Справа № 22а - 522/2006р. Головуючий у 1 інстанції Олексієнко М.Ю.
Категорія 13 . Доповідач: Мусіна Т.Г.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Зубарєвої К.П.
Суддів: Мусіної Т.Г., Шашкіної Т.Г.
При секретарі: Панчишина А.Ю.
З участю сторін, представника позивача Яцури І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за
апеляційною скаргою Управління МВС України у Львівській області
на постанову Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2006 року
встановила:
Оскаржуваною постановою Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2006 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та задоволена його адміністративний позов до Управління МВС України у Львівській області про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача.
Стягнуто з Управління МВС України у Львівській області в користь ОСОБА_1 735 грн. невиплаченої при звільненні матеріальної допомоги за 2030 - 2001 роки, 1279 грн. 92 коп. компенсації за продовольчі пайки та 200 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 2214 грн. 52 коп.
Визнано незаконною бездіяльність посадових осіб Управління МВС України у Львівській області щодо на підготовки наказів про встановлення ОСОБА_1 надбавок за особливі умови служби, доплати від суми пенсії та преміювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог чинного законодавства.
Зобов'язано службових осіб Управління МВС України у Львівській області встановити ОСОБА_1:
-з 01 січня 2000р. по 01 жовтня 2002р. надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% окладів грошового забезпечення;
-з 01 січня 2000р. по 27 грудня 2002р. доплату в розмірі від 25% до 50% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована;
-з 01 січня 2000р по 27 грудня 2002р. преміювання в розмірі 33,3%.
Постанову оскаржило Управління МВС України у Львівській області.
В апеляційній скарзі покликається на те, що постанова є незаконною у
зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Не
враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин,
оскільки позов подано до суду через три роки після звільнення зі служби, а суд поновлюючи строк не навів аргументації для цього.
Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у позові. ' Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи,, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: постанова суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у позові у зв'язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виникли адміністративні правовідносини, пов'язані з проходженням позивачем ОСОБА_1. служби в органах внутрішніх справ на посаді помічника начальника відділу -оперативного чергового чергової частини Пустомитівського районного відділу УМВСУ, з якої він у званні майора був звільнений за п. 64 „б" ( через хворобу) наказом начальника Управління № 553% від 25 грудня 2002 р. на пенсію ( а.с. 6).
При звільненні ОСОБА_1. одержав грошовий атестат №9, у якому було зазначено усі види грошового забезпечення на я<і він мав право та одержував під час проходження служби. Правильність даних у грошовому атестаті позивач ОСОБА_1. підтвердив своїм власноручним підписом 28.12.2002р. ( а.с.7).
З позовом до суду про встановлення йому надбавок та премій, які він не одержував з січня 2000р. по жовтень, грудень 2002р. ОСОБА_1. звернувся лише 05 грудня 2005 p., тобто через 5 років після виникнення у нього права на захист своїх прав та через 3 роки після звільнення зі служби.
Як встановлено апеляційним судом із скаргами на неправомірні дії посадових осіб Управління МВСУ у Львівській області в порядку глави 31 - А ЦПК України ( в редакції 1963р.), яка була чинною на час виникнення у ОСОБА_1 права на оскарження, він до суду не звертався, не подав суду жодного письмового доказу на підтвердження своїх пояснень про звернення із заявами до відповідних службових осіб УМВСУ по захисту своїх прав протягом 2000 - 2005 років.
На час звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом досуду спливли як двомісячний строк звернення, передбачений главою 31 - А ЦПК України ( в редакції 1963р.), так і річний строк, передбачений ст.. 99 КАС України.
Поновляючи строк на звернення з позовом, суд, в порушення вимог ст.. 163 КАС України не навів для цього аргументів та не послався на докази.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо по цьому наполягає одна із сторін.
Представник УМВСУ у Львівській області протягом розгляду справи у суді першої інстанції наполягав на відмові у позові у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, така ж вимога міститься в апеляційній скарзі та поясненнях в судовому засіданні апеляційного суду.
З врахуванням вищенаведеного постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.
Керуючись п.З ст. 198, п.4 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління МВС України у Львівській області задовольнити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2006 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб УМВСУ у Львівській області щодо
не підготовки показів про умови служби, доплати до суми пенсії та преміювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ, зобов'язання підготувати відповідні покази - відмовити за пропуском без поважних причин строку звернення до суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 1-го місяця.