Справа № 2-289/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2011 р.                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                               Скороход Т.  Н.

за участю секретаря:                                       Соколової О.А.,

представника позивачки:                                   ОСОБА_1,

представника відповідача:                                 Лукащук С.В.,

третіх осіб:                                                           ОСОБА_3; ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_5  до Кривецької сільської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання права на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_5, посилаючись на те, що  відповідно до погосподарських книг Кривецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, рішення виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів №34 від 07.02.1989 року, та довідки №430 від 08.08.2011 року житловий будинок по АДРЕСА_1, 1973 року забудови. належав  колгоспному двору, членами якого, станом на 15 квітня 1991 року, були ОСОБА_7- голова двору та вона, його дружина, які набули права власності на вказаний будинок як на майно колгоспного двору в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, спадщину після смерті якого прийняла вона - спадкоємиця за законом, яка постійно проживала із спадкодавцем до дня смерті та 29 квітня 2011 року подала до Ставищанської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Спадкоємцями за законом, які спадщину після смерті ОСОБА_7 не приймали є його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вважає, що ОСОБА_7 за життя набув права власності на  ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, а тому вказане право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок смерті останнього. Кривецька сільська рада свідоцтва про право власності на ім’я померлого не видала, що позбавляє її можливості оформити свої спадкові права в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.  Як видно з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, вказаний будинок загальною площею 88,6 кв. метри, житловою площею  52,4 кв. метри, вартістю – 90089 гривень.  Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок не приватизована.

Позивачка просить визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_7 на ? частину вказаного житлового будинку, загальною площею 88,6 кв. метри, житловою площею  52,4 кв. метри, вартістю –  90089 гривень.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві позивачка.  

Представник відповідача Кривецької сільської ради Лукащук С.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала, зробивши про це усну заяву.

Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача Кривецької сільської ради Лукащук С.В.., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та, перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Кривецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, рішення виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів №34 від 07.02.1989 року, 1973 року забудови, належав  колгоспному двору, членами якого, станом на 15 квітня 1991 року, були ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_5, які набули права власності на вказаний будинок як на майно колгоспного двору в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, спадщину після смерті якого прийняла позивачка - спадкоємиця за законом, яка постійно проживала із спадкодавцем до дня смерті та 29 квітня 2011 року подала до Ставищанської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Спадкоємцями за законом, які спадщину після смерті ОСОБА_7 не приймали є його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Як видно з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, вказаний будинок загальною площею 88,6 кв. метри, житловою площею  52,4 кв. метри, вартістю – 90089 гривень.  Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок не приватизована.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності Кривецькою сільською радою на вищевказаний будинок на ім’я померлого не видавалось.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 за життя набув права власності на 1/2 частину житлового АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору, відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.),  а позивачка набула право власності на 1/2 частину житлового АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору, відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) та право на спадщину за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_7, на 1/2 частину зазначеного житлового будинку і оскільки представником відповідача –Кривецької сільської ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки, Кривецька сільська рада до пред’явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов’язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392,  1220, 1223 ч. 2, 1261, 1268 ч. 1, 1270 ЦК України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_7 на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 88,6 кв. метри, житловою площею  52,4 кв. метри, вартістю – 90089 (дев’яносто тисяч вісімдесят дев’ять) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                Т.  Н.  Скороход