Справа № 22ц-845/2006                                 Головуючий у 1 інстанції Попова С.Л.

Категорія 42                                                         Доповідач Баркова ЛЛ.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного, суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М.М.

при секретарі : Лепеха А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Фармакон" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача Лисакової Оксани Олексіївни на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області   від 1  червня 2006 року

встановила:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 1 червня 2006 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Фармакон" до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманих грошових коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідачки незаконно отримані грошові кошти в розмірі 5 800 гривень. Посиласться на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, недоказаність обставин, які суд вважав встановленими.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача Лисакову О.О., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, відповідачку ОСОБА_1, її представника, адвоката ОСОБА_2, які просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія судді» вважає:, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив всі доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і зробив обгрунтований висновок про те, що винність відповідачки у спричиненні товариству „Аптека „Фармакон" матеріальної шкоди отриманням збільшеного розміру заробітної плати з січня 2001 року не доведено.

В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що з січня 2001 року відповідачка, працюючи директором товариства, самостійно, в порушення Закону України „Про господарські товариства" та Уставу товариства підвищила собі посадовий оклад, незаконно отримала 5800 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду.

Згідно із положеннями ст.440 /ред. 1963р./ ЦК України, на яку посилається позивач, як па підставу задоволення позову, шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла її, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Згідно зі сі .23 Закону України „Про господарські товариства" посадові особи товариства відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства. Аналогічні положення містяться в п. 11.3 Статуту товариства.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачка ОСОБА_1 з 1996 року працює директором ТОВ „Аптека „Фармакон".

За рішенням загальних зборів від 29 січня 1998 року всьому трудовому колективу було підвищено заробітну плату. ОСОБА_1 встановлено місячний оклад в розмірі 400 грн.

Посилання позивача на те, що з січня 2001 року відповідачка сама підвищила собі оклад на 50 відсотків є неспроможними і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до протоколу виробничої наради від 18 січня 2001 року на якій були присутні 16 осіб ; 15 з яких є учасниками товариства і володіють 75,5% голосів, посадові оклади були підвищені з січня 2001 року на 50 відсотків всім працівникам товариства.

22 січня 2001 року в товаристві видано наказ про встановлено нових розмірів окладу всім працівникам. Оклад ОСОБА_1 став складати 600 гривень.

Посилання позивача на те, що підвищення окладу директору може провадитися лише за рішенням загальних зборів, що у зв"язку з тим, що таке рішення відсутнє, відповідачка не мала права на призначення і отримання підвищеного окладу . що нібито підтверджує її винність є безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що з січня 2001 року мало місце підвищення окладів всім працівникам товариства, в тому числі і посадовим особам, які визнані такими разом з директором на підставі Уставу ТОВ „Аптека „Фармакон".

За звітом ревізійної комісії товариства за 2000-2002 роки не встановлено порушень нарахування заробітної плати або її виплати працівникам, у тому числі і відповідачці.

Постановою Орджонікідзевської прокуратури не знайдено в діях відповідачки складу злочину щодо розкрадання майна товариства

Доказів тому, що в діях відповідачки мали місце порушення закону, фінансової дисципліни, що вона перевищила свої повноваження або скоїла інші винні дії, які б спричинили матеріальну шкоду позивачу, останнім не надано і апеляційному суду.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком об'єктивно прийшов до висновку про те, що відповідачка ніяких винних дій не скоювала і матеріалу шкоду позивачу не спричиняла.

Доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, положенням матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування чи зміни не має.

Керуючись ст.303, 307, 308. 314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Фармакон"' Лисакової О.А. відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від першого червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безіюсередньо-де-Верховного Суду України.

Головуючий

Судді