Справа № 139/863/24

Провадження № 1-кп/139/36/24

У Х В А Л А

(за результатами розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу)

        31 березня 2025 року        Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

представника законного представника потерпілих – адвоката ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,

розглядаючи у закритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 153 та ч. 1 ст. 263 КК України,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження, що перебуває на стадії судового розгляду (допит свідків).

Наразі судом прийнято рішення про неможливість завершення розгляду справи, а тому прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Так, строк обраного щодо ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні і продовженого, зокрема, на підставі ухвали суду від 03 лютого 2024 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 17 квітня 2025 року; на думку прокурора, доведено причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідка, з якими перебуває у сімейних стосунках.

Представник законного представника потерпілих – адвокат ОСОБА_3 (повноваження на а.с. 41), висловлюючи також і позицію свого довірителя ОСОБА_7 , погодився з позицією прокурора щодо наявності підстав для продовження ОСОБА_4 обраного щодо нього запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4  та його захисник адвокат  ОСОБА_5 (повноваження на а.с. 156, 157), які приймають участь в судовому засіданні дистанційно, просили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою пом`якшити та застосувати цілодобовий домашній арешт. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що він після контузії має великі проблеми зі здоров`ям, які необхідно вирішити; він ніколи не мав наміру виїхати за межі України; у Київській області він має власний будинок. Захисник ОСОБА_5 також заявив, що саме в інтересах ОСОБА_4 дочекатися справедливого рішення у справі про його безпідставне звинувачення у сексуальному насильстві.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження, приходить до таких висновків:

Статтею 350 КПК України встановлено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частина 3 ст. 331 КПК України встановлює, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування; за результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді тримання під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України та містять виклад обставин, передбачений ч. 3 ст. 199 КПК України. Сторона захисту в судовому засіданні заявила про отримання у визначені законодавством строки копії такого клопотання.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 вересня 2024 року (а.с. 17-19) встановлено наявність у процесуальній поведінці підозрюваного ОСОБА_4 ризиків, передбачених п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 листопада 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року (а.с. 20-22) встановлено підстави для продовження обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовжено строк тримання його під вартою до 18 грудня 2024 року (включно).

За результатами підготовчого засідання у цьому кримінальному провадженні, ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 16 грудня 2024 року (а.с. 54-56) було задоволено клопотання прокурора і продовжено обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 153 та ч. 1 ст. 263  КК України,  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 лютого 2025 року (включно). Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року (а.с. 184-185)обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 17 квітня 2025 року (включно).

Виходячи з аналізу положень ч. 3 та ч. 5 ст. 199 КПК України, суд при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою має лише перевірити доведеність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З наявних у матеріалах справи документів слідує, що встановлені ухвалами слідчих суддів і суду ризики не зменшилися, а продовжують існувати до теперішнього часу.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у шлюбі із матір`ю визнаних у справі потерпілими дітьми, він мав своїм місцем проживання місце проживання потерпілих. Будучи допитаною як свідок, законний представник потерпілих ОСОБА_7 заявила, що залякування, тиск та неправомірні дії ОСОБА_4 тривали впродовж трьох місяців, і тільки з настанням нового навчального року вона змогла залишити своє місце проживання, забрати дітей зі школи та заявити про злочин ОСОБА_4 до поліції.

Крім того, в заяві про розгляд справи без її участі від 19 березня 2025 року (а.с. 204) ОСОБА_7 стверджує про продовження психологічного впливу на неї та дітей, у зв`язку з чим вона знову змінила місце проживання.

Такі обставини є свідченням того, що обвинувачений і надалі може впливати на потерпілих і свідка шляхом тиску, погроз, залякування та схиляння до відмови від участі у кримінальному провадженні.

Продовження існування такого ризику як переховування від суду підтверджується суворістю кримінального покарання за дії, інкриміновані ОСОБА_4 . І таке твердження узгоджується з позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії», де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також про існування цього ризику може стверджувати обставина, що ОСОБА_4 має можливість вільно пересуватися територією України, а також, у зв`язку з отриманою контузією, у зв`язку з чим звільнений з військової служби, може без обмежень виїжджати за межі України.

На підставі викладеного, суд при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора враховує тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання та здійснення незаконного впливу на свідка та потерпілих, з якими він перебуває у сімейних стосунках.

З врахуванням наведеного та за відсутності з боку захисту обґрунтованого клопотання про зміну запобіжного заходу, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 331, 350 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 і 4 ст. 153 та ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 вересня 2024 року та продовжений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року і ухвалами Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року та 03 лютого 2025 року, до 16 червня 2025 року (включно).

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ___________________