Справа № 1-907/11                                                              Головуючий в 1 інстанції Борнос А.В.

Провадження № 11/0390/762/11                                       Доповідач Польовий М.І.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України                      

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року                                                                      м. Луцьк                                                    

                    Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді – Польового М.І.

          суддів –Хомицького А.М., Оксентюка В.Н.

          з участю прокурора –Кухтей-Хилюк Л.В.

          засуджених –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

          ОСОБА_3

          захисників -  ОСОБА_4, ОСОБА_5,   

          ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року, яким

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, працюючий бухгалтером ТзОВ фірма "Вів" лтд, не судимий, -

- засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, студент економічного факультету Волинського національного університету, неодружений, непрацюючий, не судимий, -

- засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, працюючий робітником ПП "Апельсин", раніше судимий Луцьким міськрайонним судом Волинської області:

1. 26.06.2007 року за ст.ст.296 ч.2, 304, 70 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України надано іспитовий строк –1 рік;

2. 21.11.2007 року за ст.190 ч.1, 71 КК України до 2 років 7 місяців обмеження волі;

3. 14.04.2008 року за ст.ст.186 ч.2, 296 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 29.06.2011 року згідно постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.06.2011 року, невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 27 днів замінено на виправні роботи, з відрахуванням 10% заробітку в доход держави;

- засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання призначеного за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 14.04.2008 року, остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено 5 (п’ять) років 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вони, відповідно, ОСОБА_1 –протягом 3 (трьох) років, ОСОБА_2 –протягом 2 (двох) років, іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з’являтися для  реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 постановлено рахувати з 05.07.2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Зараховано в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 термін перебування під вартою з 05.07. по 30.09.2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено підписку про невиїзд.

Зараховано в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 термін перебування під вартою з 05 по 08.07.2011 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

                                                    ВСТАНОВИЛА:

          Згідно вироку суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджені за те, що 03.07.2011 року, близько 00 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, а ОСОБА_3 ще й повторно, в с.Лище Луцького району, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 1450 грн.

          В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених з ч.2 ст.187 на ч.2 ст.186 КК України, а також призначив їм покарання, яке не відповідає вимогам ст.65 КК України.

          В запереченнях на апеляцію захисник ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 просять вирок суду залишити без змін, вважають, що він є законним і обґрунтованим.

          Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджених та їх захисників, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

          Висновок суду про вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях засуджених про обставини вчинення ними злочину, потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які узгоджуються між собою, протоколом видачі ОСОБА_2 мобільного телефону потерпілого, який йому дав ОСОБА_3, висновком судово-медичної експертизи щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9

При розгляді справи в суді були встановлені та досліджені всі обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, докази належно оцінені судом, а тому доводи апеляції про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставні.

Ретельно суд також дослідив і питання про характер і ступінь отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 1330 від 25.08.2011 року, показань судово-медичного експерта ОСОБА_13 в судовому засіданні, потерпілому ОСОБА_9 були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Цей висновок та показання експерта узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_9 про те, що під час побиття він свідомості не втрачав.

Жодних доказів про те, що до потерпілого було застосоване насильство, небезпечне для життя чи здоров'я по справі не здобуто, а тому суд обґрунтовано кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст.186 КК України, навівши у вироку відповідні мотиви.

Підстав сумніватись у правильності такого висновку суду у колегії суддів не виникає.

При призначенні засудженим покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про їх особи і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

Так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не судимі, мають постійне місце проживання та роботи, характеризуються позитивно, у вчиненому розкаялися, збитки потерпілому відшкодували, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що їх перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і звільнив на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановив їм іспитовий строк і поклав на них обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин в період відбування покарання, а тому суд прийшов до правильного висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, призначив покарання в виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.

Колегія суддів дійшла висновку, що призначене засудженим покарання є справедливим, достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд по обставинах викладених в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                         УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, –без задоволення.

Головуючий:

Судді: