КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2007 № 18/265
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кармазін О.А.,
від відповідача - Соловйов К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернафтотрейд”
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.07.2007
у справі № 18/265
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтотрейд"
про спонукання до виконання дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 позов задоволено частково. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтернафтротрейд” передати Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються руху спільних коштів і спільного майна по договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 за період з 01.01.2004. Заборонено ТОВ “Інтернафтотрейд” вчиняти без згоди ВАТ “Укрнафта” будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб, розпорядження в будь-який спосіб спільним майном, здобутим під час дії договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998, в тому числі вуглеводнями, видобутими станом на 19.04.2006 та/або коштами на спільному рахунку № 26005027770 у ВАТ „Банк „Український капітал”, складати від імені ВАТ „Укрнафта” будь-які документи та використовувати печатку, виготовлену під час здійснення спільної діяльності. Зобов’язано ТОВ “Інтернафтотрейд” протягом десяти календарних днів з дня набрання цим рішенням законної сили створити разом з ВАТ “Укрнафта” ліквідаційну комісію для вчинення спільних дій, пов’язаних з розірванням договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998. Стягнуто з ТОВ “Інтернафтотрейд” на користь ВАТ “Укрнафта” витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 19.07.2007 без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
04.09.1998 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6/25 про спільну діяльність з освоєння та розробки газоконденсатних покладів Мільківського нафтогазоконденсатного родовища без створення юридичної особи.
Власником ліцензії (спеціального дозволу) № 1597 від 05.10.1998 на користування надрами є ВАТ “Укрнафта”.
30.01.2004 ЗАТ “Інтернафтотрейд” на підставі договору продало свою частку участі у договорі про спільну діяльність ТОВ “Інтернафтотрейд”, який прийняв на себе всі права і обов’язки ЗАТ “Інтернафтотрейд”. Під час договору про спільну діяльність було відкрито рахунок № 26005027770 в ВАТ “Банк “Український капітал”.
На виконання умов вказаного договору була виготовлена окрема печатка, що використовувалась під час скріплення первинних та інших документів, які стосуються операцій із спільними активами позивача та відповідача.
11.11.2005 рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 22/609 договір про спільну діяльність було розірвано, через істотні порушення його умов та прав позивача відповідачем. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006, а також постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2006 вказане рішення залишено без змін.
Таким чином, з 19.04.2006 спільна діяльність між сторонами припинена, крім правовідносин, враховуючи специфіку такого роду договорів, які пов’язані з його розірванням.
В матеріалах справи наявні листи позивача з доказами направлення або отримання № юр-330 від 28.02.2006, № 31-кр-249 № від 02.11.2005, № 35п-199/265 від 26.04.2006, № 35п-144/275 від 28.04.2006, № 35п-144/316 від 23.05.2006, № юр-924 від 30.05.2006, в яких позивач звертався до відповідача з проханням надати перелік визначених документів та інформації щодо операцій проведених із спільними активами, що залишились без відповіді. Також, в матеріалах справи знаходиться лист відповідача № 52 від 06.03.2006, в якому відповідач зобов’язався надати позивачу документи щодо спільної діяльності, однак, доказів такої передачі відповідачем не надано.
Згідно ч. 2. ст. 33 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до пункту 7.7.2. Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, пункту 3 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а також абзацу 7 пункту 1.2 ст. 1 Закону “Про податок на додану вартість”, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
З огляду на вищезазначене, ведення обліку результатів спільної діяльності покладається на особу, визначену договором про спільну діяльність, якою в даній справі є відповідач, однак доказів складання передавального акту з позивачем відповідачем надано не було.
Згідно ст. 1136 ЦК України позивач має право на інформацію та ознайомлення з документами, що включає в себе, первинні документи, банківські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, договори, укладені від імені співвласників спільного майна.
Статтею 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на інформацію і це право захищається відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Згідно ст. 200 ЦК України суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права.
Відповідно до ч. 2 ч. 3 ст. 1141 ЦК України речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому ЦК України.
Згідно пункту 20 Інструкції Національного банку України, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, після припинення договору на підставі заяви власника спільного рахунку, в даному позивача та відповідача або спільно визначеною ними особою, цей рахунок має буде закритий.
Відповідно до пункту 8.15. Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 № 80, після припинення дії договору про спільну діяльність, мають бути вчинені заходи по зняттю з податкового обліку.
Згідно пункту 21.7. вказаного договору, при закінченні терміну дії договору, а також при його розірванні за взаємною згодою сторін, розглядається питання про ліквідацію у встановленому порядку свердловин, трубопроводів і технологічних установок. Якщо ліквідація недоцільна або неможлива з технічних, гірничогеологічних або інших причин, воно переходить в розпорядження створюваної учасниками договору ліквідаційної комісії, яка має всі повноваження щодо закінчення спільної діяльності, включаючи реалізацію майна, оплату боргів, розрахунків з учасниками. Якщо ліквідаційна комісія на протязі шести місяців не зможе реалізувати таке майно, як свердловини, трубопроводи і технологічні установки, то вони передаються ВАТ “Укрнафта” (НГВУ “Чернігівнафтогаз”) за залишковою вартістю.
Як вбачається з матеріалів справи, листами від 03.07.2006 № 35п-144/376, від 08.08.2006 № 35п-144/429, від 05.09.2006 № 35п-144/478, від 25.09.2006 № юр-1584, від 06.11.2006 № юр-2860 позивач звертався до відповідача з пропозицією створити з представників сторін ліквідаційну комісію та здійснити в її рамках спільні заходи пов’язані з розірванням договору № 6/25 від 04.09.1998 про спільну діяльність.
Однак, відповідач відмовлявся від вчинення дій для створення ліквідаційної комісії.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернафтотрейд”, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 18/265 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернафтотрейд” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 18/265 - без змін.
Матеріали справи № 18/265 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді