Суддя 1-ї інстанції Карасьова Н.П.
Суддя - доповідач Геращенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 квітня 2008 року справа № 22-а-1556/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М.
Сіваченка І.В.
при секретарі Танцюра Н.С.
за участю:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27.11.2007 року у справі № 2а-109/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області «про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії», -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 27.11.2007 року було задоволено зазначений позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Алчевську Луганської області.
Постанова, виходячи із приписів спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12 (з наступними змінами та доповненнями), вмотивована необхідністю їх застосування у межах спірних відносин.
В апеляційній скарзі відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки, на думку апелянта, при визначенні розміру слід керуватися відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі ЧАЕС), і є інвалідом 2 групи (категорія 1), а тому згідно ст. ст. 67, 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії повинен дорівнювати 8-ми мінімальним пенсіям за віком і їм необхідно сплачувати щомісячну додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнюється розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - зміні, з наступних підстав.
Так, позивач належить (віднесено) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи з 17.07.1998 року, що підтверджується копіями посвідчення та довідки МСЕК, наявними у матеріалах справи (а.с. 5).
14.02.2007 року позивач уперше звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної державної і додаткової пенсії, на що відповідач 12.04.2007 року відповів відмовою.
Зазначені обставини не спростовуються сторонам у справі.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Частина четверта статті 54 спеціального Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 3 статті 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 грн. 91 коп., та 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо «порядок» відповідає на питання «як, яким чином», то «розмір» - «скільки».
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур'єр» від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур'єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності застосування норм спеціального закону у межах спірних відносин для нарахування та виплати позивачу пенсій.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування державної та додаткової пенсій виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 14.02.2007 року, а тому належить проводити перерахунок пенсії із 01.02.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але із помилковим застосуванням права, а тому постанова суду від 27.11.2007 року підлягає зміні.
З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, пунктом 2 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, частиною 2 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27.11.2007 року у справі № 2а-109/07 - залишити без задоволення.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27.11.2007 року у справі № 2а-109/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області «про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії» - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови викласти: "Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV, прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, згідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з часу звернення із заявою про перерахунок - з 01.02.2007 року."
Абзац 4 резолютивної частини постанови виключити.
В іншій частині постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 27.11.2007 року у справі № 2а-109/07 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 04.04.2008 року проголошено повний текст постанови.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко