КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2007 № 22/322
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Алданової С.О.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача - Молодико К.Ю.,
від відповідача - Тарасюк В.М.,
від третьої особи – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2007
у справі № 22/322 (Шкурат А.М.)
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 36416 грн.; зустрічний позов про стягнення 12508,92 грн. безпідставно отриманих коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 в частині стягнення 10 000,00 грн. провадження у справі припинено. В іншій частині первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Сіті” на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 23 517,55 грн. збитків, 2 884,59 грн. втрат від інфляції, 559,39 грн. 3% річних, 369,62 грн. витрат по сплаті державного мита та 109,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в дохід державного бюджету 33,60 грн. державного мита. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Сіті” 2768,04 грн. безпідставно одержаних грошових коштів, 27,68 грн. витрат по сплаті державного мита та 25,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Сіті” в дохід Державного бюджету України 2,59 грн. державного мита.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
07.03.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір еквайрінгу № ІЕ-30.
На виконання умов договору, ТОВ “Сан Сіті” приймає до оплати платіжні картки покупців, а ЗАТ КБ “ПриватБанк” забезпечує обслуговування трансакцій по картам покупців і перерахування грошових коштів для відшкодування платежів на поточний рахунок ТОВ “Сан Сіті”.
Згідно розділу 5 зазначеного договору, авторизація суми замовлення здійснюється покупцем на сервері ЗАТ КБ “ПриватБанк”, шляхом зазначення і відправки з комп’ютера покупця серверу ЗАТ КБ “ПриватБанк” реквізитів платіжної картки покупця. Сервер ЗАТ КБ “ПриватБанк” провадить верифікацію покупця по стандарту 3-D Secure. У випадку якщо верифікація покупця по стандарту 3-D Secure пройшла успішно або картка покупця не підтримує стандарт 3-D Secure, ЗАТ КБ “ПриватБанк” проводить авторизацію платежу по даним картки покупця на суму замовлення у відповідності до правил міжнародних платіжних систем.
08.05.2006 було здійснено платіж з використанням картки № 4462010101904573, власник Джілз L P/MR Марет, на суму 3 988,47 фунтів стерлінгів або 36 416,00 грн., що підтверджується чарджбеком від 08.06.2006, а також декларацією про шахрайство від 24.05.2006.
Як вбачається зі звіту VDAS201, 06.09.2006 ЗАТ КБ “ПриватБанк” відшкодував банку - емітенту суму шахрайської трансакції 7 350,07 доларів США.
Відповідно до умов вказаного договору, ЗАТ КБ “ПриватБанк” має право у випадку отримання претензії з боку покупця або банку - емітенту і підтвердження правомочності цих вимог у відповідності до правил платіжних систем, зменшити суму наступних відшкодувань на суму вимоги, якщо такі претензії виникли з вини підприємства. При цьому зменшення сум наступних відшкодувань може бути здійснено ЗАТ КБ “ПриватБанк” тільки за наявності письмового дозволу ТОВ “Сан Сіті”.
Розділом 8 зазначеного договору передбачено, що при підтвердженні неправомочності трансакції, яка виникла внаслідок умисного чи необережного порушення персоналом ТОВ “Сан Сіті” умов даного договору, ТОВ “Сан Сіті” зобов’язано відшкодувати ЗАТ КБ “ПриватБанк” суму спірної трансакції, а ЗАТ КБ “ПриватБанк” має право утримати цю суму з наступних відшкодувань ТОВ “Сан Сіті” за умови письмової згоди ТОВ “Сан Сіті” про утримання цих сум.
Як вбачається з роздруківки з платіжної системи від 08.05.2006, а також з листа інтернет-провайдера - АТЗТ “Інтер-Телеком” № 118 від 12.02.2007 із статистичними даними по IP-адресі 62.80.167.164 станом на 08.05.2006, спірна трансакція на суму 36416,00 грн. була проведена ТОВ “Сан Сіті” з комп’ютера, що належав директору ТОВ “Сан Сіті” Файніну О.В.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Листом № Г.24.0.0.0/3-683 від 13.07.2006 ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернулось до ТОВ “Сан Сіті” з вимогою про сплату 36416,00 грн. збитків.
Відповідач стверджував, що він надав туристичні послуги, які були оплачені спірною трансакцією. Також відповідачем було надано ваучер № 04/05 від 20.05.2006, що містить дату реєстрації 23.05.2006.
Статтею 23 Закону України “Про туризм” передбачено, що ваучер є формою письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону і яка може містити строки надання туристичних послуг.
Крім того, відповідачем не було надано доказів надання оплачених за спірною трансакцією туристичних послуг Джілзу L P/MR Марету, власник платіжної картки № 4462010101904573, якою було здійснено спірну трансакцію, а також Артуру Джорджеву, особі, яка згідно з рахунком № SC-20060508-0069 від 08.05.2006 зробила замовлення туристичних послуг на загальну суму 36 416,00 грн.
Однак, ТОВ “Сан Сіті” після звернення ЗАТ КБ “ПриватБанк” до суду із позовом про стягнення 36 416,00 грн. відшкодувало ЗАТ КБ “ПриватБанк” 10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 01 від 14.12.2006.
З огляду на вищезазначене, заборгованість відповідача перед відповідачем становить 26416,00 грн., з яких позивач просить стягнути 23517,55 грн.
Апеляційний господарський суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ “Сан Сіті” 3% річних, нарахованих за період з 23.07.2006 по 30.03.2007 в сумі 559,39 грн., та інфляційних втрат в сумі 2 884,59 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ КБ “ПриватБанк” утримало з відшкодування ТОВ “Сан Сіті” в рахунок погашення вимог по спірній трансакції 2 898,45 грн.
У відповідності до умов договору, підставою для утримання з наступних відшкодувань ТОВ “Сан Сіті” сум претензій є неправомочність трансакції, що виникла внаслідок умисного чи необережного порушення персоналом ТОВ “Сан Сіті” умов даного договору.
Таким чином, ЗАТ КБ “ПриватБанк” безпідставно набуло 2 898,45 грн., з яких ТОВ “Сан Сіті” просить стягнути 2 768,04 грн.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин, вимоги ТОВ “Сан Сіті” про стягнення з ЗАТ КБ “ПриватБанк” 2 768,04 грн., як безпідставно набутих коштів є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Сіті”, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 у справі № 22/322 є обґрунтованим і таким, що прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Сіті” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 у справі № 22/322 без змін.
Матеріали справи № 22/322 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Алданова С.О.
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості та штрафних санкцій
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)(2 інстанція)
- Номер справи: 22/322
- Суд: Київський апеляційний господарський суд
- Суддя: Моторний О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.06.2015
- Дата етапу: 22.06.2015
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 22/322
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Моторний О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.08.2015
- Дата етапу: 09.09.2015