У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого     Школярова В.Ф. ,  

суддів     Гриціва М.І. та Коротких О.А. ,

  за участю прокурора                   Чорної І.С. ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 08 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Харківської області, на постановлене щодо ОСОБА_4 судове рішення,

           встановила:

вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 06 вересня 2010 року  

                                                                          ОСОБА_4,

                                                              ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                               раніше  судимого 11 березня 2008 року

                                               за ч. 1 ст. 309 КК України

                                               до обмеження волі на строк 1 рік і на

                                               підставі ст. 75 КК України звільненого

                                               від відбування покарання з випробуванням

                                               з іспитовим строком 2 роки,

      засуджено за ч.2 ст.185 КК України до обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі  ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у

 виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.

           Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5         5 000 грн.  на відшкодування матеріальної шкоди.

            В апеляційному порядку справа не розглядалась.

            ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за вчинення ним злочинів за таких обставин.

 На початку липня 2009 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_4, знаходячись на    вул. Комарова в м. Богодухів Харківської області таємно викрав велосипед «Україна», який належав ОСОБА_6, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 313 грн.

26 вересня 2009 року, знаходячись в АДРЕСА_1, ОСОБА_4, повторно, викрав гроші в сумі 5000 грн., які належали ОСОБА_5, чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку щодо ОСОБА_4 в зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Вважає, що дії засудженого за епізодом крадіжки на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», який належав ОСОБА_6, слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки в діях засудженого відсутня кваліфікуюча ознака ч.2 ст. 185 КК України – вчинення злочину повторно. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і просив вирок щодо ОСОБА_4 змінити, перекваліфікувати його дії за епізодом крадіжки на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», який належав ОСОБА_6 з ч.2 ст.185 на ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів  визначене судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку і в касаційній скарзі не оспорюються.

Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, судом невірно кваліфіковано дії ОСОБА_4 за епізодом викрадення на початку липня      2009 року велосипеда «Україна», який належав потерпілій ОСОБА_6

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КК України та роз’яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Це правило застосовується, зокрема, і тоді, коли особа вчинила декілька тотожних злочинів (злочинів одного виду), які утворюють повторність, але перший із них не має кваліфікуючих ознак. У таких випадках перший злочин кваліфікується за частиною першою відповідної статті Особливої частини КК України, а один чи декілька наступних, за відсутності інших кваліфікуючих ознак Ї за частиною другою цієї статті за ознакою вчинення його (їх) повторно.

Цих вимог закону судом дотримано не було.

Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_4 було пред’явлено обвинувачення за двома епізодами таємного викрадення чужого майна: на початку липня 2009 рокуЇвелосипеда, який належав ОСОБА_6 та               26 вересня 2009 рокуЇгрошей у потерпілого ОСОБА_5, вчинене повторно і ці його дії було кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно вироку, суд, дійшовши висновку щодо доведеності винності засудженого ОСОБА_4 у вчиненні цих злочинів також кваліфікував дії останнього за ч.2              ст. 185 КК України.

Проте, судом не взято до уваги, що відповідно до вимог ч.2 ст. 33 КК України у разі вчинення особою двох різних злочинів, які утворюють сукупність злочинів, передбачених різними частинами ст. 185 КК України, кожен з них підлягає окремій кваліфікації.

           Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_4 за епізодом таємного викрадення на початку липня 2009 велосипеда «Україна», належного ОСОБА_6, необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання у межах санкції цього закону.

 Разом з тим, колегія суддів вважає, що загальний строк покарання, призначений судом, зміні не підлягає, оскільки обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, не зменшився і таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.394Ї396 КПК України та п. 2 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року, колегія суддів

  у х в а л и л а :

касаційну скаргу першого заступника прокурора Харківської області  задовольнити частково.

Вирок  Богодухівського  районного  суду  Харківської  області  від  06 вересня

2010 року щодо ОСОБА_4   змінити.

Перекваліфікувати його дії за епізодом крадіжки велосипеда належного ОСОБА_6 вчиненого на початку липня 2009 року, з ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 1      ст. 185 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.1       ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_4 до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 11 березня 2008 року й визначити йому остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.

       с у д д і :

      Школяров В.Ф.                               Гриців М.І.                                    Коротких О.А.