Справа № 22ц-2485/06 Головуючий в 1 -й інстанції: Украінцева Л.Д..
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
УХВАЛА Іменем України
12 вересня 2006 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Темнікової Л.І.
при секретарі: Михайловій О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні та
Красно донському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайонного
суду Луганської області від 21 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1
Іванівни до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні та Красно
донському районі Луганської області про стягнення суми шкоди, спричиненої
пошкодженням здоров»я.
встановила:
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду від 21 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, а саме на користь позивачки було стягнуто 1831 грн.24 коп. в рахунок погашення заборгованості по регресним платежам.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апелянт вважає, що суду першої інстанції слід було застосувати ст.31 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також вказує на те, що по справі не може бути два боржника по одному і тому ж предмету позову.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка працювала на АВТ «Красно донський кар'єр», де отримала професійне захворювання. З АВТ «Красно донський кар'єр» була стягнута заборгованість з регресних виплат. Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.07.2005 року АВТ «Красно донський кар'єр» було ліквідовано як банкрута. Заборгованість з регресних платежів ліквідаційною комісією не була погашена.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч.2 п.З Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
До таких висновків суд прийшов обґрунтовано, оскільки згідно з ухвалою господарського суду Луганської області від 29.07.2005 року АВТ «Красно донський кар'єр» ліквідовано без правонаступника. Рішення господарським судом прийнято після набрання чинності Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно довідки ліквідатора станом на 29.07.2005 року, тобто на час ухвалення рішення господарського суду Луганської області про ліквідацію, заборгованість по регрес-ним виплатам перед ОСОБА_1 складає 1931 грн.24 коп. Однак, як пояснила позивач, раніше їй було виплачено 100 грн.
Не можна погодитись з доводами апелянта щодо застосування ст.. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вимоги цієї норми не можна застосовувати до фізичних осіб, яким спричинено шкоду здоров»ю. Застосування вказаної норми буде суперечити ст. 46 Конституції України, а також ст.1 Першого Протоколу до Конвенції «Про захист прав і основних свобод людини», відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. Крім того, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено відшкодування шкоди в разі ліквідування підприємства без правонаступника і застосування цього закону є пріоритетним, оскільки він є спеціальним Законом, що регламентує відносини пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст.303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.