ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 березня 2008 р.

№ 18/2-13/2

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –

не з'явилися;

від відповідача –

не з'явилися;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги

ВАТ "1-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду  від 20.11.2007р.

у справі

№18/2-13/2 господарського суду м. Києва

за позовом

Фармацевтичного заводу "Полфарма" С.А.

до	ВАТ "1-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

про	стягнення 60 071,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Справа судами розглядалась неодноразово.

Фармацевтичний завод “Полфарма” С.А. звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до ВАТ “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” про стягнення збитків в розмірі 60071,74 грн. заподіяних у результаті дорожньо-транспортної пригоди, 350,00 доларів США витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявлена сума збитків складається з матеріальних збитків на суму 56756,74 грн., розмір яких встановлено проведеним автотоварознавчим дослідженням за заявою позивача, оплатою послуг за договором зберігання № ОХ/04-04 від 16.01.04р. у розмірі 2280,00 грн., оплатою послуг за проведення автотоварознавчого дослідження - 500,00 грн. та надані консультаційні послуги експерта в сумі 535,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2007р. у справі №18/2-13/2 позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”  на користь Фармацевтичного заводу “Полфарма” С.А. 50222,79 грн. відшкодування шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, 502,23 грн. - витрат по сплаті  державного мита та 98,65 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ВАТ “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд” просить скасувати рішення та постанову цих судових інстанцій як такі, що ухвалені при неповному з’ясуванні обставин справи, тобто з порушенням процесуального закону, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України;  справу передати на новий розгляд.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.

16.01.2004 о 10 год. в м. Києві на проспекті Возз’єднання належним відповідачу автомобілем МАЗ-504В, реєстраційний № 03674 КА під керуванням його водія Богдана М.А., скоєно зіткнення з належним позивачу автомобілем марки  RENAULT, реєстраційний № 42452 КА.

Внаслідок цього автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Зазначене підтверджується довідкою ВДАІ ГУМ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві без зазначення номера і дати, адміністративним матеріалом № 3-1040/04р. Дніпровського районного суду м. Києва відносно Богдана М.А.; належним чином засвідченими ксерокопіями свідоцтва серії КІС № 367248 від 08.09.1998 про реєстрацію автомобіля МАЗ-504В, реєстраційний № 03674 КА за відповідачем, та наказом відповідача від 03.06.2003 № 33-00 про прийняття Богдана М.А. на постійну роботу водієм даного автомобіля; свідоцтвом серії КІС № 747611 від 24.12.2002 про реєстрацію автомобіля  Renault Clio Symbol, реєстраційний № 42452 КА за позивачем.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.02.2004 у справі № 3-1040/1 на підставі ст. 124 КпАП Богдана М.А. притягнуто до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу в сумі 34 грн.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження, проведеного спеціалістом - автотоварознавцем Суліменко В.В. (св-во №2316 від 28.08.02р.), працюючого у ТОВ "Агенція "Експертиза та оцінка" (сертифікат № 301/02 від 10.05.02р.), за замовленням позивача складено звіт № 143 від 04.04.04р., висновком якого встановлено, що матеріальний збиток, завданий позивачу, складає 56756,74 грн.

За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем сплачено 500,00 грн.

Крім того, позивач оплатив СПД - фізичній особі Суліменко В.В. оплату у розмірі 535,00 грн. за надані консультаційні послуги експерта.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ "фірма "Кий Авто" договору зберігання № ОХ/04-04 від 16.01.04р., додатку №1 до договору зберігання № ОХ/04-04 від 16.01.04р. та акту прийому-передачі від 16.01.04р., позивачем відповідно до платіжного доручення № 13 від 12.01.05р. за зберігання автомобілю Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА сплачено 2280,00 грн.

В акті № 3/12 від 12.03.05р., наданому відповідачем, складеного незалежним  експертом Скутельником Ф.А. зазначено, що у зв’язку з відмовою позивача надати автомобіль Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА  для огляду,  дослідження проводилось на підставі звіту № 143 від 04.04.04р., складеного оцінювачем Суліменко В.В. та встановлено заподіяння матеріального збитку позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 49722,79 грн.

Доказів відмови позивача від надання автомобіля Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА  для огляду відповідачем суду не надано.

За приписом ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим  об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Як зафіксовано в протоколі судового засідання від 26.03.2007р. та зазначено в рішенні і постанові судових інстанцій сторони погодились з висновком незалежного експерта Скутельника Ф. А. (Акт № 3/12 від 12.03.05р.) щодо заподіяння позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку у розмірі 49722,79 грн.

Зауважень на протокол судового засідання від 26.03.2007р. відповідачем подано не було, що також підтверджує його згоду.

Щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 535,00 грн. за оплату консультаційних послуг експерта та 2280,00 грн. витрат за зберігання автомобіля Рено Кліо Сімбол, р/н 424-52 КА, то судові інстанції також правомірно прийшли до висновку, що доказів безпосереднього причинного зв’язку щодо  необхідністю здійснення цих витрат та неправомірними діями відповідача із заподіянням шкоди  позивачем не надано.   

Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, що спростовує доводи касаційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. у справі №18/2-13/2 –без зміни.

Головуючий, суддя                                                                   Н.Кочерова

Судді                                                                                                    В.Рибак

                                                                                                   М.Черкащенко