КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/43377/24 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/642/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42023102100000004, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року задоволено клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19 січня 2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 542 000 грн та покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Апелянт наголошує на тому, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу не встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 03.02.2025 №004-260001534, видане на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 30.01.2025 року та наказу Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, підозрюваному ОСОБА_6 призначено захисника - адвоката ОСОБА_9 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ) та його захисника ОСОБА_9 (в режимі ВКЗ), які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102100000004 від 04.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 345 КК України.

26.03.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358,ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

29.03.2024 до ОСОБА_6 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн., строком до 24.05.2024 включно.

13.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

20.05.2024 керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 27.06.2024 включно.

22.05.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/18593/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн, строком до 27.06.2024 включно.

24.06.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва (ухвала № 761/22894/24) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000004 від 04.01.2023, продовжено до 5-ти місяців, а саме до 27.08.2024.

26.06.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/23217/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 056 000 грн, строком до 25.08.2024 включно.

13.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2. ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

22.08.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва (ухвала № 761/30847/24) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000004 від 04.01.2023, продовжено до 6-ти місяців, тобто до 27.09.2024 включно.

22.08.2024 Шевченківським районним судом м. Києва (ухвала № 761/30936/24) відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у вигляді 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн, строком до 26.09.2024 включно.

24.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

24.09.2024 ОСОБА_6 відкрито матеріали досудового розслідування.

26.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.11.2024 року включно, із визначенням розміру застави та покладанням обов`язків, передбачених ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2024.

21.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19.01.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 542 000 грн та покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, а продовження застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, пов`язане з потребами досудового розслідування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Колегія суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду.

Крім цього, колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та розмір збитків, заподіяння яких, згідно даних повідомлення про підозру, інкриміновано ОСОБА_6 , дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн.

Колегія суддів вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Крім цього, слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які вказують на необхідність продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме те, що на даний час виконуються вимоги ст. 209 КПК України у кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у справі відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків, експертів на день апеляційного розгляду втратили свою актуальність.

Посилання апелянта на те, що прокурором у кримінальному провадженні прийняте процесуальне рішення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, також відхиляється колегією суддів з огляду на те, що станом на день розгляду слідчим суддею клопотання про продовження тримання під вартою, продовжували існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зміг би запобігти таким ризикам.

Тому, посилання апелянта на те, що стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, не свідчать про відсутність у кримінальному провадженні ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та самі по собі не є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Тобто, законодавцем встановлено певний процесуальний запобіжник, що унеможливлює обмеження прав особи поза межами кримінального провадження.

Станом на час розгляду апеляційної скарги оскаржувана ухвала слідчого судді вичерпала свою дію 19 січня 2025 року.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2019 у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи.

За наведених обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2

Судді:

ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4____________