Справа № 199/10352/21

(1-кп/199/144/25)

ВИРОК

іменем України

28.03.2025 м. Дніпро Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальні провадження № 12021041630000484 та №12021040000000901 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2021 та 09.12.2021 відносно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, зареєстрованого і фактично проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштованого водієм автотранспортних засобів ТОВ «Бест Френд Груп», розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого:

-02.09.2010 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст.187, ч.1ст.393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років; відповідно до ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.02.2017 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки замінено більш м`яким покаранням - виправними роботами на строк2 роки з відрахуванням на користь держави 20 % заробітку; ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у вигляді виправних робіт.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпропетровську, громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, зареєстрованого і проживаючого у АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_8 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Шолохове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, із повною загальною середньою освітою, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_3 ,офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_10

потерпіла - ОСОБА_11 та її представник захисник ОСОБА_12

обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7

захисники - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню 12021041630000484 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2021 ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України, за наступних обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неприязними відносинами до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , через її діяльність як голови Громадської організації «УКРИ», пов`язаної із захистом прав «малих» підприємців, виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Для втілення в дію свого злочинного умислу ОСОБА_8 вирішив залучити співучасників - раніше знайомих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та інших невстановлених у ході розслідування осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження (далі - невстановлені особи), яким запропонував спільно вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 .

У свою чергу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, які підтримували з ОСОБА_8 дружні відносини, вирішили допомогти ОСОБА_8 втілити задумане, та на вказану пропозицію погодилися, тим самим вступили у попередню змову з ОСОБА_8 на умисне вбивство ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, після чого вони спільно розробили план вчинення злочину та розподілили ролі між собою.

З метою належної реалізації вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , планування своїх дій як до злочину, безпосередньо під час скоєння злочину, та після скоєння злочину, в тому числі шлях безперешкодного зникнення з місця скоєння злочину, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші не встановлені особи домовилися провести стеження за ОСОБА_11 з метою вивчення її маршруту та графіку пересування, способу її життя та поведінки, встановлення кола спілкування тощо.

Провівши, в період часу приблизно з 01 по 13 липня 2021 року, спостереження за ОСОБА_11 ,співучасники визначили, що найзручнішим часом для скоєння злочину є 15.07.2021 після 19.00 години, коли ОСОБА_11 повертається за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з умовами попередньої змови виконавцями злочину було визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повинні безпосередньо вчинити умисне вбивство ОСОБА_11

ОСОБА_18 та не встановлена особа повинні надати поради та вказівки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, а також спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження виконавців про прибуття потерпілої та її чоловіка,та про можливу небезпеку, а також ОСОБА_5 , надавши автомобіль марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні,мав забезпечити транспортування виконавців з місця вчинення злочину на вказаному транспортному засобі, та таким чином сприяти вчиненню кримінального правопорушення.

З метою полегшити досягнення злочинного результату, співучасники заздалегідь підготували мобільні телефони, які мали використовувати під час вчинення злочину, одяг, медичні маски та перуку з метою не бути впізнаними в подальшому.

Так, діючи в межах раніше обумовленого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на скоєння умисного вбивства ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб, співучасники злочину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , 15.07.2021, близько 18 години

15 хвилин, прибули в район вчинення злочину, а саме на ділянку місцевості, розташовану навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Богомаза, 201а/1 , неподалік місця мешкання потерпілої ОСОБА_11 .

У той же час, у вказане місце на автомобілі марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , прибув ОСОБА_5 , а на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , - невстановлена особа, де спільно з ОСОБА_19 та ОСОБА_8 стали очікувати на появу потерпілої ОСОБА_11 .

З метою підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, зокрема вивчення актуального стану прилеглої місцевості для забезпечення якнайскорішого залишення співучасниками місця вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , близько 19 години 03 хвилин, направилися з вищевказаного місця через двір будинку АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 .

Вивчивши місцевість та визначивши шляхи залишення місця вчинення злочину, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , близько 19 години 10 хвилин, повернулися до місця, на якому спільно з ОСОБА_5 та невстановленою особою раніше очікували появи потерпілої ОСОБА_11 .

У свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою надання порад та вказівок щодо найбільш прийнятних обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, близько 19 години 24 хвилин, направився через двір будинку

АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 , та повернувшись, надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поради та вказівки щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, маршруту залишення місця вчинення злочину, тощо.

Близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , взявши з собою речі, які знаходилися у рюкзаку, що був у ОСОБА_7 , зокрема заздалегідь підготовлені кофту з довгим рукавом синього кольору, медичні маски та перуку, направилися до буд. АДРЕСА_7 ,

де мешкає ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_8 одягнув на голову заздалегідь підготовлену перуку, а ОСОБА_7 - медичну маску темного кольору.

У цей час, виконуючи роль пособників, з метою попередження співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про прибуття потерпілої та її чоловіка, а також про можливу небезпеку, ОСОБА_5 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою в автомобілі «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці місцевості,розташованій навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Богомаза, 201а/1, а невстановлена особа з цією метою на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , направилася в напрямку автостоянки, розташованої неподалік, де залишав свій транспортний засіб чоловік ОСОБА_11 - ОСОБА_20 .

Перебуваючи біля під`їзду будинку АДРЕСА_7 , дочекавшись доки двері під`їзду відкрилися, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зайшли до під`їзду будинку та піднялися на сьомий поверх, де розташована квартира № 57 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , та стали її чекати. При цьому ОСОБА_7 , з метою не бути впізнаним, одягнув заздалегідь підготовлену кофту з довгим рукавом синього кольору.

Далі, в цей же день 15.07.2021, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_7

та ОСОБА_21 , перебуваючи на сьомому поверсі в будинку

АДРЕСА_7 , дочекавшись доки до дверей своєї квартири № 57 підійде потерпіла ОСОБА_11 , діючи згідно розподілених ролей, підбігли до останньої, та реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, з метою позбавлення життя потерпілої ОСОБА_11 , маючи чисельну та фізичну перевагу над потерпілою,де ОСОБА_22 рукою,стиснутою в кулак, наніс удар в область голови потерпілої, після чого вона присіла, прикривши голову руками. Далі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нанесли потерпілій не менше п`яти ударів ногами та руками в область голови та тулубу потерпілої.

У цей час їх дії були помічені мешканкою будинку АДРЕСА_7 - ОСОБА_23 , яка своїми криками про допомогу сполохала останніх, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили місце вчинення злочину та попрямували до ділянки місцевості, розташованої навпроти стоянки на вул. Богомаза, 201а/1 в м. Дніпрі , де на них в автомобілі очікував ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вчинили усіх дій,які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин,що не залежали від їх волі, та відповідно не довели до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом в низ на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя, які розцінюються в комплексі як черепно-мозкова травма, та які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день); саден правої та лівої верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами

з переходом на тильну поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Виконуючи відведену роль пособників під час вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_11 , близько 20 години 04 хвилини, ОСОБА_5 , будучи об`єднаним з іншими співучасниками вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілої життя, забезпечуючи заздалегідь обіцяне швидке залишення співучасниками місця вчинення злочину, дочекався ОСОБА_24 та ОСОБА_8 ,які сіли до керованого ним автомобілю «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , та залишили район вчинення злочину, як і невстановлена особа на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 .

Крім того, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у невстановлений час та місці, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав не менше 14 (чотирнадцяти) сліп-пакетів із кристалічною речовиною загальною масою 3,0749 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено,- «метамфетамін», загальною масою 2,4474 г.

Після чого, усвідомлюючи, що дана речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «метамфетамін», помістив вказані сліп-пакети із психотропною речовиною у 1 сліп-пакет полімерного матеріалу з фіксатором, обмотав резинкою, та почав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту до моменту її вилучення.

Так, 23.07.2021, о 18 годині 59 хвилин, у ході затримання ОСОБА_5 співробітниками поліції під час особистого обшуку останнього у кишені сумки, яка була при ньому, було виявлено та вилучено сліп-пакет з полімерного матеріалу замотаний резинкою, вмістом якого було 14 (чотирнадцять) сліп-пакетів з полімерного матеріалу з фіксаторами, всередині яких знаходилася кристалічна речовина.

Згідно з висновком експерта надані на експертизу кристалічні речовини масами 0,2975 г, 0,1622 г, 0,1803 г, 0,1979 г, 0,2112 г, 0,2125 г, 0,1535 г, 0,2014 г, 0,2915 г, 0,2822 г, 0,1826 г, 0, 2795 г, 0,1705 г, 0,2521 г, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін». Маси «метамфетаміну» становлять 0,2354 г, 0,1300 г, 0,1409 г, 0,1625 г, 0,1682 г, 0,1677 г, 0,1223 г, 0,1590 г, 0,2303 г, 0,2191 г, 0,1456 г, 0,2252 г, 0,1366 г, 0,2046 г відповідно. Загальна маса «метамфетаміну» в речовинах, вилучених у ОСОБА_5 , становить 2,4474 г, що є великим розміром психотропної речовини.

Вказану психотропну речовину, обіг якої обмежено ,-«метамфетамін» у великих розмірах, ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Вказані дії ОСОБА_5 , згідно зміненого прокурором в порядку статті 338 КПК України обвинувального акту від 06.03.2025, кваліфіковані як такі, що виразилися у наданні порад і вказівок, наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, тобто пособництві у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України.

Тобто прокурор із обвинувачення ОСОБА_5 виключив з правової кваліфікації та обсягу обвинувачення п.11 ч.2 статті 115 КК України, тобто вчинення умисного вбивства на замовлення.

Між тим, потерпіла ОСОБА_11 в порядку частини 3 статті 338 КПК України, підтримала обвинувачення ОСОБА_5 у раніше пред`явленому обсязі, тобто як у наданні порад і вказівок, наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками,тобто пособництві у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб; а також не законному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, кваліфікуються за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України.

Так, за змістом обвинувального акту у раніше пред`явленому обсязі, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах,невстановлена у ході досудового розслідування особа, надала доручення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим невстановленим у ході досудового розслідування особам, щодо вчинення на замовлення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , яка є головою Громадської організації «УКРИ», у зв`язку

із проведенням останньою активної громадської діяльності на території міста Дніпра, пов`язаної із захистом прав фізичних осіб-підприємців, «малих» підприємців та потерпілих від рейдерських угрупувань.

Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці,

за невстановлених обставин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та не встановленою у ході досудового розслідування особою, вступили між собою у попередню злочинну змову з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , та розподілили ролі кожного учасника під час вчинення умисного вбивства.

Згідно умов попередньої змови виконавцями злочину було визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повинні були безпосередньо вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 .

ОСОБА_5 повинен був надати поради та вказівки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження виконавців про можливу небезпеку, а також, надавши автомобіль марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні, забезпечити транспортування виконавців з місця вчинення злочину на вказаному транспортному засобі, та таким чином сприяти вчиненню кримінального правопорушення.

З метою належної реалізації вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , проаналізувавши наявну у відкритому доступі інформацію про потерпілу, співучасники визначили, що найзручнішим часом для скоєннязлочинуєчас, колиОСОБА_11 повертаєтьсязамісцеммешканняза адресою: АДРЕСА_4 .

З метою полегшити досягнення злочинного результату, співучасники заздалегідь підготували мобільні телефони, які мали використовувати під час вчинення злочину, одяг, медичні маски та перуки з метою не бути впізнаними в подальшому.

Так, діючи в межах раніше обумовленого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на скоєння умисного вбивства ОСОБА_11 на замовлення, діючи за попередньою змовою групою осіб, співучасники злочину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , 15.07.2021, близько 18 години 15 хвилин, прибули в район вчинення злочину, а саме на ділянку місцевості, розташовану навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро,вул. Богомаза, 201а/1 , неподалік місця мешкання потерпілої ОСОБА_11 .

У той же час, у вказане місце на автомобілі марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , прибув ОСОБА_5 , де спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , стали очікувати на появу потерпілої ОСОБА_11 .

З метою підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, зокрема вивчення прилеглої місцевості для забезпечення якнайскорішого залишення співучасниками місця вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , близько 19 години 03 хвилин, направилися з вищевказаного місця через двір будинку АДРЕСА_6 в напрямкубудинкуАДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 . Вивчивши місцевість та визначивши шляхи залишення місця вчинення злочину, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , близько 19 години 10 хвилин, повернулися до місця, на якому спільно з ОСОБА_5 раніше очікували появи потерпілої ОСОБА_11 .

В свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою надання порад та вказівок щодо найбільш прийнятних обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, близько 19 години 24 хвилин, направився через двір будинку АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 , та повернувшись, надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поради та вказівки щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, маршруту залишення місця вчинення злочину, тощо.

Близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , взявши з собою речі, які знаходилися у рюкзаку, що був у ОСОБА_7 , зокрема заздалегідь підготовлені кофту з довгим рукавом синього кольору, медичні маски та перуку, направилися до буд. АДРЕСА_7 ,

де мешкає ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_8 , одягнув на голову заздалегідь підготовлену перуку, а ОСОБА_7 одягнув медичну маску темного кольору.

У цей час ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою попередження співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про можливу небезпеку, залишився спостерігати за навколишньою обстановкою в автомобілі «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці місцевості, розташованій навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро,вул. Богомаза, 201а/1 .

Після цього, дочекавшись доки двері під`їзду відкрилися, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зайшли до під`їзду вказаного будинку,та піднялися на сьомий поверх, де розташована квартира № 57 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , та стали її чекати. При цьому ОСОБА_7 , з метою не бути впізнаним, одягнув заздалегідь підготовлену кофту з довгим рукавом синього кольору.

Далі, в цей же день15.07.2021,приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , перебуваючи на сьомому поверсі в будинку АДРЕСА_7 , дочекавшись доки до дверей своєї квартири № 57 підійде потерпіла ОСОБА_11 , діючи згідно розподілених ролей, підбігли до останньої, де, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, з метою позбавлення життя потерпілої ОСОБА_11 , маючи чисельну та фізичну перевагу над потерпілою, ОСОБА_7 рукою, стиснутою в кулак, наніс удар в область голови потерпілої, після чого вона присіла, прикривши голову руками. Далі, ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , нанесли потерпілій не менше п`яти ударів ногами та руками в область голови та тулубу потерпілої.

В цей час їх дії були помічені мешканкою будинку АДРЕСА_7 , яка своїми криками про допомогу сполохала останніх, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залишили місце вчинення злочину та попрямували до ділянки місцевості, розташованої напроти стоянки на вул.Богомаза, 01а/1 в м. Дніпрі, де на них очікував ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_26 , не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, та відповідно не довели до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом в низ на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя, які розцінюються в комплексі як черепно-мозкова травма, та які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день); саден правої та лівої верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами

з переходом на тильну поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Виконуючи відведену роль пособника під час вчинення на замовлення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_11 , близько 20 години 04 хвилини, ОСОБА_5 , будучи об`єднаним з іншими співучасниками вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілої життя, забезпечуючи заздалегідь обіцяне швидке залишення співучасниками місця вчинення злочину, дочекався ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які сіли до керованого ним автомобілю «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , після чого залишили на вказаному автомобілі місце вчинення злочину.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у невстановлений час та місці, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав не менше 14 (чотирнадцяти) сліп-пакетів із кристалічною речовиною загальною масою 3,0749 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено,- «метамфетамін», загальною масою 2,4474 г.

Після чого, усвідомлюючи, що дана речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «метамфетамін», помістив вказані сліп-пакети із психотропною речовиною у 1 сліп-пакет з полімерного матеріалу з фіксатором, обмотав резинкою, та почав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту до моменту її вилучення.

Так, 23.07.2021, о 18 годині 59 хвилин, у ході затримання ОСОБА_5 співробітниками поліції під час особистого обшуку останнього у кишені сумки, яка була при ньому, було виявлено та вилучено сліп-пакет з полімерного матеріалу замотаний резинкою, вмістом якого було 14 (чотирнадцять)

сліп-пакетів з полімерного матеріалу з фіксаторами, всередині яких знаходилася кристалічна речовина.

Згідно висновків експерта надані на експертизу кристалічні речовини масами 0,2975 г, 0,1622 г, 0,1803 г, 0,1979 г, 0,2112 г, 0,2125 г, 0,1535 г, 0,2014 г, 0,2915 г, 0,2822 г, 0,1826 г, 0, 2795 г, 0,1705 г, 0,2521 г, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін». Маси «метамфетаміну» становлять 0,2354 г, 0,1300 г, 0,1409 г, 0,1625 г, 0,1682 г, 0,1677 г, 0,1223 г, 0,1590 г, 0,2303 г, 0,2191 г, 0,1456 г, 0,2252 г, 0,1366 г, 0,2046 г відповідно. Загальна маса «метамфетаміну» в речовинах, вилучених у ОСОБА_5 , становить 2,4474 г, що є великим розміром психотропної речовини.

Вказану психотропну речовину, обіг якої обмежено,-«метамфетамін» у великих розмірах, ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_5 захищаючись від зміненого прокурором обвинувачення та підтриманого потерпілою обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що 15 липня 2021, йому зателефонував ОСОБА_7 , якого він знає по спортзалу «Альянс», та попросив під`їхати на вулицю Богомаза у Дніпрі. Близько 18.00 години він на автомобілі під`їхав, там вже був ОСОБА_7 , у якого він запитував що йому на Богомаза потрібно і чи надовго він там, чекати його чи ні. ОСОБА_7 повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_8 з проханням інсценувати напад на якусь активістку-блогерку, яка хоче аби про неї заговорили і її ім`я стало на «слуху». Начебто вона планує стати депутатом. Як вказав ОСОБА_5 , ОСОБА_8 він також знав по спортзалу. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пішли десь у двори. ОСОБА_7 сказав, що десь годину треба почекати і він може займатися своїми справами, тому він від`їжджав у магазин по воду, та сходив до свого знайомого до дому, але того не було вдома. Він повернувся та чекав близького години ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у автомобілі, потім ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повернулися і сказали, що необхідно ще зачекати. Коли вони всі сиділи в автомобілі, він чув як ОСОБА_7 і ОСОБА_8 негативно говорили про жінку до якої вони приїхали, що вона ходить на мітинги та обдурює людей та якусь організацію обдурила на гроші. Після 19.00 години ОСОБА_7 і ОСОБА_8 знов пішли, він залишився їх чекати, повернулись орієнтовно о 20.00 годині. ОСОБА_8 сказав, що набере через пару місяців, коли йому зателефонує та жінка до якої вони ходили. Вони поїхали в бік «Березинки» де висадили ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 він висадив на Янтарній і поїхав у Підгороднє.

Наступного дня він уїхав до Кирилівки на море, поїздка була запланована раніше. 23.07.2021 ближче до вечора, на пляжі, до нього підбігло більше 10 осіб, повалили на пісок, стягли з нього сумку, яка була одягнута на ньому через плече, одягнути позаду кайданки та стали кричати, що він затриманий за підозрою у вбивстві. Оскільки він знаходився обличчям вниз, погано бачив, що відбувається, але він чув, що декілька працівників поліції в штатському одязі, почали ритися у нього в сумці, яку потім поклали на стіл. Пролежав він у такому положенні хвилин 30-40, хтось приходив, хтось уходив, хтось сидів на ньому зверху притискаючи до землі. Поняті прийшли не одночасно, спочатку один, а потім хвилин через 5-10 інший. Його підняли, і почали обшукувати сумку з якої витягли його речі і незрозумілі сліп-пакети, він відразу сказав, що то не його речі, а їх підкинули. Обшук фіксувався на відеокамеру, яка була у працівників поліції. Захисника під час обшуку не було. Далі зателефонували його захиснику ОСОБА_13 , яка сказала, що вона зараз у м. Дніпрі і приїхати не зможе. Його погрузили у автомобіль і у місті Мелітополі, у райвідділку поліції, викликали безкоштовного захисника ОСОБА_28 , якій він сказав, що у нього є захисник і вона йому не потрібна. Вже по дорозі, йому повідомили причину його затримання, а саме у зв`язку з підозрою у вбивстві, оскільки потерпіла вказала саме на нього, як на особу, що на неї напав саме він. Працівники поліції просили взяти все на себе. Потерпіла весь час вказувала на нього, поки не затримали ОСОБА_8 . Потерпіла все робить для піару.

Крім вказаного, як вказав обвинувачений ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_11 він ніколи не знав і не чув про неї. Таких осіб як, ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , - він також не знає, і ніколи з ними не спілкувався. Який у нього на момент подій 2021 року був номер телефону він не пам`ятає. Через брехню, яку на нього три роки говорить потерпіла, він відмовляється відповідати на запитання потерпілої і її захисника, а також прокурора, який сфабрикував на нього справу.

Стороною обвинувачення для доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за вказаних обставин надано докази, а саме: показання потерпілої, свідків, письмові докази, безпосереднім дослідженням яких встановлено наступне.

Так, як пояснила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 , вона є громадським діячем та головою громадської організації «УКРИ», яка зареєстрована у 2014 році. Метою організації «Укри» було проведення мітингів та бути корисними для суспільства, ця організація не потребувала фінансування, оскільки підприємці - учасники брали ці витрати на себе, тому що були взаємовигідні потреби. Так, від імені голови цієї орагнізації, вона направляла відповідні заявки до адміністрації для проведення мітингів. У зв`язку з тим, що вона з 2006 року є діючим підприємцем, тому мала бажання робити щось для захисту підприємців від незаконних дій влади, що виражалось у організації з`їздів підприємців, де надавались інтерв`ю для ЗМІ. Так, коли її зацікавив антикорупційний процес, вона приймала участь у атестації поліцейських у складі комісії з атестації. В ході своєї громадської діяльності вона познайомилась із ОСОБА_20 , вони почали з ним зустрічатись, а згодом вона побачила, що під тиском криміналітету майно ОСОБА_20 почало переходити їм, в ході чого їх лякали позбавленням життя. Вона радила ОСОБА_20 знайти консенсус із криміналітетом, щоб ті залишили його в спокої, однак такого не відбулось. Так, в день народження кума та сусіда ОСОБА_20 , вона говорила з ОСОБА_29 , який говорив, що буде так, як він хоче. Згодом, через дописи мера Дніпра - ОСОБА_117 у «Фейсбук» про розкрадання землі через підробні документи із архіву, вона дізналась про те, що ОСОБА_29 краде майно також і у інших людей, які почали проявлятись. Тому, вона з іншими потерпілими від незаконних дій рейдерів вирішила підіймати це питання шляхом відкриття, кожним окремо, кримінальних проваджень відносно ОСОБА_29 , однак Печерський суд закрив справу. Будучи за місцем мешкання ОСОБА_20 , до них прийшов ОСОБА_29 та ОСОБА_35 із зброєю, але ОСОБА_20 заблокував двері, та вони не дійшли, однак згодом, в ході вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_29 та ОСОБА_35 здійснювали постріли в сторону будинку ОСОБА_20 що супроводжували погрозами життю, при цьому думаючи, що вона з ОСОБА_20 не підуть проти нього. Такі дії фіксувались заявами до органів поліції, у тому числі щодо ОСОБА_36 та ОСОБА_29 , які готували на неї вбивство, про що їй стало відомо в лютому 2021 року. Тому, вона вирішила про публічне розголошення цієї інформації у «Фейсбуці», задля припинення їх дій та подала відповідну заяву до поліції. В день нападу вона бачила біля кафе «Репортер» двох осіб, які дивно себе поводили, при цьому розуміла, що щось готується, адже раніше у домофон їй постійно телефонували діти і просили щоб вона відкрила двері, на її думку це відбувалось щоб пересвідчитись, чи перебуває вона вдома чи ні, оскільки діти з їх будинку всі мають ключі. Також, через побоювання, вона почала працювати вдома та повідомила про свою тривожність ОСОБА_20 . Далі, в цей же день, з АДРЕСА_15, о 19:30 год, її забрав ОСОБА_20 та вони поїхали додому ще десь 20 хвилин, і за 100 метрів від будинку ОСОБА_20 звернув увагу на сріблясту Ауді, а прибувши на місце вона вийшла біля кафе «Арлекіно» та пішла додому, а її чоловік поїхав на стоянку, оскільки вважали, що напад на неї буде скоєно на вулиці.

Через хвилину-дві вона зайшла у під`їзд будинку, далі у ліфт, вийшла на 7-му поверсі, повернула наліво, відкрила двері і не закрила їх, щоб ОСОБА_20 потім знову не відкривав, підійшла до дверей своєї квартири, вставила ключ та звернула увагу на скрип незачинених нею дверей, після чого зайшли двоє чоловіків, один з них був ОСОБА_37 , та згодом вона впала, втративши свідомість, а коли відкрила очі бачила залізний блискучий предмет у однієї особи та не зрозуміла що відбувається. В цей час сусідка ОСОБА_38 кричала про виклик поліції, а вона намагалась встати на ноги, і коли почала усвідомлювати обставини, знімала себе на камеру, боялась їхати до лікарні, оскільки у нападників є зв`язки у лікарнях і невідомо що зробили б їй там. Однак, згодом вона відчувала тупу біль та все ж таки поїхала до лікарні, де зробили знімок голови і почали лікування. Побої їй наносились з такою силою, що було порване вухо з вирваною сережкою, зламаний ніс, струс мозку, зуби були подрібненими та присутній поріз на руці. У руках нападників був якийсь блискучий предмет, поліцейські у них нічого не виявили. На момент побиття, вона важила 42 кг при зрості 160 см, а на неї скоїли напад двоє великих людей, що свідчить про сплановану підготовку до цього нападу. Наразі після побоїв вона провела ряд косметичних процедур, однак залишились сильні головні болі, постійно забиті гайморові пазухи, оскільки щоб їх очистити потрібно робити шрам на все лице. Вона понесла великі витрати на лікування і правову допомогу. Взагалі нападників на неї було двоє, вони були одягнуті у чорний одяг з масками на обличчях, один з них був ОСОБА_37 , котрий і наніс їй удар, від якого вона втратила свідомість, після чого вона відчувала «шоркання» ногами, однак точних дій нападників не пам`яає. Вважає, що замовниками на її вбивство були ОСОБА_29 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , а обвинувачені були їх виконавцями, а саме ОСОБА_5 - як організатор цієї події, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - виконавцями, які ретельно готувались до цього.

Як вказала потерпіла, під час проведення мітингу 08.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_10 , вона не знайомилась із ОСОБА_8 , та останній навіть не був зафіксований на відеозаписах серед присутніх учасників мітингу, а його телефон в день мітингу взагалі фіксувався за місцем його проживання, що спростовує версію ОСОБА_8 про їх знайомство саме на цьому мітингу. Коли вона дізналась про особу ОСОБА_8 , то відслідкувала його у соціальних мережах, для розуміння хто він і яке коло друзів має, де дізналась що останній перестав займатися громадською діяльністю перейшовши на роботу до кримінальних осіб. Її заяви про готовність нападу неї ніким не були розглянуті, а забезпечення їй безпеки поліцією не було комфортним для неї, тому вона і відмовилася. В ході проведення слідчих дій, а саме впізнання, вона дійсно впізнала ОСОБА_5 , як ОСОБА_8 , оскільки захисники заборонили впізнавати очно, а фото було давнім. Її заяву про вчинене кримінальне правопорушення писали з її слів, тому вона є неповною, оскільки на той час її стан був поганим. Заявлені цивільні позови потерпіла підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, просила призначити найсуворіше покарання обвинуваченим.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду повідомила, що являється сусідкою ОСОБА_11 , та проживає на 7 поверсі через дві квартири від останньої. Вхід до під`їзду здійснюється за допомогою домофону, далі йдуть сходи або ліфт, і вже на 7 поверсі є двері з вільним входом. Так, в день події вона бачила, як ОСОБА_11 зайшла на 7 поверх, привіталась з нею, та почала відчиняти двері своєї квартири, в цей час закрились двері на 7-му поверсі і почалась метушня, були звуки ударів, які наносили руками чоловіки ОСОБА_11 яка перебувала на підлозі. Дана подія тривала десь хвилину, а коли вона попросила свого чоловіка викликати поліцію, двоє осіб вибігли з будинку, а ОСОБА_11 лежала головою до балкону, поряд були розкидані її речі. Після чого, вона піднесла ОСОБА_11 рушник та воду, бачила, що остання має побите обличчя, розсічену брів, капала кров та відсутню сережку. ОСОБА_11 перебувала у шоковому стані, почала знімати себе на відео. Свідок зазначила, що оскільки в коридорі було денне освітлення, то розгледіла вона тільки двох осіб, які були одягнуті в темний одяг, кепки та медичні маски на обличчі, знарядь у них вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду повідомив, що він є цивільним чоловіком потерпілої ОСОБА_11 , на яку було скоєно напад, внаслідок чого вона досі не спить ночами, відчуває наслідки. Знайомі вони з ОСОБА_11 з 2018 року, вона працює баєром та громадським діячем, має громадську організацію "УКРИ", створювала мітинги, протести, таким чином захищала інтереси підприємців, потерпілих людей від корумпованих суддів, бандитів, рейдерських захоплень. Виступала вона на захист від грабіжницьких законів і касових апаратів, у тому числі, вона захищала його інтереси внаслідок рейдерського захоплення його підприємства у 2018 року ОСОБА_42 , який працює в групі ОСОБА_30 є правою рукою ОСОБА_33. ОСОБА_43 , який був його сусідом, на ґрунті його розлучення із дружиною забрав підприємства, гроші підприємства, автомобіль підприємства, будинок, ініційовані багато кримінальних проваджень. Як вказав свідок, з цього приводу, є багато судових рішень на його користь, але корумповані судді їх скасували. Частина судів ще триває. ОСОБА_11 відстоювала його інтереси, зверталася від своєї організації до генерального прокурора, депутатів, ОСОБА_44 на свободі. ОСОБА_11 проводила мітинги коли ОСОБА_29 був заступником ОСОБА_45 . Всі кримінальні авторитети намагалися ОСОБА_11 закрити рота. Так, 15.07.2021 десь о 19 годині він з ОСОБА_11 на автівці «ФОРД» н.з. НОМЕР_3 рухались по вул. Калиновій у бік дому, висадивши її біля кіоску, він поїхав на стоянку, після чого, зайшов в магазин і пішов до квартири, де побачив що ОСОБА_11 по звірячому побита, вона мала напівсвідомий стан, а стіна була у крові. Подальше лікування потерпілої він здійснював за власний рахунок. Коли вони у 2019 році почали чинити опір злочинному угруповуванню , особисто ОСОБА_29 телефонував йому вночі і погрожував все забрати і квартиру ОСОБА_46 , оскільки ОСОБА_47 дала ситуації огласку з приводу його майна. Чи надходили погрози ОСОБА_48 йому не відомо. ОСОБА_47 писала заяви, коли пішли погрози у Фейсбуці. ОСОБА_47 йому говорила, що ОСОБА_29 їй погрожує. Заяви були написані на суддю ОСОБА_32 і на ОСОБА_29 . Під час проведення мітингу біля Дніпропетровського районного суду, напередодні судового засідання по його справі, суддю затримали за отримання хабара, участь у мітингу брали потерпілі у інших справах, які ходили по судам і підтримували один одного, і він з ОСОБА_11 , брав участь, протестуючи проти проізволу і продажних суддів. Він серед присутніх не бачив обвинувачених, ОСОБА_47 ні з ким з них не знайома. До потерпілої взагалі не знайомі особи не підходили.

На святкуванні присвяченому Б.Хмельницькому , було багато людей та він не пам`ятає ОСОБА_8 , їх не знайомили.

Свідок зазначив, що всі витрати на лікування ОСОБА_11 витратив він за призначенням лікарів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_50 суду повідомив, що він був визначений старшим групи слідчих по кримінальному провадженню щодо замаху на вбивство ОСОБА_11 . Під час проведення досудового розслідування він збирав доказову базу, а також був відряджений до Запорізької області для затримання ОСОБА_5 , яке здійснювалось на підставі ухвали суду про затримання з метою приводу. В ході затримання ОСОБА_5 проводився обшук останнього, в ході якого були виявлені кошти, сліп пакети з кристалічною речовиною, мобільні телефони. Протокол затримання ОСОБА_5 складався на місці у присутності понятих та захисника. Після повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у зв`язку з не встановленим його місцезнаходженням кримінальне провадження було зупинено і направлено до суду дозвіл на затримання з метою приводу. Також, в ході слідчих дій у Запорізькій області було встановлено другу особу по цій справі. Далі, відбулось відновлення досудового розслідування з встановленням іншого підозрюваного, а згодом було відновлено у зв`язку з встановленням особи ОСОБА_5 . Під час затримання ОСОБА_5 відеофіксація не проводилась.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 суду повідомила, що знає ОСОБА_5 близько 5 років, як таксиста, який допомагав їй перевозити товар для квітів, при цьому користувався легковим автомобілем з чотирма дверима іноземного автопрому. Їй відомо, що ОСОБА_5 користувався номером телефону від оператора Київстар, який містив багато трійок. Працівниками поліції здійснювався обшук її автомобіля та оглядався її мобільний телефон, у зв`язку з наданням неправдивих показів.

За клопотанням потерпілої судом були допитані свідки: ОСОБА_52 ОСОБА_53 ОСОБА_54 .

Свідок ОСОБА_52 суду повідомила, що являється заступником голови організації «УКРИ», головою якої є ОСОБА_11 , організація є не прибутковою. ОСОБА_11 на протязі 5 років активно займається громадською діяльністю та допомагає підприємцям добитись правди. Організація «Укри» є окремою організацією та налічує двох членів, це вона та ОСОБА_11 , яка здійснює організацію та пости про судові засідання у мережі «Фейсбук». Вона разом з ОСОБА_11 їздила на мітинги відстоювати інтереси підприємців, аби не вводили пагубні Закони для підприємців. Такі мітинги проводились у м. Дніпрі та м. Києві, всі витрати учасники сплачували кожен сам за себе. 08.06.2021 відбувався мітинг біля Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, проти хабарництва суддею. Її попросили прийняти участь у мітингу, вона й приїхала, без конкретної мети. На цей мітинг вона прибула разом із ОСОБА_11 та її чоловіком, особистим автомобілем останнього. Взагалі були присутні близько 10 осіб та велась відео зйомка. В ході вищевказаного мітингу, вона сторонніх осіб, у тому числі обвинувачених, не бачила, а ОСОБА_11 , окрім спілкування з учасниками мітингу, взагалі нікуди не відлучалась. Далі, після закінчення 2-х годинного мітингу, вона разом з ОСОБА_11 та її чоловіком поїхали з місця його проведення на автомобілі останнього. Боровицького вона знає як голову організації самозахисту, оскільки проводили разом відповідні заходи.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_53 суду повідомив, що знає ОСОБА_11 з 2017-2018 років, оскільки вони «друзі по нещастю», у кого проблеми по судам вони їздили один одного підтримувати. Як вказав свідок, у нього були проблеми із рейдерським захватом, але він відмовляється про те розповідати. У ОСОБА_11 також були якість свої проблеми, що конкретно він не знає. Вони були і біля прокуратури області, Жовтневого суду, та Дніпропетровського суду. З метою привернути увагу до відібраного майна. Він був присутній на проведенні мітингу біля будівлі Дніпропетровського районного суду, куди його запросила ОСОБА_47 , було ще 10 осіб та ЗМІ. Цей мітинг був спрямований на підтримку особи, у якої відбувалось судове засідання та проходив приблизно 40 хвилин, в ході чого учасники тримали плакати та гриміли пляшками. ОСОБА_47 нікуди не відлучалася. Нікого з обвинувачених на мітингу не було.

Свідок ОСОБА_55 суду повідомив, що на початку літа 2021 року його попросила ОСОБА_11 під`їхати до Дніпровського суду для підтримки мітингу, оскільки напередодні затримали суддю на хабарі. Справа відносно ОСОБА_56 , з його слів, неправильно розглядалася. У той день повинна була бути розглядатися справа ОСОБА_56 , але справа не розглядалася, проводилися слідчі дії. На цьому мітингу приймали участь 10 осіб, у тому числі ЗМІ, мітинг тривав десь годину, після чого усі одночасно розійшлись. За час мітингу ОСОБА_11 була в його полі зору та надавала разом з ОСОБА_57 інтерв`ю для ЗМІ, а її чоловік ОСОБА_58 заходив до приміщення суду, оскільки повинна була розглядатися його справа. Як вказав свідок, у день проведення мітингу, нікого з обвинувачених біля суду він не бачив. Метою участі у мітингу, як і інших його учасників, була підтримка осіб, які постраждали від рейдерських захоплень майна, що супроводжувалось відповідними плакатами. ОСОБА_11 надавала допомогу свідку шляхом підтримки при розгляді справ відносно нього, фінансових питань з нею не мав.

За клопотанням сторони захисту допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_59 суду повідомив, що він знає ОСОБА_8 як чемного та порядного, є тренером з єдиноборства. Разом із ОСОБА_8 вони брали участь у мітингах щодо самозахисту підприємців, де одночасно приймала участь потерпіла ОСОБА_11 , тому усі були знайомі між собою.

На акції присвяченій Богдану Хмельницькому приймали участь учасники самозахисту підприємців, чи спілкувалися того дня ОСОБА_8 та ОСОБА_11 він не бачив, він їх не знайомив.

Окрім того, прокурор на підтвердження винуватості ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, послався на письмові докази:

Том №1.

Витяг з ЄРДР № 12021041630000484 від 16.07.2021, за змістом якого, 15.07.2021 о 20.04 до чергової частини Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 15.07.2021 приблизно о 19.40 на 7 поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , двоє невстановлених осіб чоловічої статі спричинили тілесні ушкодження в області голови ЄО 21192 від 15.07.2021.

Протокол прийняття заяви про вчинений злочин від 16.07.2021, ОСОБА_11 просила органи поліції вжити заходи до невідомих осіб, які напали на неї 15.07.2023 у під`їзді її будинку та спричинили тілесні ушкодження.

Копія протоколу огляду місця події від 15.07.2021 та фототаблиці до нього, об`єктом огляду є під`їзд будинку АДРЕСА_7 . Прохід до під`їзду здійснюється крізь металеві двері, які обладнані магнітним замком та домофоном. В під`їзді наявні 2 ліфти та сходини. На 7-му поверсі наявний тамбур, прохід до якого здійснюється крізь одностворчаті дерев`яні двері, які обладнані врізаним замком, на час огляду були не зачинені. Також на 7-му поверсі наявний прохід на балкон крізь металопластикові двері, які не зачиняються. На їх внутрішній стороні у нижній половині виявлено 2 сліди низу взуття. За дверима наявний балкон, на підлозі якого була виявлена кепка чорного кольору з надписом білого кольору «Adidas». Далі на балконі мається вихід на сходини. Під час огляду поверхні дверей оброблялись магнітним порошком з метою виявлення відбитків пальців рук. В тамбурі наявний коридор, в якому праворуч розташовані 4 квартири. Зліва розташовані 5 квартир. Зліва від входу в коридор, в 3-х метрах виявлена біла серветка зі слідами речовини бурого кольору. В 1 метрі далі наявні плями бурого кольору в 50 см. від яких виявлено слід низу взуття. Далі в 2 метрах біля дверей квартири АДРЕСА_11 виявлено слід низу взуття, праворуч від якого виявлено велику кількість плям рідини бурого кольору.

Під час огляду було виявлено та вилучено: 7 слідів папілярних візерунків з відкритої поверхні двері балкону 7 поверху на 4 липкі стрічки, які були запаковані в паперовий конверт, опечатаний та підписаний понятими; 4 сліди низу взуття (несвітлу дактилоплівку 3 сліди, на фото - один слід) з полу тамбуру та з дверей, які ведуть на балкон - кепку, яка була запакована в паперовий конверт опечатаний та підписаний понятими, з полу балкону; змив плями бурого кольору на марлевий тампон з підлоги тамбуру та контрольним зразком марлі, які були запаковані в 2 паперових конверти.

Висновок експерта №509 від 12.08.2021 на представленому для дослідження фрагменті марлі встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в сліді крові були виявлені антигени В і Н Так як, для дослідження не був представлений контрольний змив з предмета - носія - змив з незаплямованої ділянки предмета - носія поруч з ймовірним слідом крові, то не можна вважати отримані результати серологічного дослідження достовірними, тобто не виключається можливість впливу забруднення предмету-носія на слід та реагенти, що використовувались при дослідженні. Однак, якщо прийняти отримані результати за достовірні, то не виключається можливість утворення цього сліду за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти-А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цьому сліді крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві, виявлені в цьому сліді антигени В і (або) Н.

Витяг з ЄДР юридичний осіб та Реєстру ГО по ГО «Укри» яка зареєстрована 25.11.2014 із з зазначенням керівника ОСОБА_11 .

Протокол отримання зразків для проведення експертизи від 13.08.2021 у потерпілої ОСОБА_11 .

Висновок експерта №843 від 15.10.2021, за результатами якого зі зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_11 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип. Зі сліду крові в змиві з пола, вилученому під час огляду місця події з полу тамбура на сьомому поверсі під`їзду будинку №204 по вул. Богомаза в м. Дніпро, отримані препарати ДНК жіночої статевої належності, встановлений їх генотип. Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання генотипу сліду крові в змиві з пола з генотипом потерпілої ОСОБА_11 . ДНК цього сліду крові може походити від потерпілої ОСОБА_11 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999971 %. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,29·10???. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,29 жінок на 10 квінтильйонів

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 в МКЛ по вулиці Батумській, 13 у місті Дніпрі.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Ухвала слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про дозвіл на тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 у КП ДОКЛ ім. Мечникова.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 31.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 у КП «Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня»

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Висновок судово-медичної експертизи №2363е від 14.09.2021 року з якого слідує, що за даними наданої медичної документації та при огляді у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом вниз на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя; саден правої та лівої верхніх кінцівок; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами з переходом на тильну поверхню. Виявлені у неї тілесні ушкодження на обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючи предметів, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою або напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя та верхніх кінцівок. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 5-ти механічних дій. Виявлені у неї тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження в області голови-обличчя - відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Виявлені у неї тілесні ушкодження в області голови-обличчя розцінюються в комплексі, як черепно-мозкова травма, так як сформувались в результаті не однократних травматичних дій в одну анатомічну область і кожна наступна дія посилювала дію попередньої. Тілесні ушкодження у вигляді: саден правої та лівої верхніх кінцівок (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.Виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді: рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті - відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.За даними наданої медичної документації у неї був клінічно встановлений діагноз: «забій лівої половини грудної клітини», однак вищевказаний діагноз об`єктивно (наявністю тілесних ушкоджень - синців, саден, крововиливів, тощо в медичній документації) не підтверджений, тому судово-медичній оцінці по ступеню тяжкості не підлягає. На підставі пункту 4.6. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. За своїм характером всі виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Дніпро, тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові. Оцінка свідчень потерпілих, обвинувачених, свідків та інших осіб, щодо умов та обставин отримання тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 5-ти механічних дій. Виявлені у неї тілесні ушкодження на обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючи предметів, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою або напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя та верхніх кінцівок. Встановити розташування обстеженої під час нанесення їй тілесних ушкоджень не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних, можливо лише вказати, що вона була звернута обличчям, обома верхніми кінцівками та лівою кистю до травмую чого предмету (предметів).

Том №2.

Протокол слідчого експерименту від 24.09.2021, під час проведення якого, потерпіла ОСОБА_11 відтворила обставини вчинення нападу на неї двома особами, які спричинили їй тілесні ушкодження.

Протокол слідчого експерименту від 24.09.2021 за участі свідка ОСОБА_23 , яка відтворила обставини нападу на ОСОБА_11 .

Додатковий Висновок експерта №2535е від 30.09.2021, за результатами якого локалізація та характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту за її участі.

Оцінити дані свідчення свідка ОСОБА_23 , щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних даних, так як в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_23 не повідомила про механізм спричинення тілесних ушкоджень.

Характерезуючий матеріал на ОСОБА_5 .

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021

Корінці повісток про виклики ОСОБА_5 .

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021

Пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного

Постанова від 20.07.2021 про оголошення розшуку ОСОБА_5 .

Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу 19.07.2021

Ухвала слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.07.2021 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала від 21.07.2021 про внесення виправлень до ухвали від 20.07.2021

Постанова від 20.07.2021 про зупинення досудового розслідування у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного.

Постанова про відновлення досудового розслідування від 23.07.2021

Протокол затримання ОСОБА_5 23.07.2021 у смт. Кирилівка розпочато о 19.25 закінчено о 20.45 за змістом якого, у ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_61 та понятих ОСОБА_62 і ОСОБА_63 було виявлено та вилучено 14 сліп пакетів з порошкоподібною речовиною кристалічного кольору.

Доручення від 23.07.2021 для надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманому ОСОБА_5 захиснику ОСОБА_64 забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги та прибути 23.07.2021 о 22.20 до міста Мелітополь Запорізької області. Час видачі доручення 21.20 година Фактично відбулося виявлення злочину за ч.2 ст. 309 КК

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021 отримала 24.07.2021 захисник ОСОБА_13 , пам`ятка про права обов`язки, протокол про роз`яснення права на захист ОСОБА_5 , ухвала про застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Постанова від 23.07.2021 про зберігання речових доказів вилучених у ОСОБА_5 .

Ухвала про арешт майна від 28.07.2021, Гарантійна розписка, інформація ТОВ «Нефтек Сіті Ойл» та ТОВ «Глуско Рітейл».

Том №3

Висновки експерта № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021, № СЕ-19/104-21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021, надані на експертизу речовини, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 , містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, маса якого становить 0,2354г. та 2.2121 г. відповідно.

Копія адміністративної справи за ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_5 .

Копія відповіді КП «Обласний МПЦЛ ЗС» «ДОР»

Том №5

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2021 під час проведення якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала особу на фото під №3 на якому зображений ОСОБА_7 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2021 під час проведення якого свідок ОСОБА_65 на фото під №2, на якому зображений ОСОБА_7 , як особу, яка 15.07.2021 виходила з під`їзду будинку АДРЕСА_7 , цей чоловік мав на правій руці татуювання у виді павутиння.

Протокол огляду місця події від 22.07.2021 в період з 22.06 до 22.12 години, у місті м. Кам`янське біля будинку АДРЕСА_16, у невстановленої особи, в нижній білизні зі сторони спини виявлено та вилучено 10 сліп-пакетів із речовиною кристалоподібною жовтуватого кольору, які відповідно до постанови від 23.07.2021 визнано речовими доказами.

Протокол огляду оглядалися 10 штук сліп пакетів, які поміщено до спец пакету.

Висновок судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, надана на експертизу речовина, вилучена у ОСОБА_7 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, масами 0,1944 г, 1,8046 г. відповідно.

Протокол затримання ОСОБА_7 складеного 23.07.2021 о 02.05-02.20 годині, фактично ОСОБА_7 був затриманий 22.07.2021 о 21.50. під час обшуку затриманої особи нічого не виявлено і не вилучено. Разом з тим, як свідчить зміст вказаного протоколу, ОСОБА_7 зазначив, що пакети з невідомою речовиною йому підкинули працівники поліції при затриманні та застосуванні фізичної сили.

23.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР №12021041160000415.

Висновок судово-медичної експертизи № 2385е від 15.09.2021 у ОСОБА_7 враховуючи відомі обставини справи та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - внутрішньо-шкіряних крововиливів в тім?яній області по центру з переходом ліворуч (на відстані 9,5см вгору від лівої вушної раковини та на 12,5 см вгору від внутрішнього кута лівої надбрівної дуги); - внутрішньо-шкірного крововиливу та садна в лобній області ліворуч з переходом на волосисту частину голови; - двох саден у зовнішнього кута лівої надбрівної дуги та на 0,5 см вгору; - внутрішньо-шкіряного крововиливу та садна в лобній області праворуч на 3см вгору від зовнішнього кута правої надбрівної дуги; - двох внутрішньо-шкіряних крововиливів на верхній повіці правого ока ближче до надбрівної дуги; - 13-ти саден: на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (3), на задній поверхні правого ліктьового суглобу (1), на задньо-внутрішній поверхні правого променево-зап?ясткового суглобу (2), на тильній поверхні правої кисті в проекції голівок 2,3-ї п?ясних кісток, на суглобових поверхнях між основною і проксимальними фалангами 2-5-го пальців з частковим переходом на внутрішню поверхню 2-го та 3-го пальців, на внутрішній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу; - внутрішньо-шкіряних крововиливів навколо правого та лівого променево-зап?ясткових суглобів з частковим переходом у нижню третину передпліч; - шести саден та ділянок осаднення: на передній поверхні лівого колінного суглобу по верхньому полюсу, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу з частковим переходом у верхню третину гомілки, на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині з частковим переходом на колінний суглоб, на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині та на зовнішній поверхні правої гомілки на межі верхньої та середньої третини; - двох синців: в області лівого колінного суглобу з переходом на гомілку та на внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині; - п?яти саден: на нігтьовій фаланзі 1-го пальця лівої стопи, на внутрішній поверхні правого гомілковостопного суглобу, на тильній поверхні правої стопи в проекції голівок 3,4-ї плюсневих кісток та на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу; - синця на внутрішній поверхні правої стопи в проекції голівки 1-ї плюсневої кістки.

За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів (як кожне окремо) - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та кінцівок, частина з тілесних ушкоджень в області кінцівок спричинена і при ударі об тупу тверду поверхню. Тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряних крововиливів та саден в області променево-зап?ясткових суглобів, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці блакитного кольору, без чітких меж; садна місцями з підсохлим буро-червоним дном, місцями під темно-червоними кривавими коринками, вище рівня оточуючої шкіри; внутрішньо-шкіряні крововиливи яскраво-червоного кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить до 1-ї доби на момент огляду.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та кінцівок, частина з тілесних ушкоджень в області кінцівок спричинена і при ударі об тупу тверду поверхню. Тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряних крововиливів та саден в області променево-зап?ясткових суглобів, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

При огляді у гр. ОСОБА_7 , виявлені особливі прикмети у вигляді татуювання:

- на задній поверхні правого ліктьового суглобу з переходом вгору на та вниз на передпліччя з частковим переходом на зовнішню внутрішню поверхню вищевказаних ділянок татуювання синього кольору у вигляді павутини. На задній поверхні правого передпліччя від середньої до нижньої третини (нижче вищеописаної павутини татуювання синього кольору у вигляді карт, на одній з яких на тлі туза піки зображений череп (додаток фототаблиця №2);

- на зовнішній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини татуювання синього кольору у вигляді дубового листя на тлі якого меч розташований клинком вгору, поверх якого та під ним знаходяться переплетені чотирьохкутники у вигляді смуг (додаток фототаблиця №3).

Том №6

Постанова від 04.08.2021 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000484 від 16.07.2021 доручено слідчому управлінню ГУНП в Дніпропетровській області.

Як свідчить заява ОСОБА_66 15.07.21, він добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 .

Протокол огляду від 15.07.2021 оглядалася територія напроти будинку під`їзду АДРЕСА_7, під час проведення якого ОСОБА_67 15.07.21, добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 , на якому зафіксовані події, що відбувалися 15.07.2021

Постанова від 16.07.2021 флеш накопичувач MicroSD об`ємом 32 gb - визнано речовим доказом та долучено до матеріалів провадження.

Протокол демонстрації відеозапису від 16.07.2021, та протоколу огляду предметів та перегляду відеозаписів від 20.08.2021, було встановлено, що на відеозаписі на 4:33 хвилині перегляду відеозапису «MOVA 6538» до під`їзду підійшли два хлопця на голові одягнуті бейсбольні кепки, футболки, спортивне взуття, шорти, хлопці спілкувалися біля під`їзду, зайшли до під`їзду. Згодом до під`їзду заходить потерпіла. Через деякий час з під`їзду вибігають двоє невідомих хлопців, перший одягнутий у темну кофту, шорти та кросівки, які схожі на хлопцеві зображеного на відеозаписі «MOVA 6538». У одного з чоловіків на правому лікті схоже на зображення татуювання по колу навколо ліктя, на правій нозі нижче коліна мається зображення схоже на татуювання.

Протокол огляду предметів та перегляду відеозаписів від 10.08.2021, а саме, відео спостереження «Системи ситуаційного відеоспостереження міста Дніпра», оглядався флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 32GB, марки «KIOXIA», на яких зафіксовано пересування автомобілів «Ауди 68863», «Форд 4558», «Хюндай 2867». Автомобіль марки «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_5 (власник ОСОБА_20 , на якому пересувалася потерпіла ОСОБА_11 ) автомобіль марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_68 ) фіксується в день вчинення злочину 15.07.2021; автомобіль марки Audi д.н.з. НОМЕР_1 фіксується також в день вчинення злочину 15.07.2021. Зокрема зафіксовано, що о 17:42:29 годині автомобіль «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , фіксується на перехресті вул. Байкальська та вул. Янтарна в м. Дніпро, а автомобіль «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 , о 17:50:50 годині фіксується на перехресті вул. Донецьке шосе та вул. Березинська в м. Дніпрі, яке знаходиться неподалік місця мешкання потерпілої на АДРЕСА_7 . В автомобілі знаходиться одна особа - водій. Далі, о 20:07:52 годині автомобіль «AUDI» фіксується на перехресті вул. Донецьке шосе та вул. Березинська в напрямку виїзду з м. Дніпро.

Постанова від 10.08.2021 флеш-накопичувач об`ємом 32GB, марки «KIOXIA» визнано речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Протоколи огляду предметів та відеозаписів від 26.08.2021, оглядалися відеозаписи з камери відеоспостереження з автостоянки у місті Дніпрі вулиця Богомаза, 201а/1, за період часу з 16.00 до 20.00 годин 15.07.2021 яку видав ОСОБА_69 . Даний, відеозапис відповідно до постанови від 26.08.2021 визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів провадження.

Том№7

Протоколи огляду предметів та перегляду відеозаписів від 26.08.2021 та 03.09.2021, а саме відеозапису за 15.07.2021, зафіксованого камерою зовнішнього відеоспостереження, встановленої на вул. Богомаза, 198 в м. Дніпрі, (флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 16 GB, марки «KIOXIAExperia» який відповідно до постанови від 03.09.2021 визнаний речовим доказом та зберігається в матеріалах провадження), слідує, що ракурсом зйомки є двір вказаного будинку. Так, на відеозаписі о 19.05 годині зафіксовано як двоє чоловіків (одягнених у такому ж одязі, як і особи, які зафіксовані біля під`їзду на вул. Богомаза, 204,) прямують повз та будинки прямо по дорозі. О 20.03 годині вказані чоловіки біжать у зворотному напрямку.

Протоколи огляду предметів та перегляду відеозаписів від 31.08.2021 та 01.09.2021, а саме відеозаписів за 15.07.2021, зафіксованих камерою зовнішнього відеоспостереження, встановленої на вул. Трансформаторній, 8 в м. Дніпрі, який добровільно видала ОСОБА_70 (флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 16 GB, марки «Apaser» визнаний відповідно до постанови від 01.09.2021 речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження), зафіксовано пересування ймовірно автомобілів «Hyundai» та «AUDI». О 19.59 на відеозапису зафіксовано автомобіль візуально схожий на автомобіль марки Форд Мондео, на якому пересувалася потерпіла ОСОБА_11 з чоловіком.

Протокол огляду предметів від 26.11.2021 старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_71 проведено огляд предметів і відеозаписів та проаналізовано всі відео даного кримінального провадження, із зазначенням розташування камер на місцевості, пересування автомобілів та осіб в районі вчинення злочину згідно хронологічного порядку переміщення останніх.

Протокол огляду предметів та перегляду відеозаписів із свідком ОСОБА_72 від 10.12.2021, проведений лише за участі останнього, якому надавалися для огляду носії інформації з камер спостереження, останній зазначив, що особа в темних шортах та майці, темній кепці, зафіксована на відеозаписах з камер спостереження, яка проходила через двір та у зворотному напрямку є ОСОБА_73 , а автомобіль «Ауді» є автомобілем останній пересувався.

Ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16.09.2021 на автомобілі, марки «Аudi», д/н НОМЕР_1 та автомобіль марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_2 , VIN (номер кузова ТЗ) НОМЕР_6 , які відповідно до постанови від 15.09.2021 визнані речовими доказами, накладено арешт на кожен окремо.

Том №8

Ухвали слідчих суддів від 16.07.2021, 18.08.2021, 16.09.2021, 21.10.2021, 25.10.2021 надавалися тимчасові доступи до документів, що містять охоронювану законом таємницю, що знаходиться на зберіганні у операторів телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар», ПрАТ « ВФ Україна», ТОВ «Лайфсел», та відповідно до протоколів і опису речей і документів, дана інформація була отримана 11.08.2021,15.09.2021,11.10.2021,09.11.2021.

Вищезазначена отримана інформація була відпрацьована Згідно Довідки щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих.2/7147 від 09.11.2021, оглядалися оптичні носії з номерами: вх. 16837 вих. 11687/З/КТ вх. 16838 вих. 11688/З/КТ; 15858, 15861 вх. 15860ВК, які були отримані у операторів телекомунікації в ході проведення тимчасового доступу.

Протокол огляду від 27.11.2021 оглядався мобільний телефон належний ОСОБА_51 , у телефонній кнізі розміщено ряд мобільних номерів. Один з яких є ОСОБА_5 .

Том№9.

Висновок судово-психіатричної експертизи № 385 від 24.09.2021 ОСОБА_7 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Висновок судово-психіатричної експертизи №384 від 24.09.2021 ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Том №10

Постанова від 06.12.2021 речовими доказами визнано: - залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі; - кепка з написом «Adidas»; - 4 сліди низу взуття, 3 з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, яке перекопійовано на DVD-R диск; - 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки; - зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук потерпілої ОСОБА_11 ; - зразок букального епітелію потерпілої ОСОБА_11 ; - дві копії дактилокарт, заповнені на ім?я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; - дактилокарта, заповнена на ім?я ОСОБА_5 ;- майка сірого кольору та шорти чорного кольору, які належать ОСОБА_5 ; - мобільний телефон марки «iPhone» чорного кольору; - мобільний телефон марки «Viaan» модель V241, IMEI1- НОМЕР_7 , IMEI2- НОМЕР_8 із сім-картою;- ноутбук марки «Асег» модель N20C5, s/n NXA1LEU00C1030EEF83400 ;- кросівки «Nike», які належать ОСОБА_7 ;- кепка «Nike Legasi 01 Dri-Fit» чорного кольору, кепку «М-tас» чорного кольору, кепку з емблемою «RL 1967» темного кольору, футболку білого кольору із написом «Alexandra 2 M JX021», футболку білого кольору «Divided», футболку білого кольору «07/13 х18371ABW001», футболку білого кольору «Primark», футболку білого кольору «M&S»; шорти чорного кольору з вставками сірого кольору з надписом «Nike»; - рюкзак чорного кольору із логотипом «Nike», рюкзак чорного кольору з надписом «Nike Just do it»;-зонди для забору проб, вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Постанова про визнання речових доказів від 06.12.2021 в якості речового доказу визнано:

- речовини, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, всього 24 об?єкти (речові докази разом з первинними пакуваннями опечатані окремо в 4 безномерні спеціальні пакети, скріплені бірками з пояснювальними написами): На момент здачі речових доказів маса речовини - 0,2715 г (висновок експерта № CE-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021); На момент здачі речових доказів маса речовини в об?єктах 1-13 відповідно 0,138 г, 0,1558 г, 0,1734 г, 0,1866 г, 0,1884 г, 0,1292 г, 0,1771 г, 0,2673 г, 0,2579 г, 0,158 г, 0,2552 г, 0,1464 г, 0,2275 г (висновок експерта № СЕ- 19/104- 21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021); На момент здачі речових доказів маса речовини - 0,3384 г (висновок експерта № CE-19/104-21/23453- НЗПРАП від 23.07.2021); На момент здачі речових доказів маса речовини в об?єктах 1-9 відповідно- 0,3737 г, 0,2846 г, 0,3188 г, 0,3251 г, 0,2786 г, 0,3204 г, 0,2306 г, 0,3594 г, 0,6273 г (експерта № CE-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021), Які зберігаються в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області під порядковим номером №1403.

Том №11

Витяг з ЄРДР №12021040000000901 від 09.12.2021 із правової кваліфікацією ч.3 ст. 15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК УКраїни;

Оригінал протоколу огляду місця події від 15.07.2021 та фототаблиці до нього, об`єктом огляду є під`їзд будинку №204 по вул. Богомаза у м. Дніпрі.

Висновок експерта №710 від 01.09.2021 з контактних слідів на кепці з написом «Adidas», вилучений з полу в ході проведення огляду місця події 15.07.2021 року, а саме під`їзду будинку АДРЕСА_7, отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який має ознаки суміші ДНК не менше ніж 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК.

Довідка щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих.2/7147 від 09.11.2021, оглядалися оптичні носії з номерами: вх. 14970 вих. 10167/з/кт вх. 16837 вих. 10167/з/кт; вх. 16838 вих.11688/з/кт», вх.16726 GD-21-08576/кі 02.09.2021», DVD-R з написом «15858;15861;15860 ВК

Ухвала слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.01.2022 про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме інформацію у друкованому та електронному вигляді щодо деталізації телефонних з`єднань із зазначенням наступних відомостей: абонентів між якими здійснювалось з`єднання, із зазначенням відомостей про ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента «А» (абонентський номер, міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, з яким відбувався сеанс зв`язку абонента «А»- абонент «Б» (абонентський номер, міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (ІМЕІ); адреса розташування та номери базових станцій, за допомогою яких здійснюється з`єднання та місцезнаходження абонентів, азимути базових станцій їх відстань; типи з`єднань абонентів: вхідні та вихідні дзвінки без розкриття їх змісту SMS (короткі текстові повідомлення) без розкриття їх змісту, ММS (мультимедійні повідомлення) без розкриття їх змісту, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), EDGE, 3G, 4G, та інші, переадресація, тощо; дата, час та тривалість з`єднань, в тому числі з`єднань нульової тривалості абонентами (неприйняті виклики)за абонентськими номерами: НОМЕР_25; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 в період часу 00:00 годин 01.06.2021 року та до 00:00 годин 01.09.2021 року.

Довідка щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих. 2/157 від 18.02.2022, ЄРДР №12021040000000901 від 09.12.2021, були проаналізовані абонентські номери із встановленням з`єднань абонентів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .

Том №13:

Ухвала слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.04.2022 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 .

Протокол проведення обшуку від 21.04.2022 за місцем реєстрації ОСОБА_8 а саме у будинку АДРЕСА_3 , за результатами якого нічого не виявлено і не вилучено.

Постанова про отримання біологічних зразків для проведення експертиз від 14.04.2022.

Заява ОСОБА_8 від 21.04.2022 про добровільне надання зразків букального епітелію, зразків відбитків пальців та долонних поверхонь рук для проведення судових експертиз.

Протокол отримання зразків для експертизи від 21.04.2022, під час чого ОСОБА_8 самостійно здійснив маніпуляції в ротовій порожнині в області правої та лівої щоки.

Постанова від 21.04.2022 про визнання речовим доказом футболки синього кольору із лейбою «Watsons LM 1 Heawies».

Висновок експерта №552 від 13.05.2022 виявлено співпадіння домінуючого генотипу в контактних слідах на кепці з написом «Adidas» з генотипом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постанова від 31.05.2022 про визнання речовими доказами: залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі, кепку з написом «Adidas», 4 сліди низу взуття, три з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки, футболку синього кольору із лейбою «Watsons LM 1 Heawies», зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук ОСОБА_8 , зразок букального епітелію ОСОБА_8 , (всі перелічені речові докази зберігаються в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області).

Висновок експерта № СЕ-19/104-22/10145-ФП від 12.05.2022 відеозаписі «MOVA6538» в час на програвачі з 04:31 по 05:00, одягнена в темну кепку, темну футболку, темні шорти, темні кросівки з білою підошвою та на відеозаписі «S1420001» на картці пам`яті формату microSD «Kingston», в час на програвачі з 09:20 по 09:28, одягнена в темну кофту з капюшоном та темні штани - ймовірно зображена одна і таж особа.

Вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв`язку з тим, що зазначені збіжні ознаки зовнішності облич індивідуальні, суттєві та стійкі, проте за своєю кількістю та характеристиками не утворюють індивідуальну сукупність ознак достатню для категорично позитивного висновку.

На відеозаписі «MOVA6539» в час на програвачі з 00:00 по 00:55, яка одягнена в темну кепку, темну футболку, темні шорти, темні кросівки з білою підошвою та на відеозаписі «S1420001» на картці пам`яті формату micro SD «Kingston», в час на програвачі з 15:13 по 15:43, яка одягнена в чорну куртку, темну кофту з капюшоном та темні штани - ймовірно зображена одна і таж особа.

Вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв?язку з тим, що зазначені збіжні ознаки зовнішності облич індивідуальні, суттєві та стійкі, проте за своєю кількістю та характеристиками не утворюють індивідуальну сукупність ознак достатню для категорично позитивного висновку.

Вирішити питання «Чи одна і та сама особа зображена на відеозаписі з назвою файлу «MOVA6542» на відмітках часу відеозапису з 00 хвилин 46 секунд по 00 хвилин 51 секунду, а саме: друга особа, яка знаходиться на відеозаписі та вибігає з під?їзду другою та одягнена в чорну футболку, чорні шорти, чорні кросівки з білою підошвою, яка в лівій руці тримає якийсь предмет та на обличчі особи одягнена блакитна медична маска та на відеозаписі слідчої дії- обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Шолохове, вул. Раскової М., буд. з назвою файлу «S1420001», де на відеозаписі на відмітках часу відеозапису з 11 хвилин 54 секунди по 12 хвилин 14 секунд зображений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходиться одягнений в чорну кофту з капюшоном та накладною кишенею зпереду, чорні штани?» не видається можливим у зв?язку з тим, що обличчя особи на відеозаписі «MOVA6542» на диску для лазерних систем зчитування «НР» в час на програвачі з 00:46 по 00:51, яка вибігає другою, одягнена в темну футболку, темні шорти, темні кросівки з білою підошвою - непридатна для ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Протокол огляду предметів та перегляду відеозапису від 02.06.2022 під час якого ОСОБА_74 після перегляду наданих відеозаписів з назвами «MOVA6538 та «MOVA6539»» пояснив, що одна з осіб на відеозаписі, а саме особа, що підходить до підїзду другою та зупиняється біля підїзду, схожа на його сусіда ОСОБА_8 , який мешкав у квартирі АДРЕСА_12 .

Висновок судово-психіатричного експерта №200 від 03.06.2022 ОСОБА_8 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне душевне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та в теперішній час міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

том №24

За клопотанням потерпілої ОСОБА_11 оглядався диск відеозаписом на якому зафіксовані отримані нею 15.07.2021 тілесні ушкодження а також відеозапис подій, що відбувалися 08.06.2021 біля Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, файли із зображеннями номера телефону та фотографії ОСОБА_75 у програмі Viber, файли із зображеннями ОСОБА_75 та ОСОБА_8 у Facebook, файл із зображенням смс повідомлення судової повістки та роздруківка інформації на диску (том 25 а.п.21- 23)

том №32

Крім вказаного, за клопотання потерпілої були долучені до матеріалів провадження та досліджені: виписка серії АВ №583460, свідоцтво від 25.11.2014 №1426374; Лист до ОДПІ Лівобережного району; інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; знімки екрана з публікаціями ОСОБА_11 . Facebook у виді цифрових зображень на диску; документи ГО «Укри», копії звернень ОСОБА_11 до народних депутатів України, до Президента України, РНБО, заступника міністра юстиції України, відеозвернення ОСОБА_11 до Президента України; копію адвокатського запиту до СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 29.01.2025 у кримінальному провадженні № 12022040000000279 та копію відповіді на нього від 31.01.2025.

За клопотання захисника ОСОБА_13 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , були досліджені:

Том №1

Постанова про призначення групи слідчих (а.п.10-12);Постанова про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні (а.п.13-15);Постанова про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні (а.п.16-18);Постанова визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.п. 19); Постанова про зміну правової кваліфікації (а.п.20-21); Постанова про призначення проведення судово-медичної експертизи (а.п.22-23);Копія постанова про призначення проведення судової трасологічної експертизи (а.п.28);Копія висновку експерта №СЕ-19/104-21/22806-Д від 21.07.2021(а.п.32-36);Копія постанови про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (а.п.38);Копія висновку експерта №710 від 01.09.2021 (а.п.41-42);Копія висновку експерта №СЕ-19/104-21/22817-ТР від 20.07.2021 з додатком (а.п.47-53)

Том№29

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 (а.п.210-211);Довідка до протоколу впізнання (а.п.212);Додаток до протоколу впізнання (флеш накопичував з відеозаписом) (а.п.213);Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 (а.п.214-216)

Крім вказаного, за клопотання захисника ОСОБА_13 були досліджені письмові докази, що долучені до матеріалів провадження та досліджені як судом першої так і апеляційної інстанції, а саме:

Копія Рішення КДКА Запорізької області №13/6-2021 від 10.11.2021, копія заяви про вчинення кримінального правопорушення, копія ухвали слідчого судді, копія відповіді ТУ ДБР, копія витягу з ЄРДР.

За клопотанням захисника ОСОБА_16 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , були досліджені:

Том №25

Паперові копії електронних доказів виготовлених із соціальної мережі Фейсбук, а саме сторінки зареєстрованої на ім`я ОСОБА_76 .

1.1.Мотиви суду:

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Дослідивши безпосередньо під час судового розгляду визначений обсяг доказів та з`ясувавши обставини кримінального провадження, суд, вирішуючи обвинувачення по суті, приходить до висновку про недоведеність в діяннях ОСОБА_5 складів інкримінованих йому за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом, з таких мотивів.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Коробов проти України», п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У висновках Європейського суду з прав людини, висловлених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Така загальна засада кримінального провадження як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачена ст. 17 КПК України і встановлює, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 3 ст. 26 КПК України встановлено, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

За змістом статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

1.2.Підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення:

Згідно сформульованого, зміненого в порядку статті 338 КПК України, прокурором обвинувачення, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України КК України, а саме у наданні порад і вказівок, наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, тобто пособництві у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

Потерпіла ОСОБА_11 в порядку частини 3 статті 338 КПК України, підтримала обвинувачення ОСОБА_5 у раніше пред`явленому обсязі за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України, тобто як у наданні порад і вказівок, наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками,тобто пособництві у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб; а також не законному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

Однак, суд, з огляду на приписи п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку, про недоведеність стороною обвинувачення та потерпілою, що кримінальні правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 , з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлений, особа не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Разом з тим, умисним вбивством, вчиненим на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України), є умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру. В останньому випадку, коли доручення має форму угоди, умисне вбивство кваліфікується за п. 11 ч. 2 ст. 115 незалежно від того, коли було вчинено обіцяні виконавцеві дії матеріального чи нематеріального характеру - до чи після вбивства, виконав чи не виконав їх замовник, збирався він це робити чи ні.

Під діями матеріального характеру слід, зокрема, розуміти: сплату виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передачу чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов`язань тощо, а під діями нематеріального характеру - будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов`язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства (наприклад, допомога у працевлаштуванні, вирішенні певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до вчинення інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо).

Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин, а мета - заради чого, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність. Звідси очевидно, що, по-перше, про мотив і мету злочину можна говорити лише у випадку вчинення умисних злочинів. При цьому мета може бути тільки в злочинах, вчинюваних із прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку. По-друге, суб`єктивна сторона містить у собі не всі мотиви і мету, а тільки ті з них, що визначають суспільну небезпечність, антисоціальну спрямованість діяння, впливають на ступінь його тяжкості або на ступінь суспільної небезпечності особи винного.

За змістом правової позиції Верховного Суду України, висловленою у постанові № 5-32 кс 12 від 31 січня 2013 року, відповідно до якої замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату, тобто наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо особа не мала наміру досягнути певних наслідків, то вона не могла й вчинити замаху на їх досягнення.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Водночас, замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого визначеного умислу на заподіяння смерті потерпілому, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Визначальним також є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Для встановлення зазначених обставин, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу, мотиву винного, суд має дослідити докази та надати їм оцінку.

Як неодноразово наголошував ЄСПЛ, стаття 7 Конвенції втілює принципи, згідно з якими лише закон може визначати злочин і встановлювати покарання, і що кримінальний закон (право) не повинен розширено тлумачитися на шкоду обвинуваченому. З цього слідувало, що правопорушення повинно бути чітко визначено в законі, і, в принципі, елемент особистої (індивідуальної) відповідальності повинен бути виявлений у поведінці особи, яка фізично вчинила правопорушення.

Між тим, жоден із досліджених судом та долучених стороною обвинувачення письмових доказів, покази потерпілої та свідків, у їх взаємозв`язку, не доводять винуватості ОСОБА_5 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Оскільки, самі по собі відеозаписи начебто пересувань ОСОБА_5 по місту Дніпру поблизу вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої, а також письмові матеріали провадження, у тому числі за змістом яких ОСОБА_5 спілкувався по мобільному телефону з іншими обвинуваченими, без наявності в матеріалах провадження даних щодо мети та змісту такого спілкування, не є достатніми для прийняття рішення про винуватість останнього, в іншому ж випадку це буде припущенням та призведе до порушення статті 7 ЄКПЛ (ніякого покарання без закону) справа YUKSEL YALCINKAYA v. Turkiye (№ 15669/20).

Тому, на переконання суду, стверджуване стороною обвинувачення використання ОСОБА_5 мобільного зв`язку для з`єднань із іншими обвинуваченими само по собі не може бути вирішальним доказом для його засудження, без наявності в матеріалах провадження даних щодо мети та змісту спілкування.

Зі змісту долучених стороною обвинувачення відеозаписів, на яких начебто зафіксований ОСОБА_5 , не можливо дійти однозначного висновку про те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України .

Відповідно до абзацу 2 частини 7 ст. 228 КПК України, матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред`явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

У зв`язку з чим, суд критично оцінює та не приймає як доказ винуватості ОСОБА_5 , протокол перегляду відеозаписів від 10.12.2021, згідно з яким були переглянуті відеозаписи зі свідком « ОСОБА_72 », до якого застосовані заходи безпеки відповідно до постанови від 10.12.2021 та який зазначив, що особа в темних шортах та майці, темній кепці, зафіксована на відеозаписах з камер спостереження, яка проходила через двір та у зворотному напрямку є ОСОБА_5 , а автомобіль «Ауді» є автомобілем, на якому у липні 2021 року пересувався ОСОБА_77 .

Оскільки, виходячи з наведеного, при складанні протоколу вимог абзацу 2 частини 7 ст. 228 КПК України, дотримано не було, та свідкові « ОСОБА_78 », під час перегляду відеозапису, не представлялися для впізнання не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Свідок « ОСОБА_72 » для підтвердження чи спростування наведеного, стороною обвинувачення також не був доставлений для суду для його допиту.

Інших доказів, які би доводили винуватість ОСОБА_5 , суду надано не було, а із досліджених відеозаписів однозначно ідентифікувати зафіксовану особу на них саме як « ОСОБА_5 » не є можливим. Судова портретна експертиза яка би встановила особу за ознаками зовнішності, що зображені на відеозаписах проведена не була. Клопотань про її проведення учасники провадження не заявляли.

Крім вказаного, як встановлено судом, відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Підгородненською міською радою 23.07.2021, ОСОБА_79 проживає у АДРЕСА_1 і має склад сім`ї, у тому числі і сина, ОСОБА_5 1985 р.н.

Інформація про вищезазначену адресу реєстрації ОСОБА_5 , а саме будинок АДРЕСА_1 підтверджується Особовою карткою відносно ОСОБА_5 та інформацією ГУНП в Дніпропетровській області від 20.08.2021 №2/5293, у якій також зазначено місцем реєстрації ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 .

Однак, у повідомленні про підозру від 16.07.2021, адресою проживання ОСОБА_5 зазначено: будинок АДРЕСА_1 (том №2 а.п.122-125).

У чеку поштового відправлення, без зазначення змісту відправлення, також зазначена адреса ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 . Відомостей про отримання ОСОБА_5 даного поштового відправлення матеріали справи не містять. (том №2 а.п.122-125)

Матеріали кримінального провадження містять корінці повістки про виклик ОСОБА_5 , на 23.07.2021,26.07.2021 до ВП№1, знову повідомлення про підозру ОСОБА_5 16.07.2021, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки на ім`я ОСОБА_5 (том№2 а.п.126,127, 129-132,133-134)

Проте, перелічені документи були вручені невідомій особі із прізвищем, яке неможливо однозначно ідентифікувати, при цьому правовий статус цієї особи, матеріалами провадження не підтверджений у розумінні п.1 ч.1 статті 3 КПК України, або ж статті 3 Сімейного Кодексу України, які дають визначення терміну «близькі родичі та члени сім`ї».

Прокурором у судовому засіданні зазначеного також не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, тобто, зокрема, шляхом надіслання її поштою або вручення для передачі під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Виходячи з аналізу вказаних норм, повідомлення про підозру - один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції розслідування та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, який полягає в прийнятті рішення про повідомлення про підозру; врученні повідомлення про підозру особі, щодо якої здійснюється провадження; роз`ясненні підозрюваному його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації і допиті підозрюваного.

Зокрема, особа, яка здійснює вручення підозри, має роз`яснити зміст цієї підозри, обсяг набутих прав та обов`язків та отримати пояснення, які особа має право надати з приводу підозри для можливості у подальшому прийняти рішення, зокрема, і щодо запобіжного заходу, тому вручення повідомлення про підозру не є тотожним врученню повістки про виклик у сенсі ст. 135 КПК України, оскільки вручення повідомлення про підозру тягне за собою значні несприятливі наслідки для особи, якій воно вручається, так як саме з цього моменту розпочинається її кримінальне переслідування, про що така особа, поза розумним сумнівом, повинна бути повідомлена особисто і належним чином, і саме з цього часу, на думку суду, можна вважати, що особа достовірно знає про те, що вона підозрюється компетентними органами у вчиненні злочину.

Виходячи із змісту ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру може бути вручено близькому родичу для передачі особі, якої воно стосується, однак це не звільняє слідчого та прокурора від виконання вищевказаних обов`язків, тому у тих випадках, якщо особа особисто не отримала повідомлення про підозру або у слідства немає належного підтвердження про такий факт, особа не може бути підозрюваною, оскільки їй у встановленому порядку не повідомлено про початок її кримінального переслідування.

Спрямування повідомлення про підозру на іншу адресу поштою не може вважатися належним врученням особі повідомлення про підозру. Відсутність підтвердження вручення повідомлення про підозру, спрямованого за місцем проживання, особам, виключний перелік яких вказаний у ч. 2 ст. 135 КПК, свідчить про невиконання кримінальних процесуальних приписів щодо належного вручення такого повідомлення особі, місцезнаходження якої не встановлено, і звісно також не може вважатися належним врученням повідомлення.

Тому своєчасне невручення повідомлення про підозру самій особі належним слідчим чи прокурором (до 24 годин дня його складання, згідно з ч. 3 ст. 115 КПК) чи ненаправлення його належним чином за місцем проживання особи для вручення (до закінчення роботи поштових відділень у день складення повідомлення про підозру, згідно зі ст. 116 КПК України) має своїм наслідком невиконання обов`язку щодо вручення підозри особі слідчим, прокурором у встановлений проміжок часу та втрату права на його вручення, а також і втрату чинності самого повідомлення, оскільки воно вже не може бути вручене особі. Подальше вручення особі даного повідомлення є незаконною процесуальною дією, яка має наслідком її недійсність, що відповідно до ст. 7 КПК не породжує жодних правових наслідків для особи, яка у такому випадку відповідно не набуває процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваним стає лише особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру шляхом належного вручення такого повідомлення.

Щодо особи, яка не набула процесуального статусу підозрюваного, не може здійснюватися зміна раніше повідомленої підозри. Такій особі не може бути повідомлено нову підозру, через відсутність «старої» підозри. Повторне вручення особі такого самого повідомлення про підозру не може бути здійснено, оскільки це не передбачено КПК.

Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в межах даного кримінального провадження, фактично ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного, оскільки слідчий, прокурор не керувалися засадами верховенства права (п. 1 ч. 1 ст. 7, ст. 8 КПК), складовою частиною якого є принцип правової визначеності (чітке визначення моменту повідомлення про підозру) та забезпечення права на захист (п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК) (констатація конкретного моменту виникнення права на захист, роз`яснення прав підозрюваному).

Всупереч наведеному, працівниками поліції невідомо якій особі було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , однак процесуально ніяким чином не зафіксована відсутність останнього за місцем реєстрації та проживання.

Тому, оскільки фактично ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного, були відсутні правові підстави для оголошення його 20.07.2021 розшуку, та звернення до суду 19.07.2021 із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, а також відсутні правові підстави 20.07.2021 зупинення досудового розслідування у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного.

При цьому є незрозумілим, виклик двічі 20.07.2021 ОСОБА_5 до ВП №1 на 23.07.2021 та 26.07.2021 під час зупиненого 20.07.2021 досудового розслідування.

Таким чином, не здійснення вручення особі письмового повідомлення про підозру у встановлений законом строк та спосіб нівелює процесуальне значення повідомлення про підозру як процесуального документа, оскільки такий документ вже не здатний спричинити юридичні наслідки для учасників кримінального провадження, а таке повідомлення втрачає свою силу з наступного дня.

Суд звертає увагу на допущені порушення зі сторони захисника ОСОБА_61 які відбулися під час затримання ОСОБА_5 та його обшуку, під час проведення якого, у присутності понятих ОСОБА_62 і ОСОБА_63 було виявлено та вилучено 14 сліп пакетів з порошкоподібною речовиною кристалічного кольору. Фактично захисник ОСОБА_80 була призначена 23.07.2021 о 21.20 годині, тобто через значний проміжок часу після затримання 19.25-20.45 ОСОБА_5 та складання протоколу затримання відносно нього. Однак, у протоколі затримання захисник зазначила, що обшук і затримання ОСОБА_5 відбувся у її присутності, чого фактично не було та свідчить про недостовірні відомості зазначені у протоколі.

При цьому, поняті ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , на допиті яких наполягала сторона захисту, фактично були не лише понятими під час процесуальної дії, відеофіксація якої не проводилася, а й свідками інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 309 КК України. Всупереч частини 7 статті 223 КПК України, ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , як свідки зазначеної відповідної слідчої (розшукової) дії, для допиту доставлені не були.

Як свідчить інформація Державної прикордонної служби України та Міністерства соціальної політики України відомості щодо свідків ОСОБА_62 , ОСОБА_63 у період з 24.02.2022 по 04.12.2024 щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України - не виявлено. Вказані особи внутрішньо переміщеними не є.

ЄСПЛ допускає відсутність свідка у судовому засіданні, але це допускається у виключних випадках і з наданням оцінки наступним критеріям: чи був ключовим свідок, якого не вдалося допитати, і яка роль його показань у справі; з яких причин було неможливо допитати свідка; чи буде законним та обґрунтованим вирок без цього доказу; наскільки цей доказ достовірний та узгоджується з іншими; чи була у заявника можливість оспорити допустимість цього доказу і чи досліджував суд питання допустимості; які були умови дослідження доказу в суді й наскільки обмежені були можливості захисту під час дослідження; чи мали сторони рівні процесуальні можливості.

Однак засудження не може ґрунтуватись виключно чи переважною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити (рішення ЄСПЛ у справах «Доорсон проти Нідерландів», «Аль-Хавайя і Тахєрі проти Сполученого Королівства», «Шачашвілі проти Німеччини»).

У справі «Аль-Хавайя і Тахєрі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що із загального принципу витікають дві вимоги. Перша: повинна бути вагома причина для прийняття показань відсутнього свідка. Вагомою причиною може бути смерть чи відсутність свідка через страх, який викликав у нього обвинувачений або особа, яка діяла в його інтересах. Друга: обвинувальний вирок, який ґрунтується виключно або переважно на показаннях відсутнього свідка, якого обвинувачений не міг допитати на стадії розслідування чи судового розгляду, в цілому має визнаватися таким, що не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ постійно наголошує, що докази мають, як правило, подаватися у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту. Як загальне правило пункти 1 і 3 (d) Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше (рішення ЄСПЛ у справах «Люді проти Швейцарії», «Аш проти Австрії», «Якуба проти України», «Леас проти Естонії», «Колесник проти України», «Карпюк проти України», «Рудніченко проти України»), і це є другим важливим критерієм допустимості як доказів показань анонімних свідків.

У рішенні «Костовськи проти Нідерландів» ЄСПЛ констатував, що згідно із принципом змагального судового процесу, всі докази мають пред`являтися у присутності обвинуваченого на відкритому судовому засіданні. Це не означає, однак, що для того, щоб показання свідків були використані як доказ, вони завжди мають бути оголошені на відкритому слуханні в суді: використання як доказів таких показань, взятих на досудовому етапі провадження, саме по собі не суперечить пункту 3 (d) та пункту 1 ст. 6, якщо при цьому дотримано гарантій прав сторони захисту. Як правило, ці права вимагають надання обвинуваченому рівноцінної і належної можливості спростування показань свідка обвинувачення та його допиту - чи то під час давання свідком показань, чи на якомусь пізнішому етапі судового провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що свідки ОСОБА_81 та ОСОБА_82 є ключовими свідками, роль їх показань є важливою, без їх показів вирок не буде законним та обґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 заперечував свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення із кваліфікацією за ч.2 ст. 309 КК України, вказавши на те, що саме працівники поліції підкинули йому наркотичні засоби. При цьому за змістом протоколу затримання, ОСОБА_5 відмовився від підпису, що свідчить про його незгоду з затриманням та результатами обшуку, під час якого і були вилучені наркотичні засоби, а перевірити наскільки цей доказ достовірний та узгоджується з іншими доказами і є допустимим можливо лише шляхом допиту свідків, забезпечивши сторонам рівні процесуальні можливості.

Суд у свою чергу позбавлений можливості перевірити доводи сторони захисту щодо допущених порушень з боку працівників поліції, а без допиту свідків ОСОБА_62 та ОСОБА_63 не є можливим ухвалити законний та обґрунтований вирок.

Враховуючи, що суд, з вищевикладених мотивів дійшов висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021 втратило свою силу з наступного дня,то вручення того ж самого повідомлення про підозру від 16.07.2021 (том 2 а.п. 171-174) 24.07.2021 його захиснику ОСОБА_13 не спричинили юридичні наслідки для ОСОБА_5 та він так і не набув статусу підозрюваного, тому суд визнає недопустимими докази відносно ОСОБА_5 , а саме: Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021; Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021 (вручена захиснку ОСОБА_13 ); Пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ; Постанова від 20.07.2021 про оголошення розшуку ОСОБА_5 ; Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу 19.07.2021; Постанова про відновлення досудового розслідування від 23.07.2021;Протокол затримання ОСОБА_5 23.07.2021; Протокол огляду предметів та перегляду відеозаписів із свідком ОСОБА_72 від 10.12.2021.

Надаючи оцінку відповідно до ст.94 КПК України дослідженим доказам з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про недопустимість як доказів в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 309 КК України:

Висновки експерта № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021, № СЕ-19/104-21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021, надані на експертизу речовини, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 , містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, маса якого становить 0,2354г. та 2.2121 г. відповідно. Зокрема, суд враховує й те, що відомості про експерта ОСОБА_83 , яка складала 12.08.2021 Висновок експерта № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП в Реєстрі атестований судових експертів Міністерства Юстиції України - відсутні.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ст.92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону що їх подає.

Всупереч зазначеним вимогам закону, органами досудового розслідування не була належним чином і з достатньою повнотою та всебічністю досліджена суб`єктивна сторона інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 309 КК України і будь-які слідчі дії, спрямовані на це не проводились, зокрема, не з`ясовувалось питання про те, що в дійсності ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту, оскільки суду не надано доказів самого факту придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту. Орган досудового слідства навів лише загальні фрази, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах без мети збуту.

Інші досліджені судом докази, надані стороною обвинувачення, не містять відомостей щодо причетності ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до зміненого прокурором обвинувального акту, та в межах підтриманого потерпілою обвинувального акта у раніше пред`явленому обсязі, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, дійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги позицію сторони обвинувачення та потерпілої, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Оцінюючи докази, суд керувався принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

При цьому судом враховується правова позиція щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Доповнень судового розгляду згідно статті 363 КПК України, учасники судового провадження - не мали.

Суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки «поза розумним сумнівом», не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

2.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню 12021041630000484 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2021 ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 309 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у невстановлений час та місці, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав не менше 10 (десяти) сліп-пакетів із кристалічною речовиною загальною масою 3,6787 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «метамфетамін», загальною масою 1,999 г.

Після чого, усвідомлюючи, що дана речовина у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «метамфетамін», помістив вказані сліп-пакети із психотропною речовиною у 1 сліп-пакет з полімерного матеріалу з фіксатором, та почав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту до моменту її вилучення.

Так, 22.07.2021, в період часу з 22.06 до 22.12 години, у ході огляду місця події за адресою: м. Кам`янське, вул. Миколи Лисенка, біля будинку №73, співробітниками поліції у ОСОБА_7 в спідній білизні,в яку останній був одягнений, було виявлено та вилучено сліп-пакет з полімерного матеріалу

з фіксатором, вмістом якого було 10 (десять) пакетів з полімерного матеріалу

з фіксатором, всередині яких знаходилася кристалічна речовина.

Згідно висновків експерта надані на експертизу кристалічні речовини масами 0,3663 г, 0,3954 г, 0,3061 г, 0,3401 г, 0,3469 г, 0,3008 г, 0,3425 г, 0,2517 г, 0,3798 г, 0,6491 г містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін». Маси «метамфетаміну» становлять 0,1944 г, 0,2406 г, 0,1600 г, 0,1714 г, 0,2021 г, 0,1508 г, 0,1652 г, 0,1468 г, 0,2105 г, 0,3572 г відповідно. Загальна маса «метамфетаміну» в речовинах, вилучених у ОСОБА_7 , становить 1,999 г, що є великим розміром психотропної речовини.

Вказану психотропну речовину, обіг якої обмежено, - «метамфетамін»

у великих розмірах, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Вказані дії ОСОБА_7 , кваліфіковані досудовим слідством, за ч.2 ст. 309 КК України, як такі, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину за вказаним епізодом не визнав та суду пояснив, що пакетики з психотропними речовинами, коли він зі своєю дівчиною вийшов з будинку у місті Кам`янське, йому було підкинуто під час затримання.

Стороною обвинувачення для доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину за ч.2 ст. 309 КК України надано докази, а саме:

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_84 суду повідомила, що має хороші відносини з ОСОБА_7 , адже вони разом з ним проживали. У липні 2021 року вони мешкали у квартирі АДРЕСА_13 . Їй відомо, що ОСОБА_7 займався будівельними роботами та не відлучався на тривалий час. В день затримання ОСОБА_7 , був вихідний, тому вона була присутня на цій події. Так, вона з ОСОБА_7 вийшли на вулицю, для того, щоб у відерце набрати ложкою землі та каміння, для пересадки квітів, однак вони не встигли нічого зробити, як близько 10 осіб почали до них підбігати з двох сторін. Вона злякалась, та побігла у сторону квартири, а ОСОБА_7 побіг в бік магазину АТБ і усі люди за ним. Згодом вона почула декілька пострілів, тому повернулась бігти до ОСОБА_7 , однак до нього її не підпускали, ОСОБА_7 попросив її телефонувати його батькам, що вона зробила вдома. Оскільки ніхто з осіб не надав посвідки, то вона не розуміла, хто ці люди. Працівники поліції повернули їй ключі від квартири, а ОСОБА_7 забрали. Далі, за місцем їх спільного проживання, було проведено обшук, в ході якого вилучили дорогоцінні речі та телефони. ОСОБА_7 є спортсменом, тому наркотичних засобів взагалі не вживає. Під час затримання ОСОБА_7 був одягнутий у шорти вище коліна, зелену футболку, яка була всюди розірвана, та мав при собі ключі від квартири.

Протокол огляду місця події від 22.07.2021 в період з 22.06 до 22.12 години, у місті м. Кам`янське біля будинку АДРЕСА_16, у невстановленої особи, в нижній білизні зі сторони спини виявлено та вилучено 10 сліп-пакетів із речовиною кристалоподібною жовтуватого кольору, які відповідно до постанови від 23.07.2021 визнано речовими доказами.

Протоколу огляду 10 штук сліп пакетів, які поміщено до спец пакету.

Висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, надана на експертизу речовина, вилучена у ОСОБА_7 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, масами 0,1944 г, 1,8046 г. відповідно.

Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_7 складеного 23.07.2021 о 02.05-02.20 годині, фактично ОСОБА_7 був затриманий 22.07.2021 о 21.50. під час обшуку затриманої особи нічого не виявлено і не вилучено. Разом з тим, як свідчить зміст вказаного протоколу, ОСОБА_7 зазначив, що пакети з невідомою речовиною йому підкинули працівники поліції при затриманні та застосуванні фізичної сили.

23.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР №12021041160000415.

2.1.Мотиви суду:

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Дослідивши безпосередньо під час судового розгляду визначений обсяг доказів та з`ясувавши обставини кримінального провадження, суд, вирішуючи обвинувачення по суті, приходить до висновку про недоведеність в діяннях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому за ч.2 ст. 309 КК України кримінального правопорушення поза розумним сумнівом, з таких мотивів.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 3 ст. 26 КПК України встановлено, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Така загальна засада кримінального провадження як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачена ст. 17 КПК України і встановлює, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Коробов проти України», п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У висновках Європейського суду з прав людини, висловлених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

2.3.Підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення:

Згідно сформульованого прокурором обвинувачення, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 309 КК України КК України, а саме у не законному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

Однак, за час судового розгляду даного кримінального провадження, з огляду на приписи п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення, що кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 309 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 .

За ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Суд, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_7 за ч.2 ст. 309 КК України, з огляду на наступне.

Надаючи оцінку відповідно до ст.94 КПК України дослідженим доказам з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про недопустимість як доказів: Протоколу огляду місця події від 22.07.2021 в період з 22.06 до 22.12 години, у місті м. Кам`янське біля будинку АДРЕСА_16, у невстановленої особи, в нижній білизні зі сторони спини виявлено та вилучено 10 сліп-пакетів із речовиною кристалоподібною жовтуватого кольору, які відповідно до постанови від 23.07.2021 визнано речовими доказами; Протоколу огляду, під час якого оглядалися 10 штук сліп пакетів, які поміщено до спец пакету; Висновків судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, надана на експертизу речовина, вилучена у ОСОБА_7 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, масами 0,1944 г, 1,8046 г. відповідно; Протоколу затримання ОСОБА_7 складеного 23.07.2021 о 02.05-02.20 годині, фактично ОСОБА_7 був затриманий 22.07.2021 о 21.50. Під час обшуку затриманої особи нічого не виявлено і не вилучено. Разом з тим, як свідчить зміст вказаного протоколу, ОСОБА_7 зазначив, що пакети з невідомою речовиною йому підкинули працівники поліції при затриманні та застосуванні фізичної сили.

Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

За змістом статтей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.

Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.

Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення 22.07.2021 огляду місця події з обшуком ОСОБА_7 . Натомість відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021041160000415 лише на наступний день, а саме 23.07.2021 і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду.

За таких обставин, проведений органами досудового розслідування 22.07.2021 огляд місця події фактично є обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК). До постановлення ухвали слідчого судді слідчий, прокурор має право увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Оскільки з зазначеним клопотанням до слідчого судді прокурор, слідчий не звертались, тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 7 червня 2018 року в справі № 740/5066/15-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74598730 )

Встановлені судом обставини узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року (справа № 236/439/16-к), оскільки при здійсненні огляду місця події слідчий фактично провів особистий обшук особи та таким чином порушив вимоги кримінального процесуального закону, якими не передбачено повноважень здійснення такої слідчої дії до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Оскільки протокол огляду місця події від 22.07.2021, в якому відображено вилучення в особи речовини (яка в подальшому за висновком експерта виявилась наркотичним засобом чи психотропною речовиною), є ключовим доказом який отриманий з порушенням вимог кримінального процесуального закону, та який суд визнає недопустимим доказом, суд визнає й інші докази, які є похідними від проведеної з порушенням вимог кримінального процесуального закону слідчої дії, а саме: постанову від 23.07.2021 про визнання речовими доказами; Протокол огляду 10 штук сліп пакетів, які поміщено до спец пакету; Висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, надана на експертизу речовина, вилучена у ОСОБА_7 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, масами 0,1944 г, 1,8046 г. відповідно; протокол затримання ОСОБА_7 23.07.2021.

Крім вказаного, суд звертає увагу й на те, що під час проведених слідчих дій із ОСОБА_7 , як поняті були присутні ОСОБА_85 і ОСОБА_86 ,на допиті яких наполягала сторона захисту, проте, до суду вказані свідки доставлені не були.

Як свідчить інформація Державної прикордонної служби України та Міністерства соціальної політики України свідки ОСОБА_86 , ОСОБА_85 , відомості про вказаних осіб у період з 24.02.2022 по 04.12.2024 щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територієї України - не виявлено. Вказані особи внутрішньо переміщеними не є.

Так, хоча ЄСПЛ допускає відсутність свідка у судовому засіданні, але це допускається у виключних випадках і з наданням оцінки наступним критеріям: чи був ключовим свідок, якого не вдалося допитати, і яка роль його показань у справі; з яких причин було неможливо допитати свідка; чи буде законним та обґрунтованим вирок без цього доказу; наскільки цей доказ достовірний та узгоджується з іншими; чи була у заявника можливість оспорити допустимість цього доказу і чи досліджував суд питання допустимості; які були умови дослідження доказу в суді й наскільки обмежені були можливості захисту під час дослідження; чи мали сторони рівні процесуальні можливості.

Однак засудження не може ґрунтуватись виключно чи переважною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити (рішення ЄСПЛ у справах «Доорсон проти Нідерландів», «Аль-Хавайя і Тахєрі проти Сполученого Королівства», «Шачашвілі проти Німеччини»).

У справі «Аль-Хавайя і Тахєрі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що із загального принципу витікають дві вимоги. Перша: повинна бути вагома причина для прийняття показань відсутнього свідка. Вагомою причиною може бути смерть чи відсутність свідка через страх, який викликав у нього обвинувачений або особа, яка діяла в його інтересах. Друга: обвинувальний вирок, який ґрунтується виключно або переважно на показаннях відсутнього свідка, якого обвинувачений не міг допитати на стадії розслідування чи судового розгляду, в цілому має визнаватися таким, що не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ постійно наголошує, що докази мають, як правило, подаватися у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту. Як загальне правило пункти 1 і 3 (d) Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше (рішення ЄСПЛ у справах «Люді проти Швейцарії», «Аш проти Австрії», «Якуба проти України», «Леас проти Естонії», «Колесник проти України», «Карпюк проти України», «Рудніченко проти України»), і це є другим важливим критерієм допустимості як доказів показань анонімних свідків.

У рішенні «Костовськи проти Нідерландів» ЄСПЛ констатував, що згідно із принципом змагального судового процесу, всі докази мають пред`являтися у присутності обвинуваченого на відкритому судовому засіданні. Це не означає, однак, що для того, щоб показання свідків були використані як доказ, вони завжди мають бути оголошені на відкритому слуханні в суді: використання як доказів таких показань, взятих на досудовому етапі провадження, саме по собі не суперечить пункту 3 (d) та пункту 1 ст. 6, якщо при цьому дотримано гарантій прав сторони захисту. Як правило, ці права вимагають надання обвинуваченому рівноцінної і належної можливості спростування показань свідка обвинувачення та його допиту - чи то під час давання свідком показань, чи на якомусь пізнішому етапі судового провадження.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що свідки ОСОБА_86 , ОСОБА_85 є ключовими свідками, роль їх показань є важливою, без їх показів вирок не буде законним та обґрунтованим, оскільки ОСОБА_7 заперечував свою винуватість за ч.2 ст. 309 КК України, вказавши на те, що саме працівники поліції підкинули йому наркотичні засоби. При цьому за змістом протоколу затримання ОСОБА_7 під час його обшуку у нього нічого не виявлено не вилучено, а перевірити наскільки цей доказ достовірний та узгоджується з іншими доказами і є допустимим можливо лише шляхом допиту свідків, забезпечивши сторонам рівні процесуальні можливості.

Суд у свою чергу позбавлений можливості перевірити доводи сторони захисту щодо допущених порушень з боку працівників поліції, а без допиту свідків ОСОБА_86 , ОСОБА_85 не є можливим ухвалити законний та обґрунтований вирок .

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ст.92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону що їх подає.

Всупереч зазначеним вимогам закону, органами досудового розслідування не була належним чином і з достатньою повнотою та всебічністю досліджена суб`єктивна сторона інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 309 КК України і будь-які слідчі дії, спрямовані на це не проводились, зокрема, не з`ясовувалось питання про те, що в дійсності ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту, оскільки суду не надано доказів самого факту придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту. Орган досудового слідства навів лише загальні фрази, що ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах без мети збуту.

За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, дійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги позицію сторони обвинувачення, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Оцінюючи докази, суд керувався принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

При цьому судом враховується правова позиція щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Доповнень судового розгляду згідно статті 363 КПК України, учасники судового провадження - не мали.

Суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 309 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки «поза розумним сумнівом», не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

3.Згідно зміненого прокурором в порядку статті 338 КПК України обвинувального акту від 06.03.2025 сформульовано обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Так, за змістом зміненого обвинувального акту, в невстановлений час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неприязними відносинами до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , через її діяльність як голови Громадської організації «УКРИ», пов`язаної із захистом прав «малих» підприємців, виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Для втілення в дію свого злочинного умислу ОСОБА_8 вирішив залучити співучасників - раніше знайомих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та інших невстановлених у ході розслідування осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження (далі - невстановлені особи), яким запропонував спільно вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 .

У свою чергу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, які підтримували з ОСОБА_8 дружні відносини, вирішили допомогти ОСОБА_8 втілити задумане, та на вказану пропозицію погодилися, тим самим вступили у попередню змову з ОСОБА_8 на умисне вбивство ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, після чого вони спільно розробили план вчинення злочину та розподілили ролі між собою.

З метою належної реалізації вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , планування своїх дій як до злочину, безпосередньо під час скоєння злочину, та після скоєння злочину, в тому числі шлях безперешкодного зникнення з місця скоєння злочину, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші не встановлені особи домовилися провести стеження за ОСОБА_11 з метою вивчення її маршруту та графіку пересування, способу її життя та поведінки, встановлення кола спілкування тощо.

Провівши, в період часу приблизно з 01 по 13 липня 2021 року, спостереження за ОСОБА_11 ,співучасники визначили, що найзручнішим часом для скоєння злочину є 15.07.2021 після 19.00 години, коли ОСОБА_11 повертається за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з умовами попередньої змови виконавцями злочину було визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повинні безпосередньо вчинити умисне вбивство ОСОБА_11

ОСОБА_18 та не встановлена особа повинні надати поради та вказівки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, а також спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження виконавців про прибуття потерпілої та її чоловіка,та про можливу небезпеку, а також ОСОБА_5 , надавши автомобіль марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні,мав забезпечити транспортування виконавців з місця вчинення злочину на вказаному транспортному засобі, та таким чином сприяти вчиненню кримінального правопорушення.

З метою полегшити досягнення злочинного результату, співучасники заздалегідь підготували мобільні телефони, які мали використовувати під час вчинення злочину, одяг, медичні маски та перуку з метою не бути впізнаними в подальшому.

Так, діючи в межах раніше обумовленого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на скоєння умисного вбивства ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб, співучасники злочину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , 15.07.2021, близько 18 години

15 хвилин, прибули в район вчинення злочину, а саме на ділянку місцевості, розташовану навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Богомаза, 201а/1 , неподалік місця мешкання потерпілої ОСОБА_11 .

У той же час, у вказане місце на автомобілі марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , прибув ОСОБА_5 , а на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , - невстановлена особа, де спільно з ОСОБА_19 та ОСОБА_8 стали очікувати на появу потерпілої ОСОБА_11 .

З метою підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, зокрема вивчення актуального стану прилеглої місцевості для забезпечення якнайскорішого залишення співучасниками місця вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , близько 19 години 03 хвилин, направилися з вищевказаного місця через двір будинку АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 .

Вивчивши місцевість та визначивши шляхи залишення місця вчинення злочину, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , близько 19 години 10 хвилин, повернулися до місця, на якому спільно з ОСОБА_5 та невстановленою особою раніше очікували появи потерпілої ОСОБА_11 .

У свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою надання порад та вказівок щодо найбільш прийнятних обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, близько 19 години 24 хвилин, направився через двір будинку

АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 , та повернувшись, надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поради та вказівки щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, маршруту залишення місця вчинення злочину, тощо.

Близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , взявши з собою речі, які знаходилися у рюкзаку, що був у ОСОБА_7 , зокрема заздалегідь підготовлені кофту з довгим рукавом синього кольору, медичні маски та перуку, направилися до буд. АДРЕСА_7 ,

де мешкає ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_8 одягнув на голову заздалегідь підготовлену перуку, а ОСОБА_7 - медичну маску темного кольору.

У цей час, виконуючи роль пособників, з метою попередження співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про прибуття потерпілої та її чоловіка, а також про можливу небезпеку, ОСОБА_5 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою в автомобілі «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці місцевості,розташованій навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Богомаза, 201а/1, а невстановлена особа з цією метою на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , направилася в напрямку автостоянки, розташованої неподалік, де залишав свій транспортний засіб чоловік ОСОБА_11 - ОСОБА_20 .

Перебуваючи біля під`їзду будинку АДРЕСА_7 , дочекавшись доки двері під`їзду відкрилися, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зайшли до під`їзду будинку та піднялися на сьомий поверх, де розташована квартира № 57 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , та стали її чекати. При цьому ОСОБА_7 , з метою не бути впізнаним, одягнув заздалегідь підготовлену кофту з довгим рукавом синього кольору.

Далі, в цей же день 15.07.2021, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_7

та ОСОБА_21 , перебуваючи на сьомому поверсі в будинку

АДРЕСА_7 , дочекавшись доки до дверей своєї квартири № 57 підійде потерпіла ОСОБА_11 , діючи згідно розподілених ролей, підбігли до останньої, те реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, з метою позбавлення життя потерпілої ОСОБА_11 , маючи чисельну та фізичну перевагу над потерпілою,де ОСОБА_22 рукою,стиснутою в кулак, наніс удар в область голови потерпілої, після чого вона присіла, прикривши голову руками. Далі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нанесли потерпілій не менше п`яти ударів ногами та руками в область голови та тулубу потерпілої.

В цей час їх дії були помічені мешканкою будинку АДРЕСА_7 - ОСОБА_23 , яка своїми криками про допомогу сполохала останніх, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили місце вчинення злочину та попрямували до ділянки місцевості, розташованої навпроти стоянки на вул. Богомаза, 201а/1 в м. Дніпрі , де на них в автомобілі очікував ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вчинили усіх дій,які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин,що не залежали від їх волі, та відповідно не довели до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом в низ на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя, які розцінюються в комплексі як черепно-мозкова травма, та які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день); саден правої та лівої верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами

з переходом на тильну поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Виконуючи відведену роль пособників під час вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_11 , близько 20 години 04 хвилини, ОСОБА_5 , будучи об`єднаним з іншими співучасниками вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілої життя, забезпечуючи заздалегідь обіцяне швидке залишення співучасниками місця вчинення злочину, дочекався ОСОБА_24 та ОСОБА_8 ,які сіли до керованого ним автомобілю «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , та залишили район вчинення злочину, як і невстановлена особа на автомобілі «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 .

Вказані дії ОСОБА_24 та ОСОБА_8 , кожного окремо, згідно зміненого прокурором в порядку статті 338 КПК України обвинувального акту від 06.03.2025, кваліфіковані як такі, що виразилися у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Тобто прокурор із обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо, виключив з правової кваліфікації та обсягу обвинувачення п.11 ч.2 статті 115 КК України, тобто вчинення умисного вбивства на замовлення.

Між тим, потерпіла ОСОБА_11 не погодилась із прокурором та в порядку частини 3 статті 338 КПК України, підтримала обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо у раніше пред`явленому обсязі, тобто у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Так, за змістом обвинувального акту у раніше пред`явленому обсязі, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах,невстановлена у ході досудового розслідування особа, надала доручення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим невстановленим у ході досудового розслідування особам, щодо вчинення на замовлення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , яка є головою Громадської організації «УКРИ», у зв`язку

із проведенням останньою активної громадської діяльності на території міста Дніпра, пов`язаної із захистом прав фізичних осіб-підприємців, «малих» підприємців та потерпілих від рейдерських угрупувань.

Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці,

за невстановлених обставин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та не встановленою у ході досудового розслідування особою, вступили між собою у попередню злочинну змову з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , та розподілили ролі кожного учасника під час вчинення умисного вбивства.

Згідно умов попередньої змови виконавцями злочину було визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повинні були безпосередньо вчинити умисне вбивство ОСОБА_11 .

ОСОБА_5 повинен був надати поради та вказівки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження виконавців про можливу небезпеку, а також, надавши автомобіль марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні, забезпечити транспортування виконавців з місця вчинення злочину на вказаному транспортному засобі, та таким чином сприяти вчиненню кримінального правопорушення.

З метою належної реалізації вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , проаналізувавши наявну у відкритому доступі інформацію про потерпілу, співучасники визначили, що найзручнішим часом для скоєннязлочинуєчас, колиОСОБА_116 повертаєтьсязамісцеммешканняза адресою: АДРЕСА_4 .

З метою полегшити досягнення злочинного результату, співучасники заздалегідь підготували мобільні телефони, які мали використовувати під час вчинення злочину, одяг, медичні маски та перуки з метою не бути впізнаними в подальшому.

Так, діючи в межах раніше обумовленого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на скоєння умисного вбивства ОСОБА_11 на замовлення, діючи за попередньою змовою групою осіб, співучасники злочину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , 15.07.2021, близько 18 години 15 хвилин, прибули в район вчинення злочину, а саме на ділянку місцевості, розташовану навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро,вул. Богомаза, 201а/1 , неподалік місця мешкання потерпілої ОСОБА_11 .

У той же час, у вказане місце на автомобілі марки «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , прибув ОСОБА_5 , де спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , стали очікувати на появу потерпілої ОСОБА_11 .

З метою підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, зокрема вивчення прилеглої місцевості для забезпечення якнайскорішого залишення співучасниками місця вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , близько 19 години 03 хвилин, направилися з вищевказаного місця через двір будинку АДРЕСА_9 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 . Вивчивши місцевість та визначивши шляхи залишення місця вчинення злочину, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , близько 19 години 10 хвилин, повернулися до місця, на якому спільно з ОСОБА_5 раніше очікували появи потерпілої ОСОБА_11 .

В свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою надання порад та вказівок щодо найбільш прийнятних обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, близько 19 години 24 хвилин, направився через двір будинку АДРЕСА_6 в напрямку будинку АДРЕСА_7 , в якому проживає потерпіла ОСОБА_11 , та повернувшись, надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поради та вказівки щодо найбільш прийнятних обставин вчинення злочину, які є необхідними для реалізації спільних злочинних намірів, маршруту залишення місця вчинення злочину, тощо.

Близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , взявши з собою речі, які знаходилися у рюкзаку, що був у ОСОБА_7 , зокрема заздалегідь підготовлені кофту з довгим рукавом синього кольору, медичні маски та перуку, направилися до буд. АДРЕСА_7 ,

де мешкає ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_8 , одягнув на голову заздалегідь підготовлену перуку, а ОСОБА_7 одягнув медичну маску темного кольору.

У цей час ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника, з метою попередження співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про можливу небезпеку, залишився спостерігати за навколишньою обстановкою в автомобілі «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці місцевості, розташованій навпроти автостоянки за адресою: м. Дніпро,вул. Богомаза, 201а/1 .

Після цього, дочекавшись доки двері під`їзду відкрилися, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зайшли до під`їзду вказаного будинку,та піднялися на сьомий поверх, де розташована квартира № 57 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , та стали її чекати. При цьому ОСОБА_7 , з метою не бути впізнаним, одягнув заздалегідь підготовлену кофту з довгим рукавом синього кольору.

Далі, в цей же день15.07.2021,приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , перебуваючи на сьомому поверсі в будинку АДРЕСА_7 , дочекавшись доки до дверей своєї квартири № 57 підійде потерпіла ОСОБА_11 , діючи згідно розподілених ролей, підбігли до останньої, де, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, з метою позбавлення життя потерпілої ОСОБА_11 , маючи чисельну та фізичну перевагу над потерпілою, ОСОБА_7 рукою, стиснутою в кулак, наніс удар в область голови потерпілої, після чого вона присіла, прикривши голову руками. Далі, ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , нанесли потерпілій не менше п`яти ударів ногами та руками в область голови та тулубу потерпілої.

В цей час їх дії були помічені мешканкою будинку АДРЕСА_7 , яка своїми криками про допомогу сполохала останніх, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залишили місце вчинення злочину та попрямували до ділянки місцевості, розташованої напроти стоянки на АДРЕСА_14 , де на них очікував ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_26 , не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, та відповідно не довели до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом в низ на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя, які розцінюються в комплексі як черепно-мозкова травма, та які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день); саден правої та лівої верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами

з переходом на тильну поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Виконуючи відведену роль пособника під час вчинення на замовлення за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_11 , близько 20 години 04 хвилини, ОСОБА_5 , будучи об`єднаним з іншими співучасниками вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілої життя, забезпечуючи заздалегідь обіцяне швидке залишення співучасниками місця вчинення злочину, дочекався ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які сіли до керованого ним автомобілю «Audі», номерний знак НОМЕР_1 , після чого залишили на вказаному автомобілі місце вчинення злочину.

4.Формулювання обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке визнано судом доведеним.

Заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 частково доведено.

Судом визнано доведеним, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з неприязними відносинами до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , через її громадську діяльність, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

Для втілення в дію свого злочинного умислу ОСОБА_8 вирішив залучити співучасника - раніше знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому запропонував спільно завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

Так, діючи в межах раніше обумовленого плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , 15.07.2021, прибули в район вчинення злочину.

Близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , взявши з собою речі, які знаходилися у рюкзаку, що був у ОСОБА_7 , зокрема заздалегідь підготовлені кофту з довгим рукавом синього кольору, медичні маски та перуку, направилися до буд. АДРЕСА_7 ,

де мешкає ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_8 , одягнув на голову заздалегідь підготовлену перуку, а ОСОБА_7 одягнув медичну маску темного кольору. Дочекавшись, доки двері під`їзду відкрилися, ОСОБА_7

та ОСОБА_8 ,зайшли до під`їзду вказаного будинку, та піднялися на сьомий поверх, де розташована квартира № 57 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , та стали її чекати. При цьому ОСОБА_7 , з метою не бути впізнаним, одягнув заздалегідь підготовлену кофту з довгим рукавом синього кольору.

Далі, в цей же день15.07.2021,приблизно о 20.00годині, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , перебуваючи на сьомому поверсі в будинку АДРЕСА_7 , дочекавшись доки до дверей своєї квартири № 57 підійде потерпіла ОСОБА_11 , діючи згідно розподілених ролей, підбігли до останньої, де, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 рукою, стиснутою в кулак, наніс удар в область голови потерпілої, після чого вона присіла, прикривши голову руками. Далі, ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , нанесли потерпілій не менше п`яти ударів ногами та руками в область голови та тулубу потерпілої. Після чого, досягнувши своєї мети, залишили місце вчинення злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом в низ на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя, які розцінюються в комплексі як черепно-мозкова травма, та які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день); саден правої та лівої верхніх кінцівок, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами

з переходом на тильну поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Умисні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такі ,що виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

4.1. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , кожен окремо, вчинили кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122 КК України, їх умисні дії, кожного окремо, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такі ,що виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

4.2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_7 захищаючись від зміненого прокурором обвинувачення та підтриманого потерпілою обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що наприкінці червня-на початку липня 2021 року йому зателефонував ОСОБА_8 , з яким він разом займався у спортзалі, сказав, що в нього є прохання і потрібно переговорити. ОСОБА_8 займався участю та проведенням мітингів. Коли вони зустрілися, ОСОБА_8 розповів, що його знайома блогерка-активістка, яка планує зайнятися політикою, звернулась до нього з проханням інсценувати напад на неї для підняття рейтингу, привернути суспільну увагу. Поставлена задача: 2 особи нападе на неї за місцем проживання, потрібно було нанести пару ударів аби на обличчі була кров та синці. Хто ця жінка він не розпитував, ОСОБА_8 говорив що її ім`я « ОСОБА_47 »,вона збирає підприємців та виступає від їх імені, проводить мітинги. ОСОБА_8 говорив, що « ОСОБА_47 » гарантує відсутність ризиків, максимум буде «хуліганка». ОСОБА_8 зателефонував і сказав, що треба це зробити 15.07.2021, назвав вулицю Богомаза, і попросив під`їхати на 18.00 годину. 15.07. він зателефонував ОСОБА_5 , якого він також знав по спортзалу, він «таксував» і вони домовились, що він почекає на Богомаза, а після того вони поїдуть в спортзал. Одягнений він був у світлого кольору футболку, шорти і кросівки, рюкзак з особистими речами для тренування був при ньому. Він із ОСОБА_5 стояли в районі вулиці Богомаза на парувальній площадці, близько 18.00 до них підійшов ОСОБА_8 , з яким вони удвох пройшлись через двори. ОСОБА_8 відходив з телефоном, потім сказав, що « ОСОБА_47 » затримується на годину. Після чого вони втрьох сиділи у машині, обговорювали інсценування, ОСОБА_8 говорив, яка ОСОБА_47 непорядна, і що її вигнали з якоїсь організації, після чого вона розпочала індивідуальну діяльність. ОСОБА_8 сказав, що непогано б було її провчити. Через годину, вони підійшли до будинку потерпілої, зачекали поки хтось зайде до підїзду, піднялись на ліфті на 7-й поверх, стояли на балконі біля сходів, він через захворювання одягнув кофту. У ОСОБА_8 телефон подав звук і він сказав, що потерпіла «маякнула» що вже йде. Через 5 хвилин з ліфта вийшла потерпіла, подивилась на них і пішла в тамбур, вони з ОСОБА_8 пішли за нею. Потерпіла стояла біля дверей, вони нанесли їй декілька ударів, він наніс не більше двох ударів , намагався бити легко. Скільки ударів наніс ОСОБА_8 він сказати не може. Ногами не били. В руках у них нічого не було. коли потерпіла присіла, він побачив, що у неї з носа пішла кров, він штовхнув ОСОБА_87 , аби уходити. Коли вони виходили із тамбура вийшла сусідка і почала щось кричати, вони швидкою ходою спустились по сходах і пішли до автомобіля де чекав ОСОБА_5 вони поїхали, навпроти Каравана висадили ОСОБА_8 , він, оскільки себе погано почував поїхав на Клочко в бік ЦРБ, де сів на маршрутку, та в спортзал не пішов.

Обвинувачений ОСОБА_8 захищаючись від зміненого прокурором обвинувачення та підтриманого потерпілою обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_11 його познайомив ОСОБА_88 на заході вшанування пам`яті Богдана Хмельницького , а також він зустрічався з потерпілою на різних заходах: біля прокуратури, виконкомів та інших організацій. Влітку 2021 року біля Дніпровського суду він бачив захід, де була потерпіла, вони привітались , вона підійшла і сказала, що їй потрібна допомога, вони домовились про зустріч. Згодом, потерпіла зателефонувала йому, та вони зустрілись у кафе «Арлекіно», де ОСОБА_11 ставила йому питання де він і як заробляє, з приводу сім`ї, ставлення до влади, та розповідала що є блогером борцем за справедливість, говорила, що легше було б боротися якби прийти до влади та стати депутатом міської ради, для цього потрібно підняти рейтинг,тому попросила його імітувати напад на неї, поставивши пару синців і розбити носа аби була кров, і вона могла роздути це в соцмережах. Кількість ударів не обговорювали. Вона сказала, що для реалістичності потрібно двоє людей. Запропонувала зробити це у неї в під`їзді білі квартири, щоб це бачили сусіди і у них була можливість втекти, а вона розгоне це по соцмережі. Вони разом пішли до неї додому, зайшли в під`їзд, піднялись на 7-й поверх там були двері в тамбур, вона сказала що на той момент буде сама і двері залишить відчиненими, а коли через 3-4 місяці все заспокоїться то візьме його до себе в команду де буде постійний заробіток. У розмовах за потерпілу чув за неї як за непорядну людину, вирішив скористатися моментом і наказати її і устранити їз спілки і можливо самому зайняти її місце в спілці. Він порадився із товаришем, який займається в залі, пояснив, що це буде імітація та запропонував ОСОБА_7 зробити разом, на що останній погодився, після чого, він повідомив потерпілу про свою готовність до події. Так, в день нападу, він зустрівся з ОСОБА_7 о 18:00 год. у дворах. ОСОБА_7 стояв із ОСОБА_5 , а в цей час ОСОБА_11 написала смс-повідомлення про те, що затримується на годину та буде о 20.00 годині. ОСОБА_5 він знав раніше, ніяких стосунків не підтримували, просто віталися та разом займались у спортзалі. Вони сіли у машину і стали обговорювати пропозицію потерпілої і її саму як особу, яка під час війни в країні виступала на захист підприємців, а саме їх зливала і заробляла на цьому гроші і нічого не робила для їх захисту, і він говорив, що за це вони її накажуть і він стане на керівну посаду в її спілці. Приблизно 19:40 год. він з ОСОБА_7 підішли до під`їзду, разом з мешканцями зайшли, піднялися на 7-й поверх та чекали потерпілу на поверсі де було видно ліфт. Згодом потерпіла написала смс- повідомлення чи зателефонувала і повідомила, що підіймається сходами, а коли вона вийшла з ліфту, побачила його, кивнула головою, відчинила двері та зайшла в коридор і залишила двері відчиненими, як вони і домовлялися. Вони почекали пару секунд і зайшли за нею. Вона стояла біля дверей, вони нанесли їй пару ударів руками, ногами. Хто бив перший він не пам`ятає, нанесли по пару ударів в обличчя і після цього пішли на вихід до сходів і бачили, як з квартири виглядала сусідка яка почала кричати. Вони з ОСОБА_7 швидко вийшли з під`їзду, побігли до машини ОСОБА_5 . Заявлений до нього потерпілою цивільний позов він не визнає.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлений, особа не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Разом з тим, умисним вбивством, вчиненим на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України), є умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру. В останньому випадку, коли доручення має форму угоди, умисне вбивство кваліфікується за п. 11 ч. 2 ст. 115 незалежно від того, коли було вчинено обіцяні виконавцеві дії матеріального чи нематеріального характеру - до чи після вбивства, виконав чи не виконав їх замовник, збирався він це робити чи ні.

Під діями матеріального характеру слід, зокрема, розуміти: сплату виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передачу чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов`язань тощо, а під діями нематеріального характеру - будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов`язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства (наприклад, допомога у працевлаштуванні, вирішенні певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до вчинення інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо).

Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин, а мета - заради чого, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність. Звідси очевидно, що, по-перше, про мотив і мету злочину можна говорити лише у випадку вчинення умисних злочинів. При цьому мета може бути тільки в злочинах, вчинюваних із прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку. По-друге, суб`єктивна сторона містить у собі не всі мотиви і мету, а тільки ті з них, що визначають суспільну небезпечність, антисоціальну спрямованість діяння, впливають на ступінь його тяжкості або на ступінь суспільної небезпечності особи винного.

За змістом правової позиції Верховного Суду України, висловленою у постанові № 5-32 кс 12 від 31 січня 2013 року, відповідно до якої замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату, тобто наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо особа не мала наміру досягнути певних наслідків, то вона не могла й вчинити замаху на їх досягнення.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Водночас, замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого визначеного умислу на заподіяння смерті потерпілому, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Визначальним також є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Для встановлення зазначених обставин, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу, мотиву винного, суд має дослідити докази та надати їм оцінку.

Разом з тим, п.4 ч.1 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Однак, жоден із наданих прокурором та потерпілою доказів, що були досліджені у судовому за сіданні, не містить достовірної інформації про замовника саме вбивства потерпілої, а ні про те що ця домовленість мала при цьому фінансову винагороду і яку саме конкретно, все це, а також всі перераховані інші дії, вчинені з такою метою на думку органу досудового слідства, а саме замаху на вчинення вбивства, залишилось тільки припущеннями і не можуть бути взяті за основу як достовірні докази вини обвинувачених саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як це зазначено згідно підтриманого потерпілою обвинувального акта у раніше пред`явленому обсязі та зміненого прокурором обвинувального акта.

Відповідно до роз`яснень даних у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схиляв виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У пункті 22 цієї ж Постанови роз`яснено, що питання про те чи був умисел на вбивство чи на спричинення тілесних ушкоджень, судам слід вирішувати виходячи із сукупності обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Як зазначав суд раніше у вироку відносно ОСОБА_5 , замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого визначеного умислу на заподіяння смерті потерпілому, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

На необхідності врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к тощо.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 р. у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17 та ін.).

Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи. (постанова ВС від 16.10.2023 справа № 212/7057/18 провадження № 51-2532км22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114513575)

Суд, проаналізувавши зазначені положення законодавства та фактичні обставини даного кримінального правопорушення, встановлені судом на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду кримінального провадження, приходить до висновку про те, що обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинили кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122 КК України, їх умисні дії, кожного окремо, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такі ,що виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

У зв`язку з чим їх дії мають бути перекваліфіковані з ч. 3 ст. 15, п. п.11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 122 КК України, оскільки об`єктивна та суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення в повному обсязі доведена наступними доказами.

Так, винуватість обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , кожного окремо, із кваліфікацією їх дій за ч.1 ст. 122 КК України, підтверджується показами потерпілої ОСОБА_11 та свідків допитаних у судовому засіданні.

Так, як пояснила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 , вона є громадським діячем та головою громадської організації «УКРИ», яка зареєстрована у 2014 році. Метою організації «Укри» було проведення мітингів та бути корисними для суспільства, ця організація не потребувала фінансування, оскільки підприємці - учасники брали ці витрати на себе, тому що були взаємовигідні потреби. Так, від імені голови цієї організації, вона направляла відповідні заявки до адміністрації для проведення мітингів. У зв`язку з тим, що вона з 2006 року є діючим підприємцем, тому мала бажання робити щось для захисту підприємців від незаконних дій влади, що виражалось у організації з`їздів підприємців, де надавались інтерв`ю для ЗМІ. Так, коли її зацікавив антикорупційний процес, вона приймала участь у атестації поліцейських у складі комісії з атестації. В ході своєї громадської діяльності вона познайомилась із ОСОБА_20 , вони почали з ним зустрічатись, а згодом вона побачила, що під тиском криміналітету майно ОСОБА_20 почало переходити їм, в ході чого їх лякали позбавленням життя. Вона радила ОСОБА_20 знайти консенсус із криміналітетом, щоб ті залишили його в спокої, однак такого не відбулось. Так, в день народження кума та сусіда ОСОБА_20 , вона говорила з ОСОБА_29 , який говорив, що буде так, як він хоче. Згодом, через дописи мера Дніпра - ОСОБА_117 у «Фейсбук» про розкрадання землі через підробні документи із архіву, вона дізналась про те, що ОСОБА_29 краде майно також і у інших людей, які почали проявлятись. Тому, вона з іншими потерпілими від незаконних дій рейдерів вирішила підіймати це питання шляхом відкриття, кожним окремо, кримінальних проваджень відносно ОСОБА_29 , однак Печерський суд закрив справу. Будучи за місцем мешкання ОСОБА_20 , до них прийшов ОСОБА_29 та ОСОБА_35 із зброєю, але ОСОБА_20 заблокував двері, та вони не дійшли, однак згодом, в ході вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_29 та ОСОБА_35 здійснювали постріли в сторону будинку ОСОБА_20 що супроводжували погрозами життю, при цьому думаючи, що вона з ОСОБА_20 не підуть проти нього. Такі дії фіксувались заявами до органів поліції, у тому числі щодо ОСОБА_36 та ОСОБА_29 , які готували на неї вбивство, про що їй стало відомо в лютому 2021 року. Тому, вона вирішила про публічне розголошення цієї інформації у «Фейсбуці», задля припинення їх дій та подала відповідну заяву до поліції. В день нападу вона бачила біля кафе «Репортер» двох осіб, які дивно себе поводили, при цьому розуміла, що щось готується, адже раніше у домофон їй постійно телефонували діти і просили щоб вона відкрила двері, на її думку це відбувалось щоб пересвідчитись, чи перебуває вона вдома чи ні, оскільки діти з їх будинку всі мають ключі. Також, через побоювання, вона почала працювати вдома та повідомила про свою тривожність ОСОБА_20 . Далі, в цей же день, з АДРЕСА_15, о 19:30 год, її забрав ОСОБА_20 та вони поїхали додому ще десь 20 хвилин, і за 100 метрів від будинку ОСОБА_20 звернув увагу на сріблясту Ауді, а прибувши на місце вона вийшла біля кафе «Арлекіно» та пішла додому, а її чоловік поїхав на стоянку, оскільки вважали що напад на неї буде скоєно на вулиці.

Через хвилину-дві вона зайшла у під`їзд будинку, далі у ліфт, вийшла на 7-му поверсі, повернула наліво, відкрила двері і не закрила їх, щоб ОСОБА_20 потім знову не відкривав, підійшла до дверей своєї квартири, вставила ключ та звернула увагу на скрип незачинених нею дверей, після чого зайшли двоє чоловіків, один з них був ОСОБА_37 , та згодом вона впала втративши свідомість, а коли відкрила очі бачила залізний блискучий предмет у однієї особи та не зрозуміла що відбувається. В цей час сусідка ОСОБА_38 кричала про виклик поліції, а вона намагалась встати на ноги, і коли почала усвідомлювати обставини, знімала себе на камеру, боялась їхати до лікарні, оскільки у нападників є зв`язки у лікарнях і невідомо що зробили б їй там. Однак, згодом вона відчувала тупу біль та все ж таки поїхала до лікарні, де зробили знімок голови і почали лікування. Побої їй наносились з такою силою, що було порване вухо з вирваною сережкою, зламаний ніс, струс мозку, зуби були подрібненими та присутній поріз на руці. У руках нападників був якийсь блискучий предмет, поліцейські у них нічого не виявили. На момент побиття, вона важила 42 кг при зрості 160 см, а на неї скоїли напад двоє великих людей, що свідчить про сплановану підготовку до цього нападу. Наразі після побоїв вона провела ряд косметичних процедур, однак залишились сильні головні болі, постійно забиті гайморові пазухи, оскільки щоб їх очистити потрібно робити шрам на все лице. Вона понесла великі витрати на лікування і правову допомогу. Взагалі нападників на неї було двоє, вони були одягнуті у чорний одяг з масками на обличчях, один з них був ОСОБА_37 , котрий і наніс їй удар, від якого вона втратила свідомість, після чого вона відчувала «шоркання» ногами, однак точних дій нападників не пам`яає. Вважає, що замовниками на її вбивство були ОСОБА_29 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , а обвинувачені були їх виконавцями, а саме ОСОБА_5 - як організатор цієї події, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - виконавцями, які ретельно готувались до цього.

Як вказала потерпіла, під час проведення мітингу 08.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_10 , вона не знайомилась із ОСОБА_8 , та останній навіть не був зафіксований на відеозаписах серед присутніх учасників мітингу, а його телефон в день мітингу взагалі фіксувався за місцем його проживання, що спростовує версію ОСОБА_8 про їх знайомство саме на цьому мітингу. Коли вона дізналась про особу ОСОБА_8 , то відслідкувала його у соціальних мережах, для розуміння хто він і яке коло друзів має, де дізналась що останній перестав займатися громадською діяльністю перейшовши на роботу до кримінальних осіб. Її заяви про готовність нападу неї ніким не були розглянуті, а забезпечення їй безпеки поліцією не було комфортним для неї, тому вона і відмовилася. В ході проведення слідчих дій, а саме впізнання, вона дійсно впізнала ОСОБА_5 , як ОСОБА_8 , оскільки захисники заборонили впізнавати очно, а фото було давнім. Її заяву про вчинене кримінальне правопорушення писали з її слів, тому вона є неповною, оскільки на той час її стан був поганим. Заявлені цивільні позови потерпіла підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, просила призначити найсуворіше покарання обвинуваченим.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду повідомила, що являється сусідкою ОСОБА_11 , та проживає на 7 поверсі через дві квартири від останньої. Вхід до під`їзду здійснюється за допомогою домофону, далі йдуть сходи або ліфт, і вже на 7 поверсі є двері з вільним входом. Так, в день події вона бачила, як ОСОБА_11 зайшла на 7 поверх, привіталась з нею, та почала відчиняти двері своєї квартири, в цей час закрились двері на 7-му поверсі і почалась метушня, були звуки ударів, які наносили руками чоловіки ОСОБА_11 яка перебувала на підлозі. Дана подія тривала десь хвилину, а коли вона попросила свого чоловіка викликати поліцію, двоє осіб вибігли з будинку, а ОСОБА_11 лежала головою до балкону, поряд були розкидані її речі. Після чого, вона піднесла ОСОБА_11 рушник та воду, бачила, що остання має побите обличчя, розсічену брів, капала кров та відсутню сережку. ОСОБА_11 перебувала у шоковому стані, почала знімати себе на відео. Свідок зазначила, що оскільки в коридорі було денне освітлення, то розгледіла вона тільки двох осіб, які були одягнуті в темний одяг, кепки та медичні маски на обличчі, знарядь у них вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду повідомив, що він є цивільним чоловіком потерпілої ОСОБА_11 , на яку було скоєно напад, внаслідок чого вона досі не спить ночами, відчуває наслідки. Знайомі вони з ОСОБА_11 з 2018 року, вона працює баєром та громадським діячем, має громадську організацію "УКРИ", створювала мітинги, протести, таким чином захищала інтереси підприємців, потерпілих людей від корумпованих суддів, бандитів, рейдерських захоплень. Виступала вона на захист від грабіжницьких законів і касових апаратів, у тому числі, вона захищала його інтереси внаслідок рейдерського захоплення його підприємства у 2018 року ОСОБА_42 , який працює в групі ОСОБА_30 є правою рукою ОСОБА_33. ОСОБА_43 , який був його сусідом, на ґрунті його розлучення із дружиною забрав підприємства, гроші підприємства, автомобіль підприємства, будинок, ініційовані багато кримінальних проваджень. Як вказав свідок, з цього приводу, є багато судових рішень на його користь, але корумповані судді їх скасували. Частина судів ще триває. ОСОБА_11 відстоювала його інтереси, зверталася від своєї організації до генерального прокурора, депутатів, Президента. ОСОБА_29 на свободі. ОСОБА_11 проводила мітинги коли ОСОБА_29 був заступником ОСОБА_45 . Всі кримінальні авторитети намагалися ОСОБА_11 закрити рота. Так, 15.07.2021 десь о 19 годині він з ОСОБА_11 на автівці «ФОРД» н.з. НОМЕР_3 рухались по вул. Калиновій у бік дому, висадивши її біля кіоску, він поїхав на стоянку, після чого, зайшов в магазин і пішов до квартири, де побачив що ОСОБА_11 по звірячому побита, вона мала напівсвідомий стан, а стіна була у крові. Подальше лікування потерпілої він здійснював за власний рахунок. Коли вони у 2019 році почали чинити опір злочинному угруповуванню , особисто ОСОБА_29 телефонував йому вночі і погрожував все забрати і квартиру ОСОБА_46 , оскільки ОСОБА_47 дала ситуації огласку з приводу його майна. Чи надходили погрози ОСОБА_48 йому не відомо. ОСОБА_47 писала заяви, коли пішли погрози у Фейсбуці. ОСОБА_47 йому говорила, що ОСОБА_29 їй погрожує. Заяви були написані на суддю ОСОБА_32 і на ОСОБА_29 . Під час проведення мітингу біля Дніпропетровського районного суду, напередодні судового засідання по його справі, суддю затримали за отримання хабара, участь у мітинзі брали потерпілі у інших справах, які ходили по судам і підтримували один одного, і він з ОСОБА_11 , брав участь, протестуючи проти проізволу і продажних суддів. Він серед присутніх не бачив обвинувачених, ОСОБА_47 ні з ким з них не знайома. До потерпілої взагалі не знайомі особи не підходили.

На святкуванні присвяченому Б.Хмельницькому , було багато людей та він не пам`ятає ОСОБА_8 , їх не знайомили.

Свідок зазначив, що всі витрати на лікування ОСОБА_11 витратив він за призначенням лікарів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_50 суду повідомив, що він був визначений старшим групи слідчих по кримінальному провадженню щодо замаху на вбивство ОСОБА_11 . Під час проведення досудового розслідування він збирав доказову базу, а також був відряджений до Запорізької області для затримання ОСОБА_5 , яке здійснювалось на підставі ухвали суду про затримання з метою приводу. В ході затримання ОСОБА_5 проводився обшук останнього, в ході якого були виявлені кошти, сліп пакети з кристалічною речовиною, мобільні телефони. Протокол затримання ОСОБА_5 складався на місці у присутності понятих та захисника. Після повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у зв`язку з не встановленим його місцезнаходженням кримінальне провадження було зупинено і направлено до суду дозвіл на затримання з метою приводу. Також, в ході слідчих дій у Запорізькій області було встановлено другу особу по цій справі. Далі, відбулось відновлення досудового розслідування з встановленням іншого підозрюваного, а згодом було відновлено у зв`язку з встановленням особи ОСОБА_5 . Під час затримання ОСОБА_5 відеофіксація не проводилась.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 суду повідомила, що знає ОСОБА_5 близько 5 років, як таксиста, який допомагав їй перевозити товар для квітів, при цьому користувався легковим автомобілем з чотирма дверима іноземного автопрому. Їй відомо, що ОСОБА_5 користувався номером телефону від оператора Київстар, який містив багато трійок. Працівниками поліції здійснювався обшук її автомобіля та оглядався її мобільний телефон, у зв`язку з наданням неправдивих показів.

За клопотанням потерпілої судом були допитані свідки: ОСОБА_52 ОСОБА_53 ОСОБА_54 .

Свідок ОСОБА_52 суду повідомила, що являється заступником голови організації «УКРИ», головою якої є головою ОСОБА_11 , організація є не прибутковою. ОСОБА_11 на протязі 5 років активно займається громадською діяльністю та допомагає підприємцям добитись правди. Організація «Укри» є окремою організацією та налічує двох членів, це вона та ОСОБА_11 , яка здійснює організацію та пости про судові засідання у мережі «Фейсбук». Вона разом з ОСОБА_11 їздила на мітинги відстоювати інтереси підприємців, аби не вводили пагубні Закони для підприємців. Такі мітинги проводились у м. Дніпрі та м. Києві, всі витрати учасники сплачували кожен сам за себе. 08.06.2021 відбувався мітинг біля Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, проти хабарництва суддею. Її попросили прийняти участь у мітингу, вона й приїхала, без конкретної мети. На цей мітинг вона прибула разом із ОСОБА_11 та її чоловіком, особистим автомобілем останнього. Взагалі були присутні близько 10 осіб та велась відео зйомка. В ході вищевказаного мітингу, вона сторонніх осіб, у тому числі обвинувачених, не бачила, а ОСОБА_11 , окрім спілкування з учасниками мітингу, взагалі нікуди не відлучалась. Далі, після закінчення 2-х годинного мітингу, вона разом з ОСОБА_11 та її чоловіком поїхали з місця його проведення на автомобілі останнього. Боровицького вона знає як голову організації самозахисту, оскільки проводили разом відповідні заходи.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_53 суду повідомив, що знає ОСОБА_11 з 2017-2018 років, оскільки вони «друзі по нещастю», у кого проблеми по судам вони їздили один одного підтримувати. Як вказав свідок, у нього були проблеми із рейдерським захватом, але він відмовляється про те розповідати. У ОСОБА_11 також були якість свої проблеми, що конкретно він не знає. Вони були і біля прокуратури області, Жовтневого суду, та Дніпропетровського суду. З метою привернути увагу до відібраного майна. Вн був присутній на проведенні мітингу біля будівлі Дніпропетровського районного суду, куди його запросила ОСОБА_47 , було ще 10 осіб та ЗМІ. Цей мітинг був спрямований на підтримку особи, у якої відбувалось судове засідання та проходив приблизно 40 хвилин, в ході чого учасники тримали плакати та гриміли пляшками. ОСОБА_47 нікуди не відлучалася. Нікого з обвинувачених на мітингу не було.

Свідок ОСОБА_55 суду повідомив, що на початку літа 2021 року його попросила ОСОБА_11 під`їхати до Дніпровського суду для підтримки мітингу, оскільки напередодні затримали суддю на хабарі. Справа відносно ОСОБА_56 , з його слів, неправильно розглядалася. У той день повинна була бути розглядатися справа ОСОБА_56 , але справа не розглядалася, проводилися слідчі дії. На цьому мітингу приймали участь 10 осіб, у тому числі ЗМІ, мітинг тривав десь годину, після чого усі одночасно розійшлись. За час мітингу ОСОБА_11 була в його полі зору та надавала разом з ОСОБА_57 інтерв`ю для ЗМІ, а її чоловік ОСОБА_58 заходив до приміщення суду, оскільки повинна була розглядатися його справа. Як вказав свідок, у день проведення мітингу, нікого з обвинувачених біля суду він не бачив. Метою участі у мітингу, як і інших його учасників, була підтримка осіб, які постраждали від рейдерських захоплень майна, що супроводжувалось відповідними плакатами. ОСОБА_11 надавала допомогу свідку шляхом підтримки при розгляді справ відносно нього, фінансових питань з нею не мав.

За клопотанням сторони захисту допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_59 суду повідомив, що він знає ОСОБА_8 як чемного та порядного, є тренером з єдиноборства. Разом із ОСОБА_8 вони брали участь у мітингах щодо самозахисту підприємців, де одночасно приймала участь потерпіла ОСОБА_11 , тому усі були знайомі між собою.

На акції присвяченій Богдану Хмельницькому приймали участь учасники самозахисту підприємців, чи спілкувалися того дня ОСОБА_8 та ОСОБА_11 він не бачив, він їх не знайомив.

Крім вказаного, винуватість обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , із кваліфікацією їх дій за ч.1 ст. 122 КК України, підтверджується і письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Том №1.

Витягом з ЄРДР № 12021041630000484 від 16.07.2021, за змістом якого, 15.07.2021 о 20.04 до чергової частини Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 15.07.2021 приблизно о 19.40 на 7 поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , двоє невстановлених осіб чоловічої статі спричинили тілесні ушкодження в області голови ЄО 21192 від 15.07.2021.

Протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 16.07.2021, ОСОБА_11 просила органи поліції вжити заходи до невідомих осіб, які напали на неї 15.07.2023 у під`їзді її будинку та спричинили тілесні ушкодження.

Копією протоколу огляду місця події від 15.07.2021 та фототаблиці до нього, об`єктом огляду є під`їзд будинку АДРЕСА_7 . Прохід до під`їзду здійснюється крізь металеві двері, які обладнані магнітним замком та домофоном. В під`їзді наявні 2 ліфти та сходини. На 7-му поверсі наявний тамбур, прохід до якого здійснюється крізь одностворчаті дерев`яні двері, які обладнані врізаним замком, на час огляду були не зачинені. Також на 7-му поверсі наявний прохід на балкон крізь металопластикові двері, які не зачиняються. На їх внутрішній стороні у нижній половині виявлено 2 сліди низу взуття. За дверима наявний балкон, на підлозі якого була виявлена кепка чорного кольору з надписом білого кольору «Adidas». Далі на балконі мається вихід на сходини. Під час огляду поверхні дверей оброблялись магнітним порошком з метою виявлення відбитків пальців рук. В тамбурі наявний коридор, в якому праворуч розташовані 4 квартири. Зліва розташовані 5 квартир. Зліва від входу в коридор, в 3-х метрах виявлена біла серветка зі слідами речовини бурого кольору. В 1 метрі далі наявні плями бурого кольору в 50 см. від яких виявлено слід низу взуття. Далі в 2 метрах біля дверей квартири №54 виявлено слід низу взуття, праворуч від якого виявлено велику кількість плям рідини бурого кольору.

Під час огляду було виявлено та вилучено: 7 слідів папілярних візерунків з відкритої поверхні двері балкону 7 поверху на 4 липкі стрічки, які були запаковані в паперовий конверт, опечатаний та підписаний понятими; 4 сліди низу взуття (несвітлу дактилоплівку 3 сліди, на фото - один слід) з полу тамбуру та з дверей, які ведуть на балкон - кепку, яка була запакована в паперовий конверт опечатаний та підписаний понятими, з полу балкону; змив плями бурого кольору на марлевий тампон з підлоги тамбуру та контрольним зразком марлі, які були запаковані в 2 паперових конверти.

Висновком експерта №509 від 12.08.2021 на представленому для дослідження фрагменті марлі встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в сліді крові були виявлені антигени В і Н Так як, для дослідження не був представлений контрольний змив з предмета - носія - змив з незаплямованої ділянки предмета - носія поруч з ймовірним слідом крові, то не можна вважати отримані результати серологічного дослідження достовірними, тобто не виключається можливість впливу забруднення предмету-носія на слід та реагенти, що використовувались при дослідженні. Однак, якщо прийняти отримані результати за достовірні, то не виключається можливість утворення цього сліду за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти-А з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цьому сліді крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві, виявлені в цьому сліді антигени В і (або) Н.

Витягом з ЄДР юридичний осіб та Реєстру ГО по ГО «Укри» яка зареєстрована 25.11.2014 із з зазначенням керівника ОСОБА_11 .

Протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 13.08.2021 у потерпілої ОСОБА_11 .

Висновком експерта №843 від 15.10.2021, за результатами якого зі зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_11 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип. Зі сліду крові в змиві з пола, вилученому під час огляду місця події з полу тамбура на сьомому поверсі під`їзду будинку №204 по вул. Богомаза в м. Дніпро, отримані препарати ДНК жіночої статевої належності, встановлений їх генотип. Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання генотипу сліду крові в змиві з пола з генотипом потерпілої ОСОБА_11 . ДНК цього сліду крові може походити від потерпілої ОСОБА_11 з ймовірністю не менше 99,9999999999999999971 %. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,29·10???. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,29 жінок на 10 квінтильйонів

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 в МКЛ по вулиці Батумській, 13 у місті Дніпрі.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про дозвіл на тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 у КП ДОКЛ ім. Мечнікова.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2021 про тимчасовий доступ до медичної документації стаціонарного хворого ОСОБА_11 у КП «Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня»

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2021, опис речей і документів, які були вилучені, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Висновком судово-медичної експертизи №2363е від 14.09.2021 року з якого слідує, що за даними наданої медичної документації та при огляді у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з явищами гемосинусу та зміщенням кісткових уламків в порожнину пазухи, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням відламків; трьох забійних ран: в проекції зовнішнього кута лівої надбрівної дуги, у зовнішнього кута лівого ока з переходом вниз на нижню повіку лівого ока та на скаті носу праворуч, підшкірної та ретробульбарної емфіземи м`яких тканин лівої половини обличчя, синців в обох параорбітальних областях, саден м`яких тканин обличчя; саден правої та лівої верхніх кінцівок; рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті на суглобовій поверхні між нігтьовою та основною фалангами з переходом на тильну поверхню. Виявлені у неї тілесні ушкодження на обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючи предметів, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою або напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя та верхніх кінцівок. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 5-ти механічних дій. Виявлені у неї тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження в області голови-обличчя - відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Виявлені у неї тілесні ушкодження в області голови-обличчя розцінюються в комплексі, як черепно-мозкова травма, так як сформувались в результаті не однократних травматичних дій в одну анатомічну область і кожна наступна дія посилювала дію попередньої.Тілесні ушкодження у вигляді: саден правої та лівої верхніх кінцівок (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.Виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді: рваної рани на долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті - відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.За даними наданої медичної документації у неї був клінічно встановлений діагноз: «забій лівої половини грудної клітини», однак вищевказаний діагноз об`єктивно (наявністю тілесних ушкоджень - синців, саден, крововиливів, тощо в медичній документації) не підтверджений, тому судово-медичній оцінці по ступеню тяжкості не підлягає. На підставі пункту 4.6. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. За своїм характером всі виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Дніпро, тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові. Оцінка свідчень потерпілих, обвинувачених, свідків та інших осіб, щодо умов та обставин отримання тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 5-ти механічних дій. Виявлені у неї тілесні ушкодження на обличчі та кінцівках, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючи предметів, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від не однократної механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою або напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя та верхніх кінцівок. Встановити розташування обстеженої під час нанесення їй тілесних ушкоджень не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних, можливо лише вказати, що вона була звернута обличчям, обома верхніми кінцівками та лівою кистю до травмую чого предмету (предметів).

Том №2.

Протоколом слідчого експерименту від 24.09.2021, під час проведення якого, потерпіла ОСОБА_11 відтворила обставини вчинення нападу на неї двома особами, які спричинили їй тілесні ушкодження.

Протоколом слідчого експерименту від 24.09.2021 за участі свідка ОСОБА_23 , яка відтворила обставини нападу на ОСОБА_11 .

Додатковим Висновком експерта №2535е від 30.09.2021, за результатами якого локалізація та характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту за її участі.

Оцінити дані свідчення свідка ОСОБА_23 , щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних даних, так як в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_23 не повідомила про механізм спричинення тілесних ушкоджень.

Том №5

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2021 під час проведення якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала особу на фото під №3 на якому зображений ОСОБА_7 .

Висновком судово-медичної експертизи № 2385е від 15.09.2021 у ОСОБА_7 враховуючи відомі обставини справи та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - внутрішньо-шкіряних крововиливів в тім?яній області по центру з переходом ліворуч (на відстані 9,5см вгору від лівої вушної раковини та на 12,5 см вгору від внутрішнього кута лівої надбрівної дуги); - внутрішньо-шкірного крововиливу та садна в лобній області ліворуч з переходом на волосисту частину голови; - двох саден у зовнішнього кута лівої надбрівної дуги та на 0,5 см вгору; - внутрішньо-шкіряного крововиливу та садна в лобній області праворуч на 3см вгору від зовнішнього кута правої надбрівної дуги; - двох внутрішньо-шкіряних крововиливів на верхній повіці правого ока ближче до надбрівної дуги; - 13-ти саден: на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (3), на задній поверхні правого ліктьового суглобу (1), на задньо-внутрішній поверхні правого променево-зап?ясткового суглобу (2), на тильній поверхні правої кисті в проекції голівок 2,3-ї п?ясних кісток, на суглобових поверхнях між основною і проксимальними фалангами 2-5-го пальців з частковим переходом на внутрішню поверхню 2-го та 3-го пальців, на внутрішній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу; - внутрішньо-шкіряних крововиливів навколо правого та лівого променево-зап?ясткових суглобів з частковим переходом у нижню третину передпліч; - шести саден та ділянок осаднення: на передній поверхні лівого колінного суглобу по верхньому полюсу, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу з частковим переходом у верхню третину гомілки, на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині з частковим переходом на колінний суглоб, на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині та на зовнішній поверхні правої гомілки на межі верхньої та середньої третини; - двох синців: в області лівого колінного суглобу з переходом на гомілку та на внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині; - п?яти саден: на нігтьовій фаланзі 1-го пальця лівої стопи, на внутрішній поверхні правого гомілковостопного суглобу, на тильній поверхні правої стопи в проекції голівок 3,4-ї плюсневих кісток та на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу; - синця на внутрішній поверхні правої стопи в проекції голівки 1-ї плюсневої кістки.

За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів (як кожне окремо) - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та кінцівок, частина з тілесних ушкоджень в області кінцівок спричинена і при ударі об тупу тверду поверхню. Тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряних крововиливів та саден в області променево-зап?ясткових суглобів, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці блакитного кольору, без чітких меж; садна місцями з підсохлим буро-червоним дном, місцями під темно-червоними кривавими коринками, вище рівня оточуючої шкіри; внутрішньо-шкіряні крововиливи яскраво-червоного кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить до 1-ї доби на момент огляду.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден та внутрішньо-шкіряних крововиливів, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та кінцівок, частина з тілесних ушкоджень в області кінцівок спричинена і при ударі об тупу тверду поверхню. Тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряних крововиливів та саден в області променево-зап?ясткових суглобів, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

При огляді у гр. ОСОБА_7 , виявлені особливі прикмети у вигляді татуювання:

- на задній поверхні правого ліктьового суглобу з переходом вгору на та вниз на передпліччя з частковим переходом на зовнішню внутрішню поверхню вищевказаних ділянок татуювання синього кольору у вигляді павутини. На задній поверхні правого передпліччя від середньої до нижньої третини (нижче вищеописаної павутини татуювання синього кольору у вигляді карт, на одній з яких на тлі туза піки зображений череп (додаток фототаблиця №2);

- на зовнішній поверхні правої гомілки від верхньої до нижньої третини татуювання синього кольору у вигляді дубового листя на тлі якого меч розташований клинком вгору, поверх якого та під ним знаходяться переплетені чотирьохкутники у вигляді смуг (додаток фототаблиця №3).

Том №6

Постановою від 04.08.2021, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000484 від 16.07.2021 доручено слідчому управлінню ГУНП в Дніпропетровській області.

Як свідчить заява ОСОБА_66 15.07.21, добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 .

Відповідно до протоколу огляду від 15.07.2021 оглядалася територія напроти будинку під`їзду АДРЕСА_7, під час проведення якого ОСОБА_67 15.07.21, добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 , на якому зафіксовані події, що відбувалися 15.07.2021

Відповідно до постанови від 16.07.2021 флеш накопичувач MicroSD об`ємом 32 gb - визнано речовим доказом та долучено до матеріалів провадження.

Відповідно до протоколу демонстрації відеозапису від 16.07.2021, та протоколу огляду предметів та перегляду відеозаписів від 20.08.2021, було встановлено, що на відеозаписі на 4:33 хвилині перегляду відеозапису «MOVA 6538» до під`їзду підійшли два хлопця на голові одягнуті бейсбольні кепки, футболки, спортивне взуття, шорти, хлопці спілкувалися біля під`їзду, зайшли до під`їзду. Згодом до під`їзду заходить потерпіла. Через деякий час з під`їзду вибігають двоє невідомих хлопців, перший одягнутий у темну кофту, шорти та кросівки, які схожі на хлопцеві зображеного на відеозаписі «MOVA 6538». У одного з чоловіків на правому лікті схоже на зображення татуювання по колу навколо ліктя, на правій нозі нижче коліна мається зображення схоже на татуювання.

Як слідує з протоколу огляду предметів та перегляду відеозаписів від 10.08.2021, а саме, відео спостереження «Системи ситуаційного відеоспостереження міста Дніпра», оглядався флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 32GB, марки «KIOXIA», на яких зафіксовано пересування автомобілів «Ауди 68863», «Форд 4558», «Хюндай 2867». Автомобіль марки «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_5 (власник ОСОБА_20 , на якому пересувалася потерпіла ОСОБА_11 ) автомобіль марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_68 ) фіксується в день вчинення злочину 15.07.2021; автомобіль марки Audi д.н.з. НОМЕР_1 фіксується також в день вчинення злочину 15.07.2021. Зокрема зафіксовано, що о 17:42:29 годині автомобіль «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_2 , фіксується на перехресті вул. Байкальська та вул. Янтарна в м. Дніпро, а автомобіль «AUDI», номерний знак НОМЕР_1 , о 17:50:50 годині фіксується на перехресті вул. Донецьке шосе та вул. Березинська в м. Дніпрі, яке знаходиться неподалік місця мешкання потерпілої на АДРЕСА_7 . В автомобілі знаходиться одна особа - водій. Далі, о 20:07:52 годині автомобіль «AUDI» фіксується на перехресті вул. Донецьке шосе та вул. Березинська в напрямку виїзду з м. Дніпро.

Відповідно до постанови від 10.08.2021 флеш-накопичувач об`ємом 32GB, марки «KIOXIA» визнано речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до протоколів огляду предметів та відеозаписів від 26.08.2021, оглядалися відеозаписи з камери відеоспостереження з автостоянки у місті Дніпрі вулиця Богомаза, 201а/1, за період часу з 16.00 до 20.00 годин 15.07.2021 яку видав ОСОБА_69 . Даний, відеозапис відповідно до постанови від 26.08.2021 визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів провадження.

Том№7

Відповідно до протоколів огляду предметів та перегляду відеозаписів від 26.08.2021 та 03.09.2021, а саме відеозапису за 15.07.2021, зафіксованого камерою зовнішнього відеоспостереження, встановленої на вул. Богомаза, 198 в м. Дніпрі, (флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 16 GB, марки «KIOXIAE xperia» який відповідно до постанови від 03.09.2021 визнаний речовим доказом та зберігається в матеріалах провадження), слідує, що ракурсом зйомки є двір вказаного будинку. Так, на відеозаписі о 19.05 годині зафіксовано як двоє чоловіків (одягнених у такому ж одязі, як і особи, які зафіксовані біля під`їзду на вул. Богомаза, 204,) прямують повз та будинки прямо по дорозі. О 20.03 годині вказані чоловіки біжать у зворотному напрямку.

Відповідно до протоколів огляду предметів та перегляду відеозаписів від 31.08.2021 та 01.09.2021, а саме відеозаписів за 15.07.2021, зафіксованих камерою зовнішнього відеоспостереження, встановленої на вул. Трансформаторній, 8 в м. Дніпрі, який добровільно видала ОСОБА_70 (флеш-накопичувач Micro-SD, об`ємом 16 GB, марки «Apaser» визнаний відповідно до постанови від 01.09.2021 речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження), зафіксовано пересування ймовірно автомобілів «Hyundai» та «AUDI». О 19.59 на відеозапису зафіксовано автомобіль візуально схожий на автомобіль марки Форд Мондео, на якому пересувалася потерпіла ОСОБА_11 з чоловіком.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 26.11.2021 старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_71 проведено огляд предметів і відеозаписів та проаналізовано всі відео даного кримінального провадження, із зазначенням розташування камер на місцевості, пересування автомобілів та осіб в районі вчинення злочину згідно хронологічного порядку переміщення останніх.

Відповідно до ухвал слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16.09.2021 на автомобілі, марки «Аudi», д/н НОМЕР_1 та автомобіль марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_2 , VIN (номер кузова ТЗ) НОМЕР_6 , які відповідно до постанови від 15.09.2021 визнані речовими доказами, накладено на кожен окремо, арешт

Том №8

Відповідно до ухвал слідчих суддів від 16.07.2021, 18.08.2021, 16.09.2021, 21.10.2021, 25.10.2021 надавалися тимчасові доступи до документів, що містять охоронювану законом таємницю, що знаходиться на зберіганні у операторів телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар», ПрАТ « ВФ Україна», ТОВ «Лайфсел», та відповідно до протоколів і опису речей і документів, дана інформація була отримана 11.08.2021,15.09.2021,11.10.2021,09.11.2021.

Вищезазначена отримана інформація була відпрацьована Згідно Довідки щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих.2/7147 від 09.11.2021, оглядалися оптичні носії з номерами: вх. 16837 вих. 11687/З/КТ вх. 16838 вих. 11688/З/КТ; 15858, 15861 вх. 15860ВК, які були отримані у операторів телекомунікації в ході проведення тимчасового доступу.

Відповідно до протоколу огляду від 27.11.2021 оглядався мобільний телефон належний ОСОБА_51 , у телефонній книзі розміщено ряд мобільних номерів. Один з яких є ОСОБА_5 .

Том№9.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 385 від 24.09.2021 ОСОБА_7 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Том №10

Відповідно до постанови від 06.12.2021 речовими доказами визнано: - залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі; - кепка з написом «Adidas»; - 4 сліди низу взуття, 3 з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, яке перекопійовано на DVD-R диск; - 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки; - зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук потерпілої ОСОБА_11 ; - зразок букального епітелію потерпілої ОСОБА_11 ; - дві копії дактилокарт, заповнені на ім?я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; - дактилокарта, заповнена на ім?я ОСОБА_5 ;- майка сірого кольору та шорти чорного кольору, які належать ОСОБА_5 ; - мобільний телефон марки «iPhone» чорного кольору; - мобільний телефон марки «Viaan» модель V241, IMEI1- НОМЕР_7 , IMEI2- НОМЕР_8 із сім-картою;- ноутбук марки «Асег» модель N20C5, s/n NXA1LEU00C1030EEF83400 ;- кросівки «Nike», які належать ОСОБА_7 ;- кепка «Nike Legasi 01 Dri-Fit» чорного кольору, кепку «М-tас» чорного кольору, кепку з емблемою «RL 1967» темного кольору, футболку білого кольору із написом «Alexandra 2 M JX021», футболку білого кольору «Divided», футболку білого кольору «07/13 х18371ABW001», футболку білого кольору «Primark», футболку білого кольору «M&S»; шорти чорного кольору з вставками сірого кольору з надписом «Nike»; - рюкзак чорного кольору із логотипом «Nike», рюкзак чорного кольору з надписом «Nike Just do it»;-зонди для забору проб, вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Том №11

Витягом з ЄРДР №12021040000000901 від 09.12.2021 із правової кваліфікацією ч.3 ст. 15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК УКраїни;

Оригіналом протоколу огляду місця події від 15.07.2021 та фототаблиці до нього, об`єктом огляду є під`їзд будинку АДРЕСА_7 .

Висновком експерта №710 від 01.09.2021 з контактних слідів на кепці з написом «Adidas», вилучений з полу в ході проведення огляду місця події 15.07.2021 року, а саме під`їзду будинку АДРЕСА_7, отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який має ознаки суміші ДНК не менше ніж 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК.

Довідкою щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих.2/7147 від 09.11.2021, оглядалися оптичні носії з номерами: вх. 14970 вих. 10167/з/кт вх. 16837 вих. 10167/з/кт; вх. 16838 вих.11688/з/кт», вх.16726 GD-21-08576/кі 02.09.2021», DVD-R з написаом «15858;15861;15860 ВК

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.01.2022 про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме інформацію у друкованому та електронному вигляді щодо деталізації телефонних з`єднань із зазначенням наступних відомостей: абонентів між якими здійснювалось з`єднання, із зазначенням відомостей про ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента «А» (абонентський номер, міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, з яким відбувався сеанс зв`язку абонента «А»- абонент «Б» (абонентський номер, міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (ІМЕІ); адреса розташування та номери базових станцій, за допомогою яких здійснюється з`єднання та місцезнаходження абонентів, азимути базових станцій їх відстань; типи з`єднань абонентів: вхідні та вихідні дзвінки без розкриття їх змісту SMS (короткі текстові повідомлення) без розкриття їх змісту, ММS (мультимедійні повідомлення) без розкриття їх змісту, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), EDGE, 3G, 4G, та інші, переадресація, тощо; дата, час та тривалість з`єднань, в тому числі з`єднань нульової тривалості абонентами (неприйняті виклики)за абонентськими номерами: НОМЕР_25; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 в період часу 00:00 годин 01.06.2021 року та до 00:00 годин 01.09.2021 року.

Довідкою щодо відпрацювання технічної інформації згідно доручення за вих. 2/157 від 18.02.2022, ЄРДР №12021040000000901 від 09.12.2021, були проаналізовані абонентські номери із встановленням з`єднань абонентів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .

Том №13:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.04.2022 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 .

Протоколом проведення обшуку від 21.04.2022 за місцем реєстрації ОСОБА_8 а саме у будинку АДРЕСА_3 , за результатами якого нічого не виявлено і не вилучено.

Постановою про отримання біологічних зразків для проведення експертиз від 14.04.2022.

Заявою ОСОБА_8 від 21.04.2022 про добровільне надання зразків букального епітелію, зразків відбитків пальців та долонних поверхонь рук для проведення судових експертиз.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 21.04.2022, підж час чого ОСОБА_8 самостійно здійснив маніпуляції в ротовій порожнині в області правої та лівої щоки

Постановою від 21.04.2022 про визнання речовим доказом футболки синього кольору із лейбою «Watsons LM 1 Heawies».

За результатами Висновку експерта №552 від 13.05.2022 виявлено співпадіння домінуючого генотипу в контактних слідах на кепці з написом «Adidas» з генотипом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постановою від 31.05.2022 про визнання речовими доказами: залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі, кепку з написом «Adidas», 4 сліди низу взуття, три з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки, футболку синього кольору із лейбою «Watsons LM 1 Heawies», зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук ОСОБА_8 , зразок букального епітелію ОСОБА_8 , (всі перелічені речовиі докази зберігаються в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області).

Висновком судово-психіатричного експерта №200 від 03.06.2022 ОСОБА_8 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне душевне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та в теперішній час міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

За клопотанням потерпілої ОСОБА_11 оглядався диск відеозаписом на якому зафіксовані отримані нею 15.07.2021 тілесні ушкодження (том №24 а.п. 198-199), а також відеозапис подій, що відбувалися 08.06.2021 біля Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, файли із зображеннями номера телефону та фотографії ОСОБА_75 у програмі Viber, файли із зображеннями ОСОБА_75 та ОСОБА_8 у Facebook, файл із зображенням смс повідомлення судової повістки та роздруківка інформації на диску (том 25 а.п.21- 23)

Крім вказаного, за клопотання потерпілої були долучені до матеріалів провадження та досліджені: виписку серії АВ №583460, свідоцтво від 25.11.2014 №1426374; Лист до ОДПІ Лівобережного району; інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; знімки екрана з публікаціями ОСОБА_11 . Facebook у виді цифрових зображень на диску; документи ГО «Укри», копії звернень ОСОБА_11 до народних депутатів України, до Президента України, РНБО, заступника міністра юстиції України, відеозвернення ОСОБА_11 до Президента України; копію адвокатського запиту до СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 29.01.2025 у кримінальному провадженні № 12022040000000279 та копію відповіді на нього від 31.01.2025.

За клопотанням захисника ОСОБА_16 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , були досліджені:

Том №25 (а.п.28-35)

Паперові копії електронних доказів виготовлених із соціальної мережі Фейсбук, а саме сторінки зареєстрованої на ім`я ОСОБА_76 .

4.3. Разом з тим, суд критично оцінює та не приймає як доказ винуватості ОСОБА_7 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2021 під час проведення якого свідок ОСОБА_65 на фото під №2, на якому зображений ОСОБА_7 , як особу, яка 15.07.2021 виходила з під`їзду будинку АДРЕСА_7 , цей чоловік мав на правій руці татуювання у виді павутиння. Оскільки, для підтвердження чи спростування змісту вказаної слідчої дії ОСОБА_65 до суду не з`явився, натомість матеріали кримінального провадження не містять відомостей що вказують на те, що свідку були пред`явленні для впізнання будь-які інші татуювання.

Крім вказаного, суд відхиляє як доказ винуватості ОСОБА_8 , Висновок експерта № СЕ-19/104-22/10145-ФП від 12.05.2022 , оскільки останній ґрунтується на припущеннях та висловлений не в категоричній формі.

Відповідно до абзацу 2 частини 7 ст. 228 КПК України, матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред`явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

У зв`язку з чим, суд критично оцінює та не приймає як доказ винуватості ОСОБА_8 , протокол перегляду відеозаписів від 02.06.2022 під час якого ОСОБА_74 після перегляду наданих відеозаписів з назвами «MOVA6538 та «MOVA6539»» пояснив, що одна з осіб на відеозаписі, а саме особа, що підходить до підїзду другою та зупиняється біля підїзду, схожа на його сусіда ОСОБА_8 , який мешкав у квартирі АДРЕСА_12 .

Оскільки, виходячи з наведеного, при складанні протоколу від 02.06.2022 вимог абзацу 2 частини 7 ст. 228 КПК України, дотримано не було, та свідкові ОСОБА_74 , під час перегляду відеозапису, не представлялися для впізнання не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Свідок ОСОБА_74 для підтвердження чи спростування наведеного, стороною обвинувачення також не був доставлений для суду для його допиту.

Як свідчить інформація Державної прикордонної служби України та Міністерства соціальної політики України відносно свідка ОСОБА_90 , відомості у період з 24.02.2022 по 04.12.2024 щодо перетинання ним державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територієї України - не виявлено. Вказана особа внутрішньо переміщеною не є.

За ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставі викладеного, згідно вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це необхідно для ухвалення справедливого вироку, захисту прав людини і її основоположних свобод, покращує становище обвинувачених.

З цих же підстав судом внесено відповідні уточнення в формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та умисні дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, судом кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.122 КК України

Разом з тим, неприйняття судом перелічених вище доказів, як доказів винуватості ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , кожного окремо, не спростовують висновки суду про доведеність їх винуватості із кваліфікацією їх дій за ч.1 ст. 122 КК України.

У свою чергу, суд констатує, що версія ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що начебто потерпіла ОСОБА_11 сама замовила на себе напад з метою підвищення рейтингів як громадського активіста, - за час судового розгляду свого підтвердження не знайшла та достовірними, належними, допустимими доказами - не підтверджена. При цьому, їх покази спростовані показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами та експертними висновками, зібраними у кримінальному провадженні, які повністю узгоджуються між собою, сумнів не викликають та об`єктивно спростовують версію обвинувачених, як надуману та спрямовану на уникнення від покарання.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами провадження, що потерпіла ОСОБА_11 у період інкримінованих обвинуваченим подій здійснювала громадську діяльність.

Зокрема, допитані за клопотання потерпілої свідки ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_55 підтвердили, що вони разом із потерпілою ОСОБА_11 , за ініціативи останньої приймали участь у мітингах біля судів, прокуратури. Свідок ОСОБА_52 пояснювала, що протестували вони аби не вводили пагубні Закони для підприємців, на мітингу біля Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, особисто вона приїхала без конкретної мети та протестували вони проти хабарництва судді. Свідок ОСОБА_53 пояснював, оскільки вони із ОСОБА_91 «друзі по нещастю», у кого проблеми по судам вони їздили один одного підтримувати. У ОСОБА_11 також були якість свої проблеми, що конкретно він не знає. Біля будівлі Дніпропетровського районного суду, мітинг був спрямований на підтримку особи, у якої відбувалось судове засідання. Свідок ОСОБА_55 суду повідомив, що на початку літа 2021 року його попросила ОСОБА_11 під`їхати до Дніпровського суду для підтримки мітингу, оскільки напередодні затримали суддю на хабарі. Справа відносно ОСОБА_56 , з його слів, неправильно розглядалася. Метою участі у мітингу, як і інших його учасників, була підтримка осіб, які постраждали від рейдерських захоплень майна, що супроводжувалось відповідними плакатами.

Свідок ОСОБА_20 пояснював, що ОСОБА_11 захищала інтереси підприємців, потерпілих людей від корумпованих суддів, бандитів, рейдерських захоплень, у тому числі, вона захищала його інтереси внаслідок рейдерського захоплення його підприємства у 2018 року ОСОБА_42 ,з цього приводу, є багато судових рішень на його користь, але корумповані судді їх скасували. Частина судів ще триває. ОСОБА_11 відстоювала його інтереси, зверталася від своєї організації до генерального прокурора, депутатів, Президента.

Із пояснень потерпілої ОСОБА_11 слідує, що погрози від осіб, на яких вона вказувала у судовому засіданні, вона отримувала у зв`язку із судовими спорами, пов`язаними із майном свого цивільного чоловіка, свідка по справі ОСОБА_20 , між останнім та його дружиною в порядку поділу їх спільного майна подружжя, зокрема і зв`язку із перебуванням потерпілої у спірному будинку свідка ОСОБА_20 .

Разом з тим, суд дійшов висновку, що належними, допустимими доказами не підтверджена версія потерпілої ОСОБА_11 про вчинення на неї замаху на умисне вбивство, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб , у зв`язку із зайняттям нею саме громадської діяльності, як керівника громадської організації «УКРИ».

Одночасно суд відхиляє і версію обвинувачення, щодо спрямованості умислу обвинувачених на вбивство потерпілої, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи більш фізично сильніше, ніж потерпіла, займаючись спортом, наносили їй удари короткий проміжок часу в приміщенні загального користування багатоповерхового будинку, в будній день у вечері, в світлу пору доби, коли мешканці будинку здебільшого або повертаються додому після роботи, або вже знаходяться вдома, що і підтвердила свідок ОСОБА_23 . Тобто, у обвинувачених не було жодних перешкод довести умисел на вбивство потерпілої до кінця та їм ніщо не заважало нанести ушкодження в життєво важливі органи, що в подальшому могло б призвести до смерті потерпілої.

Суд відхиляє доводи сторони обвинувачення, що обвинувачені здійснювали ретельну підготовку до вчинення злочину, оскільки об`єктивними доказами ця версія сторони обвинувачення не підтверджена.

4.4. Прокурор у судовому засіданні з посиланням на постанову Верховного Суду від 19.11.2019 справа №750/5745/15-к провадження №51-10195 км18, заявляв клопотання про відтворення звукозаписів судових засідань, попереднім складом судом, із допитом свідків ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 . Разом з тим, на переконання суду, посилання прокурора на дану постанову Верховного суду в даному конкретному провадженні не є релевантним, оскільки: по-перше, буде порушено право сторони захисту, а саме захисника ОСОБА_17 на перехрестний допит, оскільки вказаний захисник не приймав участь у судовому засіданні та не був присутнім під час первісного допиту вказаних свідків; по-друге, судом не встановлено на час розгляду провадження існування поважних причин для неявки свідків, які Державний кордон України не перетинали, внутрішньо переміщеними особами не є, на військову службу не призвані, померлими не значаться, у розшуку не перебувають. При цьому, суд враховує й те, що скасовуючи попередній вирок суду, суд апеляційної інстанції вказав про необхідність повторної перевірки доказів, у тому числі і шляхом допиту свідків, покази яких в судовому засіданні мали суперечності. Так, суд апеляційної інстанції поставив під сумнів правдивість показів свідка ОСОБА_92 вказавши, що зазначений свідок є підконтрольним правоохоронним органам, неодноразово, в межах різних кримінальних проваджень, залучався до співпраці з останніми, використовувався як свідок або безпосередній «очевидець» подій, який неодноразово надавав викривальні обвинувачених покази. Щодо показів свідків " ОСОБА_95 " та ОСОБА_96 , суд, враховуючи підстави за яких апеляційний суд скасував попередній вирок суду, вважає не можливим відтворити лише звукозапис попередніх судових засідань минулим складом суду, оскільки підстави скасування попереднього вироку зумовлюють необхідність повторного допиту свідків.

4.5. Що стосується доводів захисника ОСОБА_13 про визнання доказів недопустими, суд зазначає наступне.

Так, захисник просила визнати недопустим доказом, серед іншого, протокол прийняття заяви ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення, через те, що на останньому проставлено штамп з датою 15.07.2021 року, тоді як заяву подано 16.07.2021 року.

Як слідує з Витягу ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041630000484 розпочато 16.07.2021 на підставі повідомлення № 21192 від 15.07.2021 про те, що 15.07.2021 на 7-му поверсі будинку АДРЕСА_7 двоє невідомих осіб спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Тобто, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000484 розпочато у відповідності до вимог КПК України на підставі повідомлення № 21192 від 15.07.2021.

Тому, позиція сторони захисту суперечить положенням ст. 84 КПК, за змістом якої, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими доводи захисника та відхиляє їх, оскільки заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки.

Наведені висновки суду узгоджуються з постановою Верховний Суд від 30.05.2023 (справа № 761/13685/14-к) https://reyestr.court.gov.ua/Review/111339388 .

Що стосується доводів захисника про визнання недопустимими доказів, через описку в написанні прізвища слідчого ОСОБА_97 , як « ОСОБА_98 », то на переконання суду, сама по собі описка у написанні прізвища слідчого ОСОБА_97 , як « ОСОБА_98 » , не свідчить про відсутність у слідчого ОСОБА_97 повноважень в межах даного кримінального провадження та не є підставою для визнання недопустимими, з цієї підстави, письмових доказів зібраних ним під час досудового розслідування. Оскільки повноваження слідчого ОСОБА_97 підтверджуються постановою про визначення групи слідчих від 16.07.2021 року у кримінальному провадженні № 12021041630000484, що винесена уповноваженою особою - т.в.о. начальника слідчого відділення ВП № 1, та відповідає вимогам ст. 110 КПК України, до складу групи слідчих включено слідчих СВ ВП № 1, тобто осіб, уповноважених законом на проведення досудового розслідування.

Суд погоджується з доводами захисника, та визнає недопустимими доказами, з мотивів викладених вище, за якими ОСОБА_5 виправдано: Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021; Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 16.07.2021; Пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного; Постанову від 20.07.2021 про оголошення розшуку ОСОБА_5 ; Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу 19.07.2021; Постанову про відновлення досудового розслідування від 23.07.2021;Протокол затримання ОСОБА_5 23.07.2021; Висновків експерта № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021, № СЕ-19/104-21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021; Протокол огляду предметів та перегляду відеозаписів із свідком ОСОБА_72 від 10.12.2021.

4.6. Що стосується доводів захисника ОСОБА_14 про визнання доказів недопустими, суд погоджується з доводами захисника, та визнає недопустимими доказами, з мотивів викладених вище, за якими ОСОБА_7 виправдано за ч.2 ст.309 КК України: Протокол огляду місця події від 22.07.2021 в період з 22.06 до 22.12 години, у місті м. Кам`янське біля будинку АДРЕСА_16; та Висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021 - які є похідними від протоколу огляду від 22.07.2021 .

Що стосується інших доводів захисника ОСОБА_14 про визнання недопустимими доказів: протоколу огляду від 06.12.2021 року та довідок щодо відпрацювання технічної інформації, згідно доручень від 09.11.2021, 12.11.2021, через відсутність необхідних для офіційного документу реквізитів, суд відхиляє вказані доводи, як неспроможні, з огляду на те, що відсутність «обов`язкових реквізитів документа», сама по собі не тягне за собою визнання відповідних доказів недопустимими. У той же час, сторона захисту не наводить доказів того, що внаслідок не зазначення «обов`язкових реквізитів документа», призвело до спотворення чи відображення недійсної інформації, яка б суперечила встановленим обставинам даного кримінального провадження.

Підлягає частковому задоволенню клопотання захисника ОСОБА_14 про визнання недопустимим доказом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участю свідка ОСОБА_96 від 23.07.2021, з підстав того, що для підтвердження чи спростування змісту вказаної слідчої дії ОСОБА_65 до суду не з`явився, натомість матеріали кримінального провадження не містять відомостей що вказують на те, що свідку були пред`явленні для впізнання будь-які інші татуювання, що узгоджується з Висновками суду апеляційної інстанції викладеними в ухвалі від 10.06.2024.

Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_14 про визнання недопустимим доказом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участю потерпілої ОСОБА_11 від 23.07.2021, з підстав того, що зазначені слідчі дії були проведені під час зупинення кримінального провадження, - з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12021041630000484 постановою слідчого СУ ГУНП в області від 20.07.2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_5 та 23.07.2021 досудове розслідування було відновлено про що свідчить постанова слідчого ОСОБА_97 , що підтверджується інформацією з ЄРДР, де зазначено відомості про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_99 із внесенням до реєстру 23.07.2021 року об 11.44 з метою проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, тобто до того як місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено лише о 18.59 годині.

Відповідно до постанови від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них, а тому інформація з ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні 23.07.2021 року об 11.44 годині, тобто в час коли слідчий не знав, та не міг знати про майбутнє затримання ОСОБА_5 о 18.59 годині, підтверджують факт прийняття рішення про відновлення досудового розслідування 23.07.2021 року до 11.44 години.

Саме по собі зазначення у постанові про відновлення досудового розслідування як підставу - встановлення місцезнаходження підозрюваного та його затримання, не призвело до порушення прав людини і основоположних свобод та не поставило під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність.

Таким чином, впізнання особи за фотознімками 23.07.2021 року за участі потерпілої ОСОБА_11 о 16.41 годині, проведено після відновлення досудового розслідування з дотриманням вимог ст. ст. 228, 231 КПК, а тому відсутні підстави для визнання вказаного протоколу недопустимим.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника в частині визнання недопустимим доказом протоколу демонстрації відеозапису від 22.07.2021 року, з підстав того, що даний доказ стороною обвинувачення не використовувався, до суду не подавався, та відповідно судом у судовому засіданні не досліджувався.

4.7. Щодо доводів захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які з посиланням на норми статей 84, 85, 88 КПК України, просили визнати недопустимими як доказів: - вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 84-98 Т.2 переліку прокурора), - «Определение апелляционного суда Днепропетровской области» (а.с. 99-106), - Ухвала ВСУ (а.с. 107-110 Т.2 переліку прокурора), - копія адміністративної справи № 201/5133/21 (а.с. 139-147 Т.3 переліку прокурора) - копія довідки КП «Обласний МПЦЛ ЗС» ДОР (а.с. 171-174 Т3 переліку прокурора) та Вимогу №1202 про відомості щодо притягнення ОСОБА_100 до кримінальної відповідальності з відповіддю, Вимогу про судимість ОСОБА_100 з відповіддю, Витяг від 24.07.2021 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_100 , Витяг від 24.07.2021 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини обвинуваченого - ОСОБА_101 , 2016 року народження, Запит від 18.08.2021 року про надання інформації про перебування ОСОБА_100 в зоні АТО та чи перебуває він на військовому обліку з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.09.2021 року, Довідку про зареєстроване місце проживання ОСОБА_102 , Запит від 23.07.2021 року про надання матеріалів кримінального провадження №12017040650003265 від 22.09.2017 року, - Матеріали кримінального провадження №12017040650003265 від 22.09.2017 року - постанова про зупинення досудового розслідування від 23.01.2018 року, постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 16.01.2018 року, повідомлення про підозру від 16.01.2018 року, повідомлення про підозру від 16.01.2018 року, обвинувальний акт від 12.07.2019 року, вимога про притягнення до кримінальної відповідальності з відповіддю, висновок судово-психіатричної експертизи №91 від 23.04.2019 року, довідка про військову службу ОСОБА_103 , висновок експерта №357 молекулярно-генетичної експертизи від 24.04.2019 року, заява про видачу паспорта ОСОБА_104 , обвинувальний акт від 29.07.2021 року, супровідний лист до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про повторне направлення обвинувального акту до суду, - суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ч.1 статті 88 КПК України, докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

В свою чергу, ч.3 ст.88 КПК України передбачає, що докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.

Разом з тим, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотань захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , про визнання доказів не допустимими, оскільки суд при ухваленні вироку, як на докази підтвердження винуватості, що забороняє ст. 88 КПК України, не посилався на відомості, які стосуються підозри ОСОБА_7 у вчиненні іншого кримінального правопорушення як і не посилався на відомості про судимості ОСОБА_5 за інше кримінальне правопорушення.

4.8. Що стосується доводів захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_16 про визнання доказів недопустимими, а саме : Висновку № 2363е за результатами судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_11 від 14.09.2023 та доводів захисника ОСОБА_16 про визнання недопустимими доказами: Протоколу огляду від 15.07.2021 року відповідно до якого в період часу з 20.00 години до 20.20 годи заступником начальника СВ ВП № 1 ДРУП в Дніпропетровській області був вилучений відеозапис з автомобіля KIA Sorento; Протоколу огляду предметів та перегляду відеозаписів від 20.08.2021 року відповідно до якого ст. слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_71 оглянуто вказаний відеозапис; Висновку експерта від 12.05.2022 року № СЕ-19/104-22/10145-ФП; Висновку судово-медичної експертизи букального епітелію № 552 від 15.05.2022 року, - суд зазначає наступне.

Так, не погоджуючись із Висновком № 2363е за результатами судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_11 від 14.09.2023, захисники, кожен окремо, зазначили про його неповноту та необґрунтованість, а також про те, що потерпілою для проведення експертизи самостійно було надано диск з записом комп`ютерної томографії, а експертом ОСОБА_105 було самостійно витребувано даний диск, тому, оскільки саме слідчим не було направлено диск то це є порушенням ст. ст. 69, 93 КПК України.

Разом з тим, суд відхиляє доводи захисників як неспроможні, та зазначає, що надання потерпілою ОСОБА_11 експертові диску з записом комп`ютерної томографіїї, який стосується отриманих нею тілесних ушкоджень, жодним чином не призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Наведені висновки суду узгоджуються із постановою Великої палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №756/10060/17, де суд зазначив, що невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність.

При цьому, суд враховує й обрану пасивну позицію сторони захисту, яка ставлячи під сумнів висновок експерта № 2363е, клопотань про виклик і допит судового експерта не заявляла, як і не заявляла клопотань про призначення та проведення будь яких інших видів експертиз щодо тілесних ушкоджень потерпілої. Своїм правом визначеним частиною статті 243 КПК України, не скористалася та самостійно не залучила експертів на договірних умовах для проведення експертизи. На переконання ж суду, Висновок експерта № 2363е складений експертом ОСОБА_105 із дотриманням вимог чинного законодавства, узгоджується та не суперечить іншим об`єктивним матеріалам провадження. Підстав ставити під сумнів вказаний висновок - судом не встановлено, як і не встановлено підстав для визнання його недопустимими доказом.

Щодо рецензії виконаної спеціалістом в області судово-медичної експертизи ОСОБА_106 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Однак, вимогам вищезазначеного, рецензія спеціаліста ОСОБА_107 - не відповідає, та у розумінні статті 84 КПК України доказом не є. При цьому, суд звертає увагу, що спеціаліст ОСОБА_108 не є експертом, натомість, судово-медичний експерт ОСОБА_109 є завідувачем відділом комісійних судово-медичних експертиз та експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР, має стаж роботи за фахом більш ніж 15 років, є експертом вищої категорії першого кваліфікаційного класу, а сам по собі зміст складеної рецензії не спростовує Висновків експерта ОСОБА_110 , який є обґрунтованим, повним, ясним та такими що не суперечить матеріалам кримінального провадження. Наведений Висновок, відповідає встановленим обставинам, виконаний кваліфіковано і об`єктивно, з дотриманням принципів законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження та у повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу».

4.9. Що стосується доводів захисника ОСОБА_16 про визнання доказів недопустимими, а саме протоколів огляду місця події від 15.07.2021 року та 20.08.2021 року, відеозаписів з відеореєстратора автомобіля «Kia Sorento», через не накладення на нього арешту у встановлений законом строк та висновку експерта № СЕ-19/104-22/10145-ФП. Суд, відхиляє вказані доводи сторони захисту та зазначає наступне.

Як слідує з протоколу огляду від 15.07.2021 оглядалася територія напроти будинку під`їзду АДРЕСА_7, під час проведення якого ОСОБА_67 15.07.21, добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 , на якому зафіксовані події, що відбувалися 15.07.2021. Як свідчить заява ОСОБА_66 15.07.21, останній, добровільно видав флеш носій з відео реєстратора автомобіля KIA SORENTO НОМЕР_4 , даний флеш носій - визнано речовим доказом.

Таким чином, добровільне надання ОСОБА_67 флеш носія з відеозаписом подій 15.07.2021 території напроти будинку під`їзду АДРЕСА_7, а не отримання флеш-носія на підставі тимчасового доступу до речей і документів, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Оскільки, флеш-носій, як матеріальний носій є способом збереження інформації з електронного документа і вважається його оригіналом, а тому є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні. Наведені висновки суду узгоджуються із постановою ВС від 31.03.2021 у справі № 333/1539/16-к (провадження № 51-5646км20).

Що стосується доводів захисника ОСОБА_16 про визнання доказів недопустимими, а саме висновку експерта № 552 від 13.05.2022 року через порушення права на «приватне життя» ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Так, як встановлено судом, 14.04.2022 прокурором було прийнято постанову про отримання біологічних зразків для проведення експертиз, як свідчить заява ОСОБА_8 від 21.04.2022 він добровільно надав зразки букального епітелію, зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук для проведення судових експертиз, про що, того ж дня а саме 21.04.2022 було складено протокол про отримання зразків для експертизи, під час чого ОСОБА_8 самостійно здійснив маніпуляції в ротовій порожнині в області правої та лівої щоки, у присутності понятих. Жодних заперечень чи скарг від ОСОБА_8 не надійшло, а ні під час досудового розслідування ані під час судового розгляду.

За час судового розгляду судом не встановлено, що під час зазначеної слідчої дії до ОСОБА_8 застосовувався фізичний чи психологічний примус, як і не встановлено порушення його права на «приватне життя». Судом не встановлено і порушення права ОСОБА_8 на захист, під час проведення даної слідчої дії, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові 25.06.2019 справа № 423/1766/16 (провадження № 51-1105 км 19 відсутність захисника під час відібрання зразків крові у особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертиз через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення саме за ч.1 статті 122 КК України, доведеності вини у його вчиненні, для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

5. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені.

За ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставі викладеного, згідно вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це необхідно для ухвалення справедливого вироку, захисту прав людини і її основоположних свобод, що покращить становище обвинувачених.

З цих же підстав судом внесено відповідні уточнення в формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та умисні дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , кожного окремо, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, судом кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.122 КК України

6.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим, кожному окремо, згідно ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлені.

7.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими ОСОБА_7 і ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, дані про осіб обвинувачених, які не визнали свою вину, за місцем проживання скарг не надходило, не перебувають на обліку у лікарів нарколога і психіатра. ОСОБА_7 раніше не судимий, ОСОБА_8 не судимий в силу статті 89 КК України, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, потерпілу та її представника які підтримали позицію прокурора та просили призначити найсуворіше покарання і задовольнити цивільний позов, обвинувачених та їх захисників, які просили суд ухвалити виправдувальний вирок, також суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченим, дані про їх особи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 і ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та попередження вчинення ними нових злочинів.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

8.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

8.1. В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_11 заявлено позови до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування майнової і моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог потерпіла зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинувачених їй були спричинені моральні та фізичні страждання, які мали наслідком негативні зміни у її житті: негативні переживання та спогади, постійна тривога, емоційні реакції при згадуванні, важкість на виконанні повсякденних обов`язків, зосередження на проблемі психоемоційного напруження, переживання фізичних страждань у зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень та через хвороби, що виникли після отриманих травм. Крім вказаного, як вказала потерпіла, їй спричинена і майнова шкода, яка полягає у витратах щодо сплати за медичні препарати та медичні послуги. У зв`язку з чим, потерпіла просила стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22 137.00 гривень та моральної шкоди в сумі 1000000.00 гривень, з ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000.00 гривень.

Вирішуючи заявлений позов, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди беруть до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За змістом зазначеної норми закону спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. При цьому у заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв`язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

Оскільки судом встановлена вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у спричиненні потерпілій умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, останніми підлягає відшкодування заподіяна ними шкода у солідарному порядку.

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На обґрунтування матеріальної шкоди позивачем надана квитанція від 13.08.2021 року про оплату ОСОБА_111 на користь ПП «Стоматологія для всієї родини» грошових коштів у розмірі 9800.00 гривень з призначенням платежу «Стоматологічні послуги ОСОБА_11 ». У той же час будь-яких доказів, що вказані послуги надавались потерпілій та знаходяться у причинному зв`язку з спричиненням їй тілесних ушкоджень, суду не надано. Також позивачем надано суду два чека на загальну суму 3500.00 гривень, отримувач ОСОБА_112 , що позивач зазначає, як косметологічну клініку, проте будь-яких доказів, які саме косметологічні послуги, та їх знаходження у причинному зв`язку зі скоєнням кримінального правопорушення щодо неї, суду також не надано. На обґрунтування іншої матеріальної шкоди надані чеки з аптек. Проте у них не зазначено ні назв медичних препаратів, ні набувача цих препаратів, крім того не надано медичних рекомендацій щодо придбання певних препаратів для лікування, що позбавляє суд можливості прийти до висновку , що вказані витрати понесені саме позивачем у зв`язку з лікуванням в результаті скоєння обвинуваченими кримінального правопорушення щодо неї. Таким чином, суд вважає, що позивач не надала суду належних, достовірних та допустимих доказів спричинення їй матеріальної шкоди, тому у цій частині позову необхідно відмовити.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до вказаного, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із характеру, тривалості, обсягу та змісту фізичних та душевних страждань потерпілої, яких позивач зазнала у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, душевних стражданнях, які пов`язані моральними переживаннями за своє здоров`я, а також в негативних переживаннях в зв`язку із ушкодженням здоров`я та порушення звичного устрою життя.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, їх тривалість, зміни в її звичному способі життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про солідарне стягнення із обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_113 у сумі 300 000.00 (триста тисяч) гривень.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_11 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, з огляду на приписи ч.3 ст. 129 КПК України, даний позов суд залишає без розгляду.

8.2. Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , обраний відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024 у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 908400.00 (дев`ясот вісім тисяч чотириста) гривень скасувати після набрання вироком законної сили, а внесені в якості застави грошові кошти повернути заставодавцю.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 скасувати,звільнивши ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з-під варти негайно в залі суду.

8.3На підставі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведені експертизи: № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021, № СЕ-19/104-21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021, № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, ( ОСОБА_7 ) - приймаються на рахунок держави.

8.4За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз: №СЕ-19/104/-21/25894-Д від 19.08.2021 - в сумі 686.48 гривень № СЕ-19/104-22/10145-ФП від 12.05.2022 - в сумі 5148.00) в рівних частинах тобто по 2917.24 гривень з кожного.

8.5Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

8.6 На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_5 .

Запобіжний захід, в межах даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_5 , обраний відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024 у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 908400.00 (дев`ясот вісім тисяч чотириста) гривень скасувати після набрання вироком законної сили, а внесені в якості застави грошові кошти повернути заставодавцю.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за Висновками експертів № СЕ-19/104-21/24045-НЗПРАП від 12.08.2021, № СЕ-19/104-21/24043-НЗПРАП від 10.09.2021, ( ОСОБА_5 ) - віднести на рахунок держави.

ОСОБА_7 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 309 КК України, та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати за Висновками експертів № СЕ-19/104-21/23453-НЗПРАП від 23.07.2021, № СЕ-19/104-21/25680-НЗПРАП від 18.08.2021, ( ОСОБА_7 ) - віднести на рахунок держави.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 11 місяців 25 днів.

Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання, час перебування його під вартою у якості запобіжного заходу, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 22.07.2021 по 17.07.2024, що складає 2 роки 11 місяців 25 днів.

Вважати ОСОБА_7 таким, що повністю відбув призначене судом покарання.

Запобіжний захід, в межах даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_7 , обраний відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024 у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 908400.00 (дев`ясот вісім тисяч чотириста) гривень скасувати після набрання вироком законної сили, а внесені в якості застави грошові кошти повернути заставодавцю.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців 3 дні.

Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання, час перебування його під вартою, у якості запобіжного заходу, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.05.2022 по 28.03.2025 включно, що складає 2 роки 10 місяців 3 дні.

Вважати ОСОБА_8 таким, що повністю відбув призначене судом покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 скасувати,звільнивши ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з-під варти негайно в залі суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування майнової і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_11 моральну шкоду, в сумі 300 000.00 (триста тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Речові докази:

- вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 речовини, які містять психотропну речовину 24 об`єкти ( зберігаються в камері схову ВР №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) - знищити.

- флеш накопичувачі MicroSD об`ємом 16, 32 gb , DVD-R диски - зберігати в матеріалах провадження.

- залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі; - 4 сліди низу взуття, 3 з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, яке перекопійовано на DVD-R диск; - 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки; - зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук потерпілої ОСОБА_11 ; - зразок букального епітелію потерпілої ОСОБА_11 ; - дві копії дактилокарт, заповнені на ім?я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; - дактилокарта, заповнена на ім?я ОСОБА_5 ;- зонди для забору проб, вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ( зберігаються в камері схову ВР №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) - знищити;

- кепка з написом «Adidas»; майка сірого кольору та шорти чорного кольору, які належать ОСОБА_5 ; - мобільний телефон марки «Viaan» модель V241, IMEI1- НОМЕР_7 , IMEI2- НОМЕР_8 із сім-картою; - кросівки «Nike», які належать ОСОБА_7 ;- кепка «Nike Legasi 01 Dri-Fit» чорного кольору, кепку «М-tас» чорного кольору, кепку з емблемою «RL 1967» темного кольору, футболку білого кольору із написом «Alexandra 2 M JX021», футболку білого кольору «Divided», футболку білого кольору «07/13 х18371ABW001», футболку білого кольору «Primark», футболку білого кольору «M&S»; шорти чорного кольору з вставками сірого кольору з надписом «Nike»; - рюкзак чорного кольору із логотипом «Nike», рюкзак чорного кольору з надписом «Nike Just do it»; ( зберігаються в камері схову ВР №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) - повернути за належністю власникам.

- залишок сліду крові в змиві з пола та контрольний фрагмент марлі, 4 сліди низу взуття, три з яких вилучені на світлу дактилоплівку та 1 слід зафіксовано на фото, 7 слідів папілярних візерунків на 4 липкі стрічки, зразки відбитків пальців та долонних поверхонь рук ОСОБА_8 , зразок букального епітелію ОСОБА_8 , Серверку паперову , перчаку будівельну, взуттєву встілку (зберігаються в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) -знищити;

- футболку синього кольору із лейбою «Watsons LM 1 Heawies» (зберігається в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області)- повернути за належністю ОСОБА_8

- кепку з написом «Adidas» (зберігається в камері схову ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області)- повернути за належністю власнику;

Скасувати арешт майна, який накладений двома ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2021 року на транспортні засоби - автомобіль марки «Аudi», д/н НОМЕР_1 та автомобіль марки «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_2 , VIN (номер кузова ТЗ) НОМЕР_6 , та, після набрання вироком законної сили, транспортні засоби повернути власникам.

Скасувати арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.07.2021 повернувши за належністю власникам: кросівки «Nike» чоловічі, розмір 45 (29см); кепка «Nike Legasi 01 Dri-Fit» чорного кольору; кепка чорного кольору «M-tac» 58 розміру; кепка темного кольору розміру «L» з емблемою «RL 1967»; футболку білого кольору розміру «М» з надписом «X 321»; футболку білого «Divided»; футболку білого «07/13 x18371ABW001»; футболку білого «Primark» розміру «L»; футболку білого «M&S» розміру «M»; шорти чорного кольору з вставками сірого кольору з надписом «Nike»; рюкзак чорного кольору із логотипом «Nike»; мобільний телефон «Viaan» imei НОМЕР_19 , НОМЕР_20 із сім-картою з надписом НОМЕР_21 ; рюкзак чорного кольору з надписом «Nike Just do it»; мобільний телефон «Iphone» чорного кольору; ноутбук «Acer» s/n XAILE400C1030EEF83400.

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2021 року на майку сірого кольору та шорти чорного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_5 - повернувши за належністю останньому.

- посвідчення водія НОМЕР_22 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службове посвідчення ТОВ «Просто Позика» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - 1 банкноту номіналом 100 доларів США (МІ03687051А);- 2 банкноти номіналом 500 гривень кожна (БГ7883127, АИ6907636);- гаманець коричневого кольору з якого вилучено: 7 банкнот номіналом 500 гривень кожна (УЖ2649789, ХБ7551221, ХИ0775123, ВХ8310270, ЗБ4457741, ВИ5357076, ФД2055305);- 1 банкноту номіналом 20 гривень (ЮД5216384);- 2 банкноти номіналом 10 гривень кожна (С32016029, ЮЕ5098069);- 4 банкноти номіналом 5 гривень кожна (ТВ2091134, КБ5368773, УК4351258, ЮД7017679);- 2 банкноти номіналом 2 гривні кожна (МЕ9877901, ТГ8012246);- 4 банкнот номіналом 1000 гривень кожна (А33488445, АА62155, АЕ1841970, АБО 139407);- 19 банкнот номіналом 100 доларів США кожна (LB92605724M, LB48513211F, LF40318792, LG25985047E, KL06285050B, LB73466362G, LH90457531B, МВ47152940В, МВ47152941B, МІ03687059А, МІ03687060А, МІ03687061А, МІ03687062А, МІ03687067А, МІ03687071А, МІ03687070А, МІ03687040А, МІ03687043А, МІ03687049А);- 1 банкноту номіналом 20 доларів США (JG81546220D);- 1 банкноту номіналом 5 доларів США (ML83499601I);- 1 банкноту номіналом 2 долара США (F14984984A);- банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_23 ;- карту ГЦ Спаський;- карту БРСМ НОМЕР_24 ;- карту NAUTILUS SPORT з написом ОСОБА_5 ;- карту Chocolate Sweet;- візитку стоматолога « ОСОБА_114 »;- карту Neftek 0043836;- карту Glusco 255100177851;- карту COOL WASH 000043;- карту АМІС 00377261;- карту Kiosku;- універсальний пристрій металевий з лезом;- чорнові записи;- електронний пристрій для куріння червоного кольору;- SD-cord 2team 4 Gb (ABA3294D3031)- SD-card и SunDiskUltra 18 Gb (6447DREFPOWN)- тримач від сім карти синього кольору;- розчіску білого кольору;- зв`язку з двох ключів, які відповідно до гарантійної розписки від 29.07.2021 року отримала на відповідальне зберігання захисник ОСОБА_13 , - повернути ОСОБА_5 ;

Витрати пов`язані із проведенням експертиз (№СЕ-19/104/-21/25894-Д від 19.08.2021 - в сумі 686.48 гривень № СЕ-19/104-22/10145-ФП від 12.05.2022 - в сумі 5148.00) в рівних частинах стягнути з обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_7 тобто по 2917.24 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Судді:

__________ОСОБА_1 ___________ОСОБА_2 ___________ОСОБА_3