руху України (а.с. 123-127).

Допит свідків під час судового провадження не здійснювався, оскільки жодна із сторін кримінального провадження не наполягала на їх допиті.

ІV. Мотиви ухвалення вироку

Суд, надаючи оцінку дослідженим доказам з врахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди та повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , бере до уваги наступне.

Диспозиція статті 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК України, є злочином із матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 статті 286 КК України, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи:

діяння (дія або бездіяльність);

обстановку;

суспільно - небезпечні наслідки (в межах даного кримінального провадження - середньої тяжкості тілесне ушкодження);

причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно-небезпечним наслідком.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у:

1) вчиненні дій, заборонених правилами дорожнього руху;

2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені у статті 286 КК України.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи:

а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у статті 286 КК України;

б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 286 КК України.

ВП ВС у постанові від 21.08.2019 у справі № 682/956/17 акцентувала увагу на тому, що склад кримінального правопорушення, передбачений статтею 286 КК України, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

З обставин, встановлених судом, слідує, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21074», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по проїзній частині вулиці Пісківка в с. Українка Коростенського району Житомирської області із швидкістю близько 70 км/год, тобто з порушенням п. 12.4 ПДР України та перевищенням максимально допустимої швидкості руху в населеному пункті на 20 км/год.

Судом також встановлено, що інший учасник ДТП – пішохід ОСОБА_7 перебував в темну пору доби на проїзній частині дороги поза межами дії знаків чи дорожньої розмітки «Пішохідний перехід», на ділянці, де встановлено дорожнє огородження (відбійник), що в свою чергу свідчить про недотримання потерпілим ОСОБА_7 вимог п. 4.14 «г» ПДР України.

       Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених статтею 286 КК, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.

При виявленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху, що також може виключити відповідальність водія.

Крім того, при вирішенні питання про причинний зв`язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається.

Як зазначив ВС у постанові від 14.01.2025 у справі № 592/7961/18, той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог пункту 12.3 ПДР України.

Викладені в письмових доказах обставини та їх аналіз, наданий судом вище, вказують на те, що обидва учасники ДТП допустили порушення ПДР.

В той же час, за встановлених судом обставин, саме порушення п. 12.4 ПДР (перевищення максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті) водієм ОСОБА_5 , позбавило його можливості виконати вимоги п. 12.3 ПДР України (з моменту виникнення небезпеки своєчасно зменшити швидкість руху аж до повної зупинки автомобіля), та знаходиться у причинному зв`язку як з виникненням ДТП, так і з наслідками у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особи, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 є необережним, та, за встановлених судом обставин – раптового виявлення пішохода на проїзній частині дороги, ОСОБА_5 не міг достовірно знати про вік потерпілого.

Таким чином, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

VI. Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого необережного злочину, особу винуватого, його ставлення до скоєного, позицію потерпілої.

Судом також досліджені характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого:

- копія паспорта (а.с. 101);

- вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.106);

- довідка про склад сім`ї та характеристики з місця проживання, відповідно до яких ОСОБА_5 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї входять: батько, мачуха та два брати; по характеру доброзичний, спокійний, із сусідами перебуває у дружніх відносинах, алкогольні напої не вживає (а.с. 107, 108, 134);

- медичний висновок про те, що ОСОБА_5  на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 105).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Врахувавши позицію учасників кримінального провадження, а також дослідивши характеризуючі обвинуваченого матеріали, суд встановив, що обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, узгодив з потерпілою позицію щодо добровільного відшкодування шкоди, що в судовому засіданні підтвердила потерпіла. Крім цього, ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має молодий вік, позитивно характеризується за місцем проживання.

Також суд враховує порушення пішоходом ОСОБА_7 п. 4.14 «г» ПДР України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що ОСОБА_11 може бути звільнений від відбування основного покарання з випробування та з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

VIІ. Інші процесуальні питання, які вирішує суд при ухваленні вироку

Запобіжний захід під час судового розгляду обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 16026,3 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню, а питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

       Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 16026 (шістнадцять тисяч двадцять шість) гривень 30 копійок процесуальних витрат на залучення експертів (з них: 10346,7 грн на р/р UA44899998031301011500000797, отримувач: ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомир/24060300, банк отримувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ 37976485; 5679,6 грн на р/р UA678201720313221001201009135, банк отримувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ 02883096).

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді від 30.10.2024, 01.11.2024, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль марки «ВАЗ 21074», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні на майданчику ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області – повернути законному володільцю, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_1 ; лампу лівої фари автомобіля, взуття та одяг потерпілого ОСОБА_7 , які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області, - знищити; оптичний носій інформації з відеозаписом слідчого експерименту – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

       Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Уча сники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1