У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Глоса Л.Ф.,
суддів Прокопенка О.Б. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
потерпілої ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який браву участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
таку, що не мала судимості,
засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона 4 грудня 2008 року, приблизно о 19 год. 40 хв., у стані алкогольного сп’яніння, у помешканні ОСОБА_7 на АДРЕСА_1 Петриківського району Дніпропетровської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинила умисне вбивство ОСОБА_7, завдавши їй зі значною силою удар ножем у голову.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_5, а справу направити на новий судовий розгляд. На
обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону та м’якість призначеного засудженій ОСОБА_5 покарання. Крім того, вказує на порушення вимог ст.377 КПК України апеляційним судом при розгляді апеляції прокурора.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування. На обґрунтування своїх доводів посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства, порушення кримінально-процесуального закону, внаслідок чого за ч.1 ст.115 КК України її засуджено необґрунтовано. Зазначає, що злочину вона не вчиняла, а її показання про непричетність до вчинення злочину орган досудового слідства та суд не взяли до уваги; до неї були застосовані недозволені методи ведення слідства, внаслідок чого вона себе обмовила у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7; апеляційний суд не розглянув доводи її апеляції та не дав належної оцінки цим обставинам.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилається на те, що вирок суду щодо ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим, показання про вчинення злочину засуджена ОСОБА_5 дала внаслідок застосування до неї недозволених методів ведення слідства, у матеріалах кримінальної справи відсутні матеріали перевірки її заяви про застосування до неї фізичного та психічного тиску працівниками міліції, оскільки така перевірка не проводилась; висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Гладкого О.Є., який не підтримав касаційне подання, вважав також необгрунтованими касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, просив залишити їх без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення без зміни, думку потерпілої ОСОБА_4, яка також вважала необґрунтованими касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.370 КК України, ухвалення вироку незаконним складом суду є безумовною підставою для його скасування. Незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді у розгляді справи.
Як передбачено п.4 ч.1 ст.54 КПК України, суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи при наявності обставин, які викликають сумнів у його об’єктивності.
З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2008 року суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Крот С.І. ухвалив рішення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та призначив адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб.
Постановою від 12 грудня 2008 року цей же суддя скасував постанову від 10 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5, пославшись на те, що 6 грудня 2008 року було порушено кримінальну справу за фактом умисного вбивства ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і, як зазначено у постанові судді, у вчиненні цього злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, перебування в умовах ізолятора тимчасового утримання унеможливлює її затримання в порядку ст.115 КПК України та обрання їй запобіжного заходу в межах розслідування кримінальної справи.
Наведені обставини свідчать про те, що суддя Крот С.І. сформулював думку щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7, що викликає сумніви у його об’єктивності та неупередженості.
10 грудня 2009 року суддя Крот С.І. розглянув кримінальну справу щодо ОСОБА_5, визнав її винною у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7, що, відповідно до п.2 ч.2 ст.370 КПК України, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону та безумовною підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід усунути зазначені порушення, всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, доказам у справі дати належну оцінку, перевірити наведені у касаційних скаргах засудженої та захисника доводи про застосування до ОСОБА_5 недозволених методів ведення слідства, а також доводи про її непричетність до вчинення злочину, і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Колегія суддів не убачає підстав для задоволення касаційного подання прокурора та скасування вироку щодо ОСОБА_5 у зв’язку із м’якістю призначеного їй покарання, оскільки не вважає обране їй покарання м’яким за пред’явленим обсягом обвинувачення.
Керуючись ст.ст.395-а396 КПК України і ч.1 п.2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційні скарги прокурора, який браву участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
С У Д Д І:
Глос Л.Ф. Прокопенко О.Б. Таран Т.С.