Справа № 298/141/25

Номер провадження 2/298/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 березня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»

(надалі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, звернулось до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 925 грн., судового збору 2422,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.

У позовній заяві позивач посилається на ту обставину, що 17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (надалі - ТОВ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу № 02-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Крім того, як указує позивач, 05.02.2021 між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №19902 (надалі - Кредитний договір) про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. На підтвердження виконання ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» п. 2.4 Кредитного договору, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024, відповідно до якої 05.02.2021 на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, як зазначає позивач, являється доказом видачі кредитних коштів.

Як указує позивач, за станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 8 925 грн.

При цьому позивач зазначає, що ним на адресу ОСОБА_1 направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 19902 від 05.02.2021, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.

Крім цього, 10.02.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, в якій позивач, посилаючись на відповідні докази, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот ) гривень 00 копійок.

24.01.2025 відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень. У вказаний строк, а також станом на дату ухвалення судом рішення відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому подав 11.02.2025 клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

05 лютого 2025 року до суду відповідачем ОСОБА_1 надіслано заяву про зупинення розгляду справи у зв`язку з тим, що він на даний час перебуває на військовій службі у районі бойових дій.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.02.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено. Розгляд справи відкладено на 27.03.2025 13 год. 00 хв.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про наявність справи за його участі в провадженні суду, повідомлявся у встановленому законом порядку. Копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки відповідачу надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою про причину повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.02.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 19902 (надалі - Кредитний договір).

Даний кредитний договір укладено в електронній формі, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», відповідно до якої ОСОБА_1 ідентифіковано за допомогою одноразового ідентифікатора KL4956 дата відправки ідентифікатору позичальнику 02.05.2021, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор 380956773555, а також Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 19902 (надалі також - Індивідуальна частина договору), відповідно до якої клієнтом виступає - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані: серія НОМЕР_3 , місце прописки: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 , рахунок Позичальника №: НОМЕР_1 , електронний підпис НОМЕР_5 .

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, що підтверджується п. 6.8. Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 19902, підписаною відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1.1 п. 1 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 19902 сторонами погоджено розмір кредиту - 1500 грн. 00 коп. та умови, на яких такий кредит видається - строковості, зворотності, платності, та відповідно до якого Клієнт зобов`язується повернути кредит, та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Так, згідно з п. 1.2 п. 1 Індивідуальної частини договору кредит надається строком на 18 днів, тобто до - 22.02.2021. Строк дії договору 18 днів.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта (п.п. 1.3 - 1.5 п. 1 Індивідуальної частини договору).

Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невідємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором (п.п.2.1 та п.п.2.2 Договору).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 21.05.2024 за вих. №5403/05, відповідно до якої 05.02.2021 о 09:00:07 на платіжну картку номер НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 1500 грн. Опис - видача кредиту №19902.

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 19902 від 05.02.2021 між сторонами узгоджено графік розрахунків та орієтовну сукупну вартість кредиту, згідно з яким: строк, на який надано кредит, становить 18 днів; сума кредиту - 1500 грн.; фіксована процентна ставка за день користування - 2,5 %; сума нарахованих процентів за користування

кредитом - 675 грн.; сума нарахованої пені - 5%; всього до оплати - 2175 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», факт отримання відповідачем коштів за таким договором, а також факт невиконання умов такого договору станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 (надалі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

З витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-17/02/2022 убачається, що за вказаним договором позивач набув право вимоги, зокрема, до відповідача за Кредитним договором.

Згідно з п. 7 Договору факторингу за придбання прав вимоги ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» сплачує встановлену на дату підписання договору плату в розміні 507 721, 66 грн., яку фактор має здійснити двома платежами, у порядку визначеному у п.п. 7.2 Договору факторингу №02-17/02/2022.

Відповідно до п.п. 6.2.3 договору факторингу №02-17/02/2022 право вимоги переходить до фактора після підписання цього договору. У разі невиконання зобов`язання зі сплати фактором другого платежу договір вважається неукладеним.

12.10.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено додаткову угоду до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2025 про заміну предмету договору з послуг факторингу на відступлення права вимоги за кредитними договорами на підставі ст. 512 ЦК України, перелік яких наведено в реєстрі боржників. При цьому сторони домовилися, що відступлення права вимоги за кредитними договорами, перелік, яких зазначено в реєстрі боржників відбувається в момент оплати другої частини в сумі 253 860,83 грн., яку ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» має сплатити відповідно до умов додатковою угоди протягом п`яти днів з дня підписання додаткової угоди (п.п.3.2.2).

Також підписанням цієї угоди, сторони погодились, що сплачена перша частина суми, яка сплачена за умовами договору факторингу, зараховується як частина оплати суми, яка зазначена в додатковій угоді.(пп 3.2.1)

Відповідно до платіжної інструкції №3877 від 12.10.2022 позивачем здійснено на користь ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» остаточний розрахунок за відступлення права грошової вимоги згідно додаткової угоди від 12.10.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2025 в сумі 253 860,83 грн.

22.05.2024 позивачем направлено на адресу відповідача досудову вимогу по кредитному договору вихідний №б/н від 22.05.2024, в якій зазначено, що між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу, за яким відбулось відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за Кредитним договором, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити. Проте, дана вимога була залишена відповідачем без виконання.

22.05.2024 позивачем на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором №19902 від 05.02.2021 в розмірі 8925, 00 грн., з яких 1500 складає заборгованість за сумою кредиту, 7425, 00 грн. - заборгованість за комісіями та відсотками, заборгованість по штрафах/ по пені 0, 00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви виписку з особового рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення та з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором № 23625 від 13.03.2021, відповідно до яких сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 19902 від 02.05.2021 складає 8925,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1500 грн. та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 8925,00 грн.

Як зазначено у позовній заяві, за станом на дату подачі позову зазначена вимога відповідачем залишена без виконання.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог за кредитним договором щодо погашення заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходить з такого.

На законодавчому рівні визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у

справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня

2023 року у справі № 686/13446/15.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наданих позивачем доказів дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі доведено факт укладення кредитного договору №19902 від 05.02.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 1 500 грн., невиконання останнім умов Кредитного договору, що призвело до порушення графіку погашення кредиту за кредитним договором, виникнення у зв`язку з цим заборгованості по кредиту та нарахування відповідних процентів. Крім того, належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт переходу права вимоги від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» до позивача та факт його звернення до боржника з вимогою погасити наявну за Кредитним договором заборгованість.

Зважаючи на наведене, з огляду на ту обставину, що відповідач доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу суду не надав, як і не надав доказів, підтверджуючих виконання ним умов Кредитного договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим такі підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити таке.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Щодо стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч. ч. 4 6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2023 між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В. укладено договір про надання правової допомоги. Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 підтверджено, що сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2025 року.

Згідно з актом про отримання правової допомоги від 03.02.2025 адвокат Пархомчук С.В. та ТОВ « ФК «КЕШ ТУ ГОУ» уклали цей акт про отримання правової допомоги про наступне: Відповідно до розділу 3 Договору, адвокат надав а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №19902 від 05.02.2021, згідно наведеним розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом. Згідно з актом про надання правової допомоги від 03.02.2025 загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 10 500 грн.

З платіжної інструкції № 35152 від 10.02.2025 убачається, що ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатив 10500 грн. Пархомчуку С.В. за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, рахунку від 10.02.2025-8 від 10.02.2025.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/WestAllianceLimited» проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10500 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії нескладних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, за відсутності представника позивача, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності а судова практика у спорах такого характеру є сталою.

Як зауважив Верховний Суд у своїй постанові від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц, суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В силу положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви. Відтак з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вказаній сумі.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 81, 89, 141, 263 - 265, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за Кредитним договором № 19902 від 05.02.2021 в сумі 8 925 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7 425 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»

(код ЄДРПОУ 42228158, місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7).

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 2 7.03.2025.

Суддя Ротмістренко О.В.