Справа № 3/0310/1982/11

Провадження №33/0390/304/11 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В.

Категорія:ст. 172-7 КУпАП Доповідач: Польовий М. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23.11.2011  року                              місто Луцьк  

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Польовий М.І.,

з участю прокурора Степанькова О.В.,

при секретарі Лінік Т.В.,

притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

його захисника ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду від 30 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1, старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці, -

В С Т А Н О В И В :

          Постановою Любомльського районного суду від 30 вересня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 грн.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що, працюючи на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України  «Про засади запобігання та протидії корупції», достовірно знаючи вимоги вказаного закону, без поважних на те причин, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, не повідомив безпосереднього керівника – начальника ВМО №2 про наявність конфлікту інтересів, а саме про те, що його рідна сестра ОСОБА_4 працює на посаді митного брокера і перебуває з ним у відносинах, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень при митному оформленні, а також на вчинення  дій під час виконання наданих йому службових повноважень.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, оскільки не наведено доказів, що не повідомляючи керівника про те, що в штаті підприємства митним брокером працює його сестра, ОСОБА_2 переслідував спеціальну мету одержання неправомірної вигоди або схилянні посадової особи до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали, міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 зазначеного в постанові суду адміністративного правопорушення підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну оцінку.

Правильність такого висновку підтверджується даними протоколу про вчинення корупційного правопорушення №563 від 09 вересня 2011 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і одним із джерел доказів, витягами з наказів про прийняття, переведення ОСОБА_2 та його сестри ОСОБА_4 на роботу, попередніми повідомленнями про ввезення автомашин на митну територію прийнятими ОСОБА_2 до оформлення від рідної сестри, поясненнями  ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5, із яких вбачається, що ОСОБА_2 не повідомляв свого безпосереднього керівника про те, що митний брокер ОСОБА_4 є його рідною сестрою.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, оскільки не доведено, що він переслідував спеціальну мету, яка полягала в одержанні неправомірної вигоди або схилянні посадової особи до протиправного використання наданих їй службових повноважень та  пов’язаних з цим можливостей, не заслуговують на увагу.

Аналогічні твердження ОСОБА_2 та його захисника були предметом ретельного дослідження судом і з обґрунтуванням спростовані з наведенням у постанові відповідних мотивів.

Згідно з диспозицією ст. 172-7 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Відповідно до посадових обов’язків ОСОБА_2 є посадовою особою митної служби, уповноваженою на виконання  функцій держави, а тому він  згідно підпункту «е», пункту 1 частини першої статті 4 Закону України  «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з ст. 416 Митного кодексу України посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень  з питань діяльності підприємств-митних брокерів, митних перевізників, власників митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі зазначених посадових осіб.

По справі встановлено, що в силу своїх повноважень ОСОБА_2 мав право прийняти або відмовити в прийнятті попередніх повідомлень від юридичних осіб або митних декларацій від фізичних осіб від митного брокера, в тому числі оформлених його рідною сестрою, тобто міг своїми діями вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, тощо, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність конфлікту інтересів.

Про наявність конфлікту інтересів вбачається також із показань в апеляційній інстанції свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4  

Як вбачається з вимог п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 14 Закону України  «Про засади запобігання та протидії корупції» ОСОБА_2   зобов’язаний був повідомити безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Однак ці вимоги закону ОСОБА_2 не виконав, хоча про наявність конфлікту інтересів йому було відомо на час вступу в дію Закону України   «Про засади запобігання та протидії корупції», з яким його було ознайомлено і зобов’язано повідомити про факти наявності конфлікту інтересів.

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено в межах санкції ст. 172-7 КУпАП з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 33, 34 КУпАП.

Законних підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі немає.

В той же час, вірно встановивши фактичні обставини справи, суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не звернув уваги на те, що вказана стаття частин не має.

З врахуванням наведеного із постанови слід виключити посилання суду при кваліфікації дій ОСОБА_2 на ч. 1 ст. 172-7 КУпАП і слід вважати, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

          П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Любомльського районного суду від 30 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити із постанови посилання суду при кваліфікації дій ОСОБА_2 на ч. 1 ст. 172-7 КУпАП і вважати, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя