Справа № 367/4466/22

                                                                       Провадження №1-кп/369/726/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 року                                                                 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1

суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря                         ОСОБА_4

за участю прокурора                         ОСОБА_5

за участю захисників                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

за участю обвинувачених                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Червона Поляна Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 125 КК України, -

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Донецьк Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, -

встановив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 125 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2025 року обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 днів, починаючи з 04 лютого 2025 року до 04 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого, без визначення розміру застави, які обґрунтовував тим, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_8 з приводу заявленого клопотання заперечував з підстав відсутності доведених ризиків, на які посилається прокурор в своєму клопотанні. Просив змінити запобіжний захід на інший непов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_6 з приводу заявленого клопотання заперечував та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з носінням засобів електронного контролю, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, посилаючись на міцні соціальні зв`язки ОСОБА_9 та відсутність доведених ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 – адвокат ОСОБА_7 з приводу заявленого клопотання заперечував та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на відсутність доведених ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачені заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримали своїх захисників. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що у нього на утриманні перебувають батьки похилого віку із незадовільним станом здоров`я, які потребують постійного догляду, регулярної фізичної допомоги і фінансової підтримки

Прокурор заперечував, щодо заявлених клопотань сторони захисту та просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши думку учасників судового засідання суд приходить до наступного.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Також згідно з п. 6.2 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024, «застосування за частиною шостою статті 176 КПК під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України».

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

На даному етапі судового розгляду обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показань суду не давали і судом продовжується дослідження доказів, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10  та ОСОБА_11 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.

Крім того, суд бере до уваги, що під час допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , останні повідомили суду про здійснення обвинуваченими на них тиску під час досудового розслідування з метою відмови їх від своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими, яку вони подали до правоохоронних органів після деокупації села Михайлівка-Рубежівка Київської області.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч.6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи сторони захисту, що у обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 наявні міцні соціальні зв`язки та наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 на утриманні батьків похилого віку із незадовільним станом здоров`я, які потребують постійного догляду, регулярної фізичної допомоги і фінансової підтримки, не можуть слугувати безумовною підставою для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особами, до яких не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на строк 60 днів, починаючи з 25 березня 2025 року до 23 травня 2025 року включно.

Також згідно з п. 6.3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024, «відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); „під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України“ (абзац восьмий частини четвертої статті 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід».

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначених положень, враховуючи дані про особу обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з урахуванням їх особи, зокрема, усвідомлення останніми серйозності кримінальних правопорушень у яких вони обвинувачуються, тривалість їх перебування під вартою та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч.4 ст.182 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 300*3028 грн., що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., з покладенням на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт з носінням засобів електронного контролю, або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави підлягають частковому задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 на домашній арешт не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 176 – 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 із тримання під вартою на домашній арешт – залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням засобів електронного контролю, або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави – задовольнити частково.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2025 року до 23 травня 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2025 року до 23 травня 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2025 року до 23 травня 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Застава повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі №367/4466/22 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Офісу Генерального прокурора та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За умови внесення застави покласти на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За умови внесення застави покласти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя                                                                         ОСОБА_1

Судді                                                                                         ОСОБА_2

                                                                                        ОСОБА_3