Справа № 22-1862/2006                            Головуючий у 1 інстанції: Шавель P.M.

Категорія: 33                                                                              Доповідач: Мусіна Т.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28   серпня   2006   року   Колегія   суддів   Судової   палати   у   цивільних  справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Зубарєвої К.П.

Суддів: Мусіної Т.Г, Шашкіної С.А.

При секретарі: Панчишин А.Ю.

З участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, представникаОСОБА_5.

розглянувши  в судовому засіданні  в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та осіб, що приєдналися - ОСОБА_4, ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2006 року, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2006 р. задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку пл.0,0016 га, що розташована на вул.АДРЕСА_1 та належить останньому на підставі ухвали Львівської міської ради від 14.03.2002 р. за № 1540 і Державного акта на право приватної власності , виданого Департаментом землеустрою та планування забудови Львівської міської ради 08.08.2002 p., межі, розміри та конфігурація якої визначені згідно плану земельної ділянки, погодженого Львівським міським управлінням земельних ресурсів.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні зазначеною земельною ділянкою.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_3,ОСОБА_2,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8ОСОБА_9, ОСОБА_10  про відновлення меж земельних ділянок, зобов'язання не перетинати цих меж, повернення частини земельної ділянки в користування та знесення частини будинку, визнання частково недійсними ухвали і Державного акта про право приватної власності на землю відмовлено за безпідставністю та необгрунтованністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 50,50 грн. судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду не відповідає наявним у справі доказам, суд безпідставно відмовив у забезпеченні їх зустрічного позову та відводу головуючого у справі.

Просить скасувати судові рішення.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що на час розгляду справи у суді будинок № АДРЕСА_1  належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (39/100ч.) на підставі свідоцтва про право власності на частину будинку, виданого Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 26.07.2004 p., та ОСОБА_11. (61/100) на підставі договору дарування частини будинку від 28.12.2004 р.

Ухвалою 16-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради № 1540 від 14.03.2002 р. ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (бувший співвласник будинку) для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку пл.533 кв.м. (па.с.183-184т.1).

До передачі земельної ділянки у власність у зазначеному розмірі, актом від 8.10.2001 р. були погоджені межі із суміжними землекористувачами і заперечень не виявлено (а.с.188-190 т.1).

11.06.2002 р. відбувся винос меж земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1 в натурі та передача земельної ділянки в користування співвласників, межі земельної ділянки були закріплені в натурі існуючою огорожею, а металеві штирі показані в натурі землекористувачу, про що був складений Акт про передачу і показ меж земельної ділянки від 11.06.2002 р. (а.с. 194 т.1).

Державний акт про право приватної власності на землю пл.0,0533 га від 08.08.2002 р. видано співвласникам у встановлених межах земельної ділянки (а.с.197т.1).

На підставі договору про проділ земельної ділянки, що знаходилась у спільній сумісній власності від 17.08.2004 р. ОСОБА_1 було виділено 39/100 земельної ділянки, ОСОБА_12 - 30/100, ОСОБА_13 - 31/100 частки земельної ділянки.

Внаслідок договору дарування від 31.12.2004 р.ОСОБА_1 прийняв в дарунок від інших співвласників 61/100 частину земельної ділянки пл.355 кв.м, по вул. АДРЕСА_1 (а.с.6 т.1) та став одноосібним власником земельної ділянки пл.0,0533 га, на якій розпорядженням Залізничної районної адміністрації № 627 від 04.07.2005 р. співвласникам будинкуОСОБА_1 та ОСОБА_11. було погоджено технічну можливість проведення реконструкції будинку з розширенням за рахунок прибудови та надбудови другого та мансардного поверхів з влаштуванням капітальної огорожі в межах будинковолодіння згідно з погодженими проектними пропозиціями (а.с.96 ч.1).

Як встановлено судом частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, пл.0,0016 га самовільно захопив мешканець будинковолодіння  АДРЕСА_1 ОСОБА_2, що підтверджується актом комісії ЛКП „Сріблястий" від 29.03.2005 р. (а.с.8 т.1), який є співвласником цього будинку в розмірі 5/12 ч. І має в користуванні земельну ділянку пл.410 кв.м, на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.1995 р. (а.с.127-129 т.1), а у фактичному користуванні - 0,054 га (а.с.-'1,т.2 - лист Львівського міського Управління земельних ресурсів від 01.03.06 p.).

З врахуванням наведеного суд обґрунтовано прийшов до висновку про обґрунтованість  первісного  позову ОСОБА_1  та  зобов'язав  ОСОБА_2

повернути позивачу ОСОБА_1 самовільно захоплену частину земельної ділянки.

Суд також обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 таОСОБА_6., оскільки розмір земельної ділянки ОСОБА_1 пл.533 кв.м., на яку видано Державний акт на право власності, повністю відповідає розміру земельної ділянки та плану меж, яка була виділена батьку позивача ОСОБА_13  на підставі рішення виконкому Залізничної районної ради депутатів трудящих м. Львова № 31 від 01.12.1961 р. (а.с.59,63 т.2) та залишається незмінною, починаючи з 1961 р.

Судом підставно відхилено відвод судді Шевелю P.M., оскільки не встановлено підстав для відводу судді, передбачених законом.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст..308, пе.1 ч.1 ст.314, ст..315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та осіб, що приєдналися - ОСОБА_4, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного суду України.