Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  22 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2004 року, яким засуджено

                                   ОСОБА_1,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1,

немаючого судимості на підставі

ст. 89 КК України,

за ч. 1 ст. 187 КК України на три роки позбавлення волі.     

            Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 28 липня 2004 року в стані сп'яніння у торговому павільйоні приватного підприємця ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, напав на продавця ОСОБА_3 і, погрожуючи кухонним ножем, заволодів денною виручкою в сумі 927 грн.

            Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 лютого 2005 року вирок залишено без зміни.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки його злочинних дій, просить змінити вирок і ухвалу та пом'якшити покарання, застосувавши правила ст. 69 КК України. Твердить, що судом не достатньо повно з'ясовані дані про його особу і ті обставини, які пом'якшують покарання.

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

            Винуватість ОСОБА_1у вчиненні розбійного нападу, за який його засуджено,  матеріалами справи доведена і в касаційній скарзі під сумнів не ставиться.

Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч. 1 ст. 187 КК України є правильною і в колегії суддів сумніву не викликає.

Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_1, то це рішення суду, відповідає вимогам чинного законодавства.

Із вироку видно, що суд урахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим, дані про його особу і всі обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, у тому числі те, що ОСОБА_1 у стані сп'яніння вчинив тяжкий злочин, посередньо характеризується, а також його стан здоров'я, те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому і відшкодував збитки, а тому призначив винуватому покарання у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України. З правильністю такого висновку суду небезпідставно погодилася апеляційна інстанція. Колегія суддів також не має підстав для застосування до ОСОБА_1правил ст. 69 КК України.

            Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

            Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.

    Судді:

Кривенда О.В.                                  Редька А.І.                                   Кияшко А.Я.