Справа № 11А - 658 2006 p.                                       Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Категорія ст. 296 ч.1 КК України                                         Доповідач: Макойда З.М.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

"22" серпня 2006 року   колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області  в складі:

Головуючого Макойди З.М. Суддів Гнатіва Н.І., Такечника І.І. з участю прокурора Гнатіва Я.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в    інтересах    засудженого    ОСОБА_4   на    вирок    Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2006 року, -

встановила:

цим вироком

ОСОБА_4, громадянин України, раніше не судимий, засуджений за ст. 296 ч.1 КК України до штрафу в дохід держави в сумі 8 тис. 500 грн.

Запобіжний захід залишений попередній - підписка про  невиїзд з

постійного місця проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1

тис.грн. моральної шкоди та 300 грн. судових витрат.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 21 червня 2005 року біля 17 год., знаходячись в коридорі гуртожитку, що в АДРЕСА_1, в присутності неповнолітніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, схопив неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1. за ліве плече, після чого з особливою зухвалістю наніс йому удар кулаком правої руки в область голови, чим спричинив останньому, який є інвалідом з дитинства, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді гематоми нижньої повіки лівого ока, струсу головного мозку.

В апеляції законний представник неповнолітнього потерпілого покликається на те, що суд не достатньо врахував всю глибину фізичних та душевних страждань, які перенесли вона та її син із-за скоєного засудженим злочину.

Вважає, що доглядаючи побитого сина, лікуючи його, вона не могла приділити увагу ще двом своїм неповнолітнім дітям.

Зазначає, що засуджений зовсім не розкаявся, не вибачився, поводив себе агресивно в судовому засіданні та не відшкодував жодної копійки.

Просить вирок районного суду змінити в частині задоволення цивільного позову та стягнути з засудженого 7 тис. грн. моральної шкоди.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 покликається на те, що суд, обираючи покарання засудженому, не врахував всі пом'якшуючі обставини, що він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, перший раз вчинив злочин, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся, позитивну характеристику за місцем роботи та проживання.»

Вважає, що судом не враховано також, що в ОСОБА_4 на утриманні двоє неповнолітніх дітей, одна з них - син є інвалідом з дитинства 2 групи, а донька навчається в школі. Також жінка є інвалідом 3 групи, отримує мізерну пенсію і ніде не працює, а на лікування дитини та дружини необхідні значні кошти .

Зазначає, що обираючи таку велику суму штрафу, сім'я засудженого залишиться без засобів існування, не зможе купити необхідні ліки для лікування.

Просить вирок районного суду змінити, застосувавши ст. 69 КК України, та зменшити суму штрафу.

В запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 державний обвинувач та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1. - ОСОБА_2 зазначають, що вирок районного суду є законний та обгрунтований.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що такі задовольненню не підлягають.

В апеляції законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1. - ОСОБА_2 не оспорює кваліфікацію злочинних дій та призначену міру покарання, а оспорює лише вирок в частині задоволення цивільного позову, а захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 оспорює лише міру призначеного покарання.

Судом 1 інстанції об'єктивно оцінено зібрані у справі та перевірені у судовому засіданні докази, вірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ст. 296 ч.1 КК України, а врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особистість, правильно обрано покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України не пов'язане з позбавлення волі.

Що стосується суми стягненої моральної шкоди, то суд в повній мірі врахував,  що потерпілий ОСОБА_1 постійно є пригнічений, терпить фізичні страждання, втратив душевний спокій, значно погіршився стан здоров'я після отриманих фізичних та моральних травм та те, що засуджений до останнього часу не вибачився та підставно стягнув 1 тис. грн. моральної шкоди.                    

Отже, вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2006 року є законний та обґрунтований.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 травня 2006 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1. - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого - без задовольнення.

Ухвала виготовлена в єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.