Єдиний унікальний номер 148/1797/24

Номер провадження 2/142/147/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 березня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

       В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинського районного суду Вінницької області на підставі ухвали суду про передачу справи за підсудністю від 04 вересня 2024 року надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, в якій представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група        «ТАС» (Код ЄДРПОУ 30115243) 23561,18 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації, та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь        Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Код ЄДРПОУ 30115243) 3028,00 грн. судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що що АТ «СГ «ТАС» (приватне) (надалі - ПОЗИВАЧ) укладено Договір добровільного комплексного страхування № FA-00155309 (надалі - ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ). Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 (надалі -Застрахований ТЗ). 05.08.2021 року, близько 09 годин 40 хвилин, в с. Дитрашківка по вул. Набережній відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Застрахованого Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ ГАЗ-3507, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (надалі - ВІДПОВІДАЧ). Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 06.09.2021 року (справа № 142/418/21) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП. У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується вказаною постановою. Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого автомобіля ТЗ Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події та виплату страхового відшкодування. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та Ремонтну калькуляцію № 21832_02 від 10.08.2021 року, відповідно до якої вартість ремонту Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 склала 23 561,18 грн. У зв`язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № 22407/02/921 від 10.08.2021 року на суму 23561,18 грн., яка була виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 204649 від 13.08.2021 року. Загалом фактичні витрати позивача склали у розмірі 23561,18 грн. Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Відповідно ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч.1 ст. 993 Цивільного кодексу України «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, маєдо особи, відповідальноїза завдані збитки. Розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 23561,18 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача є незастрахованою, то останній зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації у розмірі 23561,18 грн.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, залишено без руху, запропоновано позивачу та його представнику усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено по цивільній справі судове засідання.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" повноважного представника в судове засідання 11 березня 2025 року не направив, проте в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за довіренністю Миц І.В. про розгляд справи без участі представника позивача та згода позивача на винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання у даній справі не з`явився, про судові засідання призначені на 05 лютого 2025 року та 28 березня 2025 року був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотніми рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610225235182 та № 0610239660250 з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині адресат відсутній за вказаною адресою.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 05 серпня 2021 року, близько 09 годин 40 хвилин, в с. Дитрашківка по вул. Набережній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ-3507, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримавшись безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Тойота Корола, державний номерний знак НОМЕР_1 . При ДТП автомобілі отримали механічних пошкоджень. Вказаними діями порушив вимоги п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, що слідує з копії постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 06 вересня 2021 рокуу справі ЄУН 142/418/21 (а.с.4 зворот - 5)

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В постанові Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 160/5671/21 вказано, що преюдиційність у процесуальному праві має вираження у вигляді обов`язку суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дає змогу уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу й засобів.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с. 7 зворот)

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «Страхова група ТАС» та ОСОБА_2 09 липня 2021 року було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків "Повний автозахист" № FA-00155309, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору з 10 липня 2021 року до 09 липня 2022 року, Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Toyota Corolla, д.н.з.  НОМЕР_1 станом на 05 серпня 2021 року також була застрахована в ПАТ «Страхова група ТАС» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ0690998(а.с. 3 - 4).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 є незастрахованою, що підтверджується перевіркою чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ з бази МТСБУ (а.с.14)

Як убачається з матеріалів справи, за зверненням ОСОБА_2 з заявою про настання події від 09.08.2021 року (а.с. 6 зворот), акту огляду транспортного засобу від 09 серпня 2021 року (а.с. 8) відповідно до ремонтної калькуляції № 21832-02 від 10.08.2021 року (а.с. 9-11) на підставі страхового акту № 22407/02/921 від 10 серпня 2021 року ( а.с. 12) та додатку до нього розрахунку суми страхового відшкодування (а.с.12 зворот) АТ СГ "ТАС" платіжною інструкцією № 204649 від 13 серпня 2021 року (а.с. 13) здійснило страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 23561 грн. 18 коп. шляхом перерахування цієї суми на її рахунок в АТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 13)

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 6 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожньогоруху України).

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі N 754/5129/15-ц (провадження N 61-38365св18) зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регресу) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та на підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 3028 грн. оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 22, 993, 1166, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", код ЄДРПОУ 30115243, матеріальну шкоду в порядку суброгації в розмірі 23561,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", код ЄДРПОУ 30115243, судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", знаходиться заадресою: 03117, м.Київ, просп. Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.

Суддя: