Cправа №361/11783/24

Провадження№2/549/91/25

РІШЕННЯ

Іменем   України

21 березня 2025 року Чорнухинський районний суд  Полтавської області

                                                    у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

                                            за участю:секретаря судового засідання – Кривчун Я.А.

                                        представник відповідача – адвоката Яресько Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК«ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,         

установив:

ТОВ «ФК«ЄАПБ» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 січня 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») було укладено кредитний договір №07713-01/2024 (далі - договір №07713).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п.8 кредитного договору.

Приймаючи умови цього договору відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

28 травня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28052024 (далі - Договір №28052024), відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників до Договору №28052024 від 28.05.2024 ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 200 грн, з яких:

- 8 200 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 20 000 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 0 грн – сума заборгованості за пенею.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача з 28.05.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за Договором №07713 в розмірі 28 200 грн.

Крім того, 13 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18656-01/2024 (далі - договір №18656).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п.8 кредитного договору.

Підписанням договору №18656 відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови цього договору, відповідач підтверджила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

24 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24052024 (далі - Договір №24052024), відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників від 24.05.2024 до Договору №24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 400 грн, з яких:

- 4 600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 13 800 грн – сума заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.05.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитним договором №18656 в розмірі 18 400 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними кредитними договорами у загальному розмірі 46 600,00 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 06.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень (а.с.70).

У поданому відзиві представник відповідача прохав позовні вимоги задовольнити частково, стягнути із ОСОБА_1 8 532,94 грн заборгованості за кредитним договором №07713, з яких 8200 грн – тіло кредиту, 332,94 грн – проценти; 4821,18 грн - за кредитним договором №18656, з яких 4600 грн – тіло кредиту, 221,18 грн – проценти, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Факт укладення кредитних договорів та отримання коштів відповідачем не заперечується.

Разом з тим ОСОБА_1 категорично не погоджується з розміром заборгованості, оскільки вона суперечить нормам чинного законодавства.

Кредитний договір №07713 укладено 11.01.2024, кредитний договір №18656- 13.01.2024.

Процентна по вказаним договорам ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Умови кредитних договорів регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Цим Законом також були внесені зміни в Закон України «Про споживче кредитування», статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.».

Частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що «Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.».

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів -1,5%».

У той же час, перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Якщо кредитний договір укладено до 24.12.2023 року і строк його дії продовжувався, то кредитодавець зобов`язаний був привести умови та кредитного договору до вимог п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», якщо ж кредитний договір укладався 24.12.2023 і пізніше, або строк його дії продовжувався (пролонговувався) 24.12.2023 і пізніше, то максимальний розмір денної процентної став в даному кредитному договорів не може перевищувати 1%.

Позивач намагається стягнути заборгованість за кредитними договорами, укладеними в січні 2024 року, тобто, після того, як в Закон України «Про споживче кредитування» було внесено вищезазначені зміни.

Таким чином, в кредитних договорах проценти повинні були б нараховані за процентною ставкою, що не перевищу 1% в день, але вбачається з п.1.4.1 даних кредитних договорів - процентна ставка по ним нараховувалася в розмірі 2,5% в день, що прямо суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною п`ятою ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, з «Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживай порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.».

Таким чином, умови Кредитних договорів, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день - є нікчемними.

Звернуто увагу, що нормою Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється максимальна процентна ставка у розмірі 1%, але в цьому випадку її застосувати неможливо, оскільки в силу нікчемності вищезазначених пунктів про нарахування процентів - проценти в Договорі позики є неузгодженими.

З урахуванням нікчемності пунктів кредитних договорів, якими денна процентна ставка встановлена з порушеннями Закону України «Про споживче кредитування», відповідач вважає, що проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки Національного банку України за відповідний період, оскільки кредитний договір не може бути безпроцентним.

Умовами Кредитного договору №07713 встановлено, що проценти мають нараховуватись протягом 100 днів: з 11.01.2024 по 19.04.2024.

Аналогічно, умовами Кредитного договору №18656 встановлено, проценти за ним мають нараховуватись протягом 120 днів: з 13.01.2024 11.05.2024.

Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті Національного банку України, у 2024 році розмір облікової ставки (% річних) становив: з 15.12.2023 по 14.03.2024 - 15,0 %; з 15.03.2024 по 25.04.2024 - 14,5 %; з 26.04.2024 по 13.06.2024 - 13,5%; з 14.06.2024 по 12.12.2024 - 13,0 %.

Враховуючи вищезазначене представником відповідача проведено контррозрахунки заборгованості за кредитними договорами, відповідно до яких:

- заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №07713 складає: 8532,94 грн, що складається з заборгованості у розмірі 8200 грн за тілом кредиту, 332,94 грн - за процентами;

- заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором №18656 складає: 4821,18 грн, що складається з заборгованості у розмірі 4600 грн за тілом кредиту, 221,18 грн - за процентами, а всього 13354,12 грн.

Також просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 8000 грн(а.с.81-86).

У відповіді на відзив (а.с.96-111) представник позивача прохав позов задовольнити з фактично з підстав, викладених у позові.

Крім того прохали зменшити розмір витрат на правничу допомогу, визначений представником відповідача в сумі 8000 грн, оскільки такий розмір не відповідає критерію розумної необхідності і становить надмірний тягар.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №07713, згідно з яким відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8200 грн на умовах строковості, поворотності, платності. Строк кредитування 100 днів, процента ставка - 2,5% в день, загальні витрати за кредитом – 20500 грн (а.с.16-18).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості загальний залишок заборгованості за кредитом становить 28200 грн, з яких 8200 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 20000 – за відсотками (а.с.16)

Крім того, 13.01.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №18656, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4600 грн на умовах строковості, поворотності, платності. Кредит надано строком 120 днів, процента ставка - 2,5% в день, загальні витрати за кредитом – 13800 грн (а.с.31).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості загальний залишок заборгованості за кредитом становить 18400 грн, з яких 4600 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн – за відсотками (а.с.31).

Перехід права грошової вимоги до позивача за вищевказаними кредитними договорами підтверджується договорами факторингу, укладеними з попередніми кредиторами, реєстром боржників (а.с.12-14, 25-30, ).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини укладення кредитних договорів, отримання кредитних коштів та перехід права вимоги до позивача представником відповідача, визнаються, тому в силу ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за основною сумою боргу за наданими кредитами, що також не заперечувалось представником відповідача.

Разом з тим суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаними договорами, а також з розрахунками представника відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитні договори були укладені після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування»не них поширюється.

Таким чином, умови укладених між сторонами договорів щодо встановлення денної процентної ставки у 2,5 % у порядку ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»є нікчемною.

З огляду на викладене суд розраховує заборгованість за укладеними між сторонами договорами, виходячи з встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»максимальної денної процентної ставки 1%, що не обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

За умовами кредитного договору №07713 строк кредиту 100 днів з 11.01.2024 по 19.04.2024, кредитного договору №18656 - 120 днів з 13.01.2024 по 11.05.2024 ».

Таким чином заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором №07713 від 11.01.2024 становить 8200,00 грн (82 грн (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами (8200,00 грн х 1,00 % = 82 грн) х 100 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).

Заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором №18656 від 13.01.2024 становить 5520 грн (46 грн (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами (4600 грн х 1,00 % = 46 грн)) х 120 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушила умови укладених кредитних договорів, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений змоги отримати кредитні кошти та відсотки, тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 8200 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 8200 грн за кредитним договором №07713, 4600 грн боргу за тілом кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 5520 грн за кредитним договором №18656, а всього 26 520 грн, підлягає задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову в силу ч.1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Пропорційність задоволених вимог становить 56,9% (26520 грн х 100/46600 грн).

В зв`язку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з позивача на користь відповідача 56,9%  від суми сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн, що складає 1722,93 грн (3028 грн х 56,9%/100%).

При вирішенні питання про стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача суд виходить з такого.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до приписів ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Представником відповідача на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору №25028 від 14.02.2025 про надання правничої (правової) допомоги щодо супроводження справи №361/11783/24 в Чорнухинсьому районному суді Полтавської області, укладеного між відповідачем та адвокатом.

Відповідно до п.2 додатку №1 до цього договору сума гонорару становить 8000 грн (а.с.89)

Як видно з акту приймання -передачі послуг від 20.02.2025, детального опису, розрахункової квитанції відповідач підтвердив та оплатив надані адвокатом послуги:

1)ознайомлення та аналіз матеріалів справи, формування правової позиції – 1000 грн;

2) усна консультація клієнта, роз`яснення стратегії захисту – 1000 грн;

3) написання заяв по суті, заяв та клопотань -6000 грн (а.с.90-91).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правової допомоги, ступінь складності справи, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, з позивача на користь відповідача слід частково відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Такий розмір судових витрат, враховуючи вищевикладене, суд вважає доведений належними і допустимими доказами.

Зазначення адвокатом "ознайомлення та аналіз матеріалів справи, формування правової позиції" та "усна консультація клієнта, роз`яснення стратегії захисту", як окремо наданих адвокатських послуг, не відповідає критерію співмірності витрат.

З огляду на викладене, враховуючи те, що пропорційність задоволених вимог становить 56,9%, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 3983 грн витрат на професійну правничу допомогу (7000 грн х 56,9%/100).

З огляду на викладене, з урахуванням присуджених до стягнення сторонам судових витрат, розмір судових витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача підлягає зменшенню до 2260,07 грн (3983 грн -1722,93 грн).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 1054 ЦК України, ст.ст.141,142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ – 35625014, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»):

- 16400 гривень заборгованості за кредитним договором №07713-01/2024 від 11.01.2024;

- 10120 гривень заборгованості за кредитним договором №18656-01/2024 від 13.01.2024, а всього 26520,00 гривень.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2260,07 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 26.03.2025.

Суддя                                                                                        С.І.Крєпкий