Справа № 3-4828/11                                                             Головуючий у І інстанції Борнос А.В.

Провадження:№33/0390/328/11                                                   Доповідач Силка Г.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                             П О С Т А Н О В А

                                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року                                                                                м.Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня  2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 2600 (дві тисячі шістсот) гривень.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20.09.2011 року о 01 год. 20 хв. керував автомобілем "ВАЗ-21099", р.н. НОМЕР_1, по проспекту Перемоги м.Луцька з явними ознаками алкогольного сп’яніння, відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево та не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення. Окрім того, заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та стверджує, що у вказаний у протоколі час не керував автомобілем, оскільки той знаходився у несправному стані, а при розгляді справи в суді не було допитано свідків, які могли б підтвердити цю обставину. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.

Заслухавши скаржника, який апеляцію підтримав з викладених у ній мотивів, свідка ОСОБА_3, перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, серед іншого, полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.  

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2) ОСОБА_2 20.09.2011 року о 01 год. 20 хв. керував автомобілем "ВАЗ-21099", р.н. НОМЕР_1, по проспекту Перемоги у м.Луцьку та відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

При таких обставинах, в діях ОСОБА_2 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Доводи скаржника про те, що у вказаний протоколі час він не керував автомобілем є безпідставними та спростовуються показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які ствердили в суді, що ОСОБА_2 20.09.2011 року перебував за кермом автомобіля "ВАЗ-21099", р.н. НОМЕР_1, та рухався ним по проспекту Перемоги у м.Луцьку, однак у зв’язку з порушенням ним правил дорожнього руху був зупинений інспекторами ДПС ВДАІ. Особу правопорушника було встановлено на підставі наданих ним документів на право керування автомобілем.

Про те, що у вказаний у протоколі час ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння та відмовився пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння сам правопорушник підтвердив під час розгляду справи апеляційним судом.

Посилання скаржника в поданій апеляції на те, що він не міг керувати вказаним автомобілем, оскільки той перебував у несправному стані не заслуговують на увагу. Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_3 автомобіль правопорушника був технічно-справним, однак індикатор пального знаходився на позначці "нуль", а тому з метою недопущення технічного пошкодження двигуна було вирішено доставити автомобіль на штрафмайданчик шляхом його буксирування. Вказана обставина також підтверджується записом в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.4).

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є необґрунтованим, оскільки вказані особи не перебували в автомобілі разом з порушником в момент їх зупинки інспекторами ДПС ВДАІ, тому суд вірно прийшов до висновку про недоцільність їх допиту.

При таких обставинах, приходжу до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що скаржник просить в апеляції, не знаходжу

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 26 жовтня  2011 року щодо нього – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                                                                  Г. І. Силка