Справа № 167/1389/23

Номер провадження 1-кп/167/15/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       28 березня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_4 ,

захисника                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023030590000659, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає

у АДРЕСА_1 ,

за ст. 336 Кримінального кодексу України (далі – КК),

в с т а н о в и в :

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023030590000659, від прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Існування такого ризику обгрунтовується тим, що після скерування до

суду 21 грудня 2023 року обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_4

за ст. 336 КК обвинувачений жодного разу за викликами до суду не з`явився. При цьому, обвинувачений неодноразово відмовлявся отримувати повістки про виклик до суду, а також виконувати ухвали про застосування до нього приводу. Така поведінка обвинуваченого не сприяє здійсненню судового провадження у розумні строки, свідчить про нехтування ним обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Тому, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК, прокурор клопоче про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав дане клопотання та наголошував на тому, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним вище ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти цього клопотання

Суд, заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, дійшов таких висновків.

Нормою ч. 3 ст. 315 КПК передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК.

Відповідно до ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;

2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Вимогами ч. 1 ст. 177 КПК передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, – виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Рожищенським районним судом Волинської області розпочато судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання. На підставі доданих до клопотання прокурора матеріалів суд вбачає наявність обґрунтованої підозри  ОСОБА_4  у вчиненні інкримінованого злочину. Суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Такий висновок грунтується на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, яке хоча і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак наразі має високий ступінь суспільної небезпечності, адже Україна протистоїть відкритій військовій агресії росії, а тому в разі визнання його винуватим, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Така обставина, як усвідомлення тяжкості покарання, може спонукати обвинуваченого ОСОБА_4  переховуватися від суду та планувати втечу. Більше того, у підготовчі судові засідання, призначені на 9, 22 і 31 січня, 6, 14 лютого, 5, 14, 27 березня, 11, 18 та 30 квітня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомляв. Ухвали суду від 31 січня, 6, 14 лютого, 5 березня і 18 квітня 2024 року про приводи обвинуваченого ОСОБА_4 до суду органом поліції не виконані. Із листів Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, доданих до них рапортів та відеозаписів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово відмовлявся отримувати повістки про виклики у підготовче судове засідання та виконувати вимоги ухвал суду про застосування до нього приводу. Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року, яка втратила законну силу 30 вересня 2024 року, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , а відповідно до ухвали суду

від 9 грудня 2024 року – він перебував у розшуку. Під час розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що був обізнаний про перебування в суді кримінального провадження відносно нього за ст. 336 КК, а також про дати, час та місце проведення судових засідань в Рожищенському районному суді Волинської області, однак не з`являвся оскільки має право на це.

Отже, враховуючи, окрім наведеного, дані щодо особи обвинуваченого, ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до норми п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК є підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором доведено, що обвинувачений, перебуваючи на свободі умисно без поважних причин не з`являвся за викликами до суду та переховувався від суду. Наведені мотиви свідчать, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема й домашнього арешту, не буде дієвим для запобігання зазначеним вище ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження, з метою запобігання можливостям обвинуваченого переховуватися від суду.

Із змісту ч. 3 ст. 183 КПК слідує, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Злочин, передбачений ст. 336 КК, який інкримінується ОСОБА_4 , згідно

з ст. 12 КК є нетяжким, тому відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається судом в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, виходячи з обставин цього кримінального провадження, слід визначити розмір застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини – завчасно повідомити про це суд; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 194, 196, 314-316, 372, 376 КПК, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 26 травня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 10 год. 30 хв. 28 березня 2025 року (часу фактичного затримання).

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, у розмірі 45420 (сорока п`яти тисяч чотирьохсот двадцяти) гривень.

Згідно ч. 7 ст. 182 КПК обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 45420 гривень необхідно внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ та надати суду документ, що це підтверджує.

Згідно з ст. 183 КПК у разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст.194 КПК, покласти обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини – завчасно повідомити про це суд;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Обов`язки, визначені ухвалою суду (у разі внесення застави), покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя:                                                                                 ОСОБА_1