Донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
« 02 » квітня 2008р. справа № 22а-2387/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Танцюра Н.С.
участю сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідачів - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду
від 04.12.2007р.
у справі № 2а-8462/07
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Апеляційного суду Донецької області
про зобов'язання розглянути матеріали цивільної справи
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Апеляційного суду Донецької області про зобов'язання розглянути матеріали цивільної справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року у справі № 2а-8462/07 (суддя Галатіна О.О.) у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
Приймаючи ухвалу суд першої інстанції виходив з конституційних принципів здійснення правосуддя в Україні, згідно яких здійснення правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів влади та управління.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого суду та направити справу суду першої інстанції на новий розгляд.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм процесуального права.
Вважає, що суд неправомірно прийняв ухвалу на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, оскільки у спорі, що розглядався, слід керуватись нормами ч. 2 ст. 18 Кодексу.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначені Законом України “Про судоустрій України”.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Частиною 1 ст. 3 Закону встановлено, що судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції виходив з предметної компетенції адміністративних судів та вказував, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються тільки закону.
Відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів в будь - який спосіб забороняється.
Здійснення правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів влади та управління.
З позовної заяви вбачається, що вона містить вимоги до Апеляційного суду Донецької області щодо зобов'язання розглянути цивільну справу за його позовом до державного виконавця про оскарження його постанови, яку Верховний суд України передав Апеляційному суду Донецької області для розгляду, тобто, ці дії відносяться до процесуальних дій суду, а не до виконання ним владних управлінських функцій.
Таким чином, дії судді при здійсненні цивільного судочинства не можуть бути оскаржені шляхом звернення з адміністративним позовом, тому що таке оскарження порушує конституційний принцип незалежності суддів та заборону впливу на діяльність суду.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Згідно п. 1ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, та те, що оскарження процесуальних дій суддів під час розгляду та вирішення цивільної справи передбачене Цивільно - процесуальним кодексом України в порядку апеляційного та касаційного перегляду судових рішень, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм процесуального права, та скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст. 17, п. 4 ч. 1 ст. 107, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 167, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року у справі № 2а-8462/07 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року у справі № 2а-8462/07 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Донецької області про зобов'язання розглянути матеріали цивільної справи - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні 02.04.2008 року проголошений повний текст ухвали.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно:
головуючий суддя І.В.Геращенко