УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-709 2006 р.                                        Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. ст. 15,186 ч. З                                              СМІЛЯНЕЦЬ Е.С.

КК України                                                            Доповідач в апеляційній інстанції

КЕКУХ В.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого              ДЕМИДЕНКА А.І.

суддів                        КЕКУХ В.Ф., ТАПАЛА Г.К.

з участю прокурора      СВИЩ Л.А.

засудженого               ОСОБА_1

адвоката                     ОСОБА_2

розглянувши кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Лисянського райсуду від 20 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий, -

засуджений за ст. ст. 15 ч. 2,186 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі.

Вирішено долю речового доказу по справі.

Згідно вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи судимим, в період не знятої і непогашеної судимості, повторно, 18.03.2006 р. близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаючи, що потерпілий ОСОБА_3 отримав пенсію, прийшов в будинок останнього, розташований в с. Федюківка Лисянського району, де умисно, відкрито, застосовуючи психічне і фізичне насильство, яке виразилося в залякуванні та висловлюванні погроз, нанесенні удару в тулуб, вимагав у потерпілого гроші в розмірі місячної пенсії - 362 грн. 29 коп., обшукував приміщення з метою заволодіти грошима, однак умисел до кінця не довів, оскільки грошей при потерпілому та в будинку не було.

В своїй апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи своєї винності у вчиненні замаху на грабіж чужого майна, посилається на неврахування судом наявності в нього туберкульозу, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини і із-за цього - зменшити покарання.

В доповненнях до апеляції він акцентує увагу також на необхідності утримування матері-пенсіонерки, просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

В запереченні на апеляцію прокурор Лисянського району, вважаючи вирок законним і обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляцію - без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_2, який діяв в інтересах засудженого, перевіривши справу, обміркувавши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого.

Висновок суду щодо винності засудженого у вчиненні замаху на відкрите викрадення грошей у потерпілого ОСОБА_3 грунтується на достатній кількості доказів, зібраних органом досудового слідства, які перевірялись в судовому засіданні і отримали відповідну оцінку.

Даний висновок ніким не оспорюється.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Призначаючи покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, його минулі судимості, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання в т. ч. і ті, на які є посилання в апеляції.

Визначене ОСОБА_1 покарання є мінімальним згідно санкції статті матеріального закону, за яким його засуджено.

Підстав для застосування положень ст. ст. 65, 75 КК України до засудженого колегія не знаходить.

При цьому враховується той факт, що дії його носили зухвалий характер, вони вчинювались щодо одинокої особи похилого віку, в нічний час і призвели до фізичних та моральних страждань потерпілого.

За таких обставин призначене судом покарання є розмірним вчиненому злочинному діянню, воно є необхідним і достатнім для перевиховання засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирок суду, на думку колегії суддів, є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни в бік пом'якшення покарання не мається.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Лисянського райсуду від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.