КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.01.2008                                                                                           № 16/266

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокурора -          ГаврюшенкоГ.В.

від позивача - не з'явився

 від відповідача - ФілонВ.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура Святошинського району міста Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2007

 у справі № 16/266  

 за позовом                               Прокуратура Святошинського району міста Києва в інтересах держави вособі Київської міської ради

 до                                                   Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс" Святошинського району

 про                                                  звільнення незаконно зайнятої ділянки

ВСТАНОВИВ:

 До господарського суду на розгляд передані вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської Ради про зобов’язання Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту “Автопарк–Сервіс” звільнити незаконно зайняту земельну ділянку площею 0,21 га., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 22, передавши її на баланс Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурором було подано апеляційне подання до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить його скасувати повністю прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги повністю. Скаржник в апеляційному поданні посилається на те, що судом першої інстанції не належним чином та не повно з’ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційне подання не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивач якого було повідомлені належним чином про час та місце слухання справи за наявними матеріалами справи, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційного подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і відповідача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

27.07.2007 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та було складено акт № А1181/А, яким було встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,21 га під автостоянку по вул. Відпочинку, 22 у Святошинському районі м. Києва без правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності або право користування зазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно до ст. 13 Конституції України, земля, ї надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 1. п. а ст. 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актам.

Згідно ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що на час проведення Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві перевірки дотримання вимог земельного законодавства Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність чи в користування відповідачу, тому відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він вважає що у нього є правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 підлягає скасуванню, а апеляційне подання прокурора Святошинського району міста Києва задоволенню.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційне подання прокуратура Святошинського району міста Києва задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 скасувати. Позов задовольнити.

Зобов’язати Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для транспорту “Автопарк-Сервіс” Святошинського району (03148 м. Київ, вул. Гнати Юри, 9 ЗКПО 32210469) звільнити земельну ділянку площею 0,21 га розташовану за адресою: м. Київ. вул. Відпочинку, 22.

Стягнути з Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для транспорту “Автопарк - Сервіс” Святошинського району (03148 м. Київ, вул. Гнати Юри, 9 ЗКПО 32210469) на користь державного бюджету України 127,50грн. держаного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 16/266 повернути Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді