Справа № 22-ц-1640/2011
Категорія 42
Головуючий у 1 інстанції Тураш В.А.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої : Томин О.О.
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.
секретаря: Кіндрата В.П.
з участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду від 12 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Долинського районного суду від 12 серпня 2011 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення. Виселено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із домоволодіння по АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
На дане рішення суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно дослідив обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору, дав неправильну оцінку зібраним доказам. Зокрема, на його думку, судом не враховано що у спірному будинку він проживає разом з дружиною та малолітньою дитиною, а іншого житла у них немає. Просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 17.05.2008 року між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає придатний для використання за призначенням житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2, та земельну ділянку площею 0,1032 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно п. 15 вказаного договору продавець зобов’язується сплатити заборгованість з комунальних послуг, знятися з реєстрації особисто та з іншими особами, які проживають у будинку, звільнити домоволодіння від речей, вилучити ключі від будинку в осіб, які їх мали і передати домоволодіння покупцеві до 01 червня 2008 року.
Право власності на вказане домоволодіння зареєстроване в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18908800 від 22.05.2008р. (а.с. 7).
Як вбачається з довідки №2303 від 18.11.2010 р., виданої виконавчим комітетом Оболонської сільської ради, та адресної довідки №9213 від 01.07.2011р., виданої Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ОСОБА_4, син ОСОБА_5, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 5, 12).
Встановлено також, що відповідач проживає у спірному будинку і звільняти його у добровільному порядку не бажає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач, як власник домоволодіння АДРЕСА_2, позбавлена можливості в повній мірі користуватися своїм майном (житловим приміщенням), оскільки в домоволодінні зареєстрований відповідач.
Конституцією (ст. 41) та ЦК України (ст.ст. 316, 317, 319, 321) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном; на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом права власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта про відсутність у нього та членів його сім’ї іншого житла, оскільки дані обставини в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України вважаються встановленими і не потребують доказування.
Так, раніше ухваленим рішенням Долинського районного суду від 12.05.2011 року, яким задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про виселення, зобов’язання не чинити перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, встановлено, що «у спірному будинку зареєстрований ОСОБА_4, однак він є співвласником квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані його дружина та дочка» (а.с. 8-9). Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.07.2011 року дане рішення залишено без змін (а.с. 20-21).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав на проживання в спірному домоволодінні ОСОБА_4 та порушення прав позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 12 серпня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Томин О.О.
Судді: Беркій О.Ю.
Пнівчук О.В.