Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №352/139/25

Номер провадження 2-а/348/15/25

31 березня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області:

в складі головуючого-судді:                         Солодовнікова Р.С.,

за участі секретаря судового засідання:                 Бойчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

за відсутності сторін,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.01.25 поліцейським внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову серії ЕНА № 3822619 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до вказаної постанови він нібито порушив вимоги п. 34 ПДР України, а саме керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., чим нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З винесеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності він не згоден. Самого «порушення» належним чином зафіксовано не було і жодних доказів його вчинення немає. Навіть більше того, самі обставини «порушення» не відповідають об`єктивній обстановці на дорозі і базуються на враженнях поліції, як місцевих жителів. До постанови нічого не долучалося, тобто в якості доказу не було використано нічого, окрім особистого враження поліцейського. Вимоги ПДР України він не порушував, а тому постанова серії ЕНА № 3822619 від 09.01.25 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню через відсутність факту адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що винесена постанова не законна, та підлягає скасування, а адміністративна справа закриттю. Також просив стягнути на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 605,60 грн.

Короткий зміст відзиву (заперечення) на позов:

14.03.2025 від представника Головного управління національної поліції у Львівській області поступив відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечив проти скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3822619 від 09,01.2025 року за ч.1 ст. 122 КУпАП та вважає її законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наступних підстав.

09 січня 2025 року о 13:35 год. інспектором ВРПП Стрийського у Львівській області капітаном поліції Іваном Цендровським на громадянина Самоходкіна Андрія Ігоровича винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3822619 від 09.01.2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 09.01.2025 року о 13:30 год. у Львівській області, Стрийському районі с.Миртюки, вул.Івана Франка 2, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «MITSUBISHI LANCER» н.з. НОМЕР_1 перетнув лінію суцільної розмітки 1.1 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п.п.34,8.5.1 Правил дорожнього руху, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року.

Як зазначено у ч. 1 ст. 122 КУпАП, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки дорожньої частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вищевказані вимоги нормативно-правових актів дотриманні інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Іваном Цендровським при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3822619 від 09.01.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, фіксація даного скоєного правопорушення фіксувалася капітаном поліції Іваном Цендровським та інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Артемом Якимівим нагрудними портативними відеореєстраторами та відеореєстратором, установленого на службовому автомобілі відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідного до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженого наказом МВС І 18.12.2018 року, відеофайли якого додаю до матеріалів даного заперечення. Крім того, у графі № 7 «До постанови додаються» постанови № 3822619 від 09.01.2025 зазначено: «При потребі відео з поліцейського 1835». Вказане відео спростовує факти та обставини зазначені ним у своєму поданому адміністративного позову про постанови від 09.01.2025 ЕНА № 3822619. Крім того, ОСОБА_1 ознайомлено із правами за статтею 268 КУпАП та строком оскарження за статтею йому було роз`яснено.

З відеозапису із відеореєстратора, установленого на службовому автомобілі при фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 вбачається, що він керував автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» н.з. НОМЕР_1 на вказаному місці рухається по зустрічній смузі руху. Відеозапис правовопорушення на місці зупинки в той час поліцейським продемонстровано громадянину ОСОБА_1 .

Вважають постанову ЕНА № 3822619 від 09.01.2025 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повністю законною і такою, що не підлягає скасуванню, оскільки позивач порушив Правила дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Посилаються на те, що позивач заперечує законність винесеної постанови, однак не надає суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували неправомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та на думку відповідача, це не може розумітися, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог. Крім того, згідно із змісту цього позову слід дійти висновку, що в ньому наявні лише думки та припущення позивача.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього потупила заява в якій просив справу слухати в його відсутності. Підтримав позов в повному об`ємі, просив скасувати постанову серії ЕНА № 3822619 від 09.01.25 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення. Також просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 605 ,60 грн.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений вчасно. Від нього поступив до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Тому просив в позові відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

09 січня 2025 року о 13:35 год. інспектором ВРПП Стрийського у Львівській області капітаном поліції Іваном Цендровським відносно Самоходкіна Андрія Ігоровича винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3822619 від 09.01.2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої 09.01.2025 року о 13:30 год. у Львівській області, Стрийському районі с.Миртюки, вул.Івана Франка 2, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «MITSUBISHI LANCER» н.з. НОМЕР_1 перетнув лінію суцільної розмітки 1.1 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, чим порушив п.п.34, 8.5.1 Правил дорожнього руху, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА № 3822619 від 09 січня 2025року на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 340,00 грн. (а.с. 7 ).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Відповідно до пункту 34 ПДР, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1  (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 ; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15 ;

Частиною першою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення низки правил дорожнього руху, в тому числі за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Санкція цієї норми передбачає штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач заперечує факт вчиненням ним адміністративного правопорушення.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС).

Суд зауважує, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено оптичний диск із відеозаписами, на якому, за твердженнями відповідача, зафіксовано факт скоєння правопорушення та відеозаписи із нагрудних реєстраторів поліцейських.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

В силу вимог п.2 ч.4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно із частиною дев`ятою статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, заяви по суті справи та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно з вимогами ч.9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Встановлено, що всупереч вищевказаним вимогам КАС України представником відповідача до відзиву не долучено доказів, що підтверджуються надіслання позивачу в справі відзиву з додатками, зокрема диску з матеріалами відеофіксації події правопорушення та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим відповідачем порушений обов`язок встановлений ч.5 ст.44 КАС України, а саме подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Вказані дії відповідача порушують процесуальні права ОСОБА_1 як позивача у справі, зокрема на ознайомлення із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та заперечувати проти вказаного доказу.

Відтак, в силу вимог ч.9 ст. 79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази, зокрема оптичний диск із відеозаписами події адміністративного правопорушення та відеозаписів із нагрудних реєстраторів поліцейських, які подані з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Надані із порушенням процесуального порядку докази судом не досліджуються.

Отже, представником відповідача не доведено належними і допустимими доказами, факту вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення та дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовується письмовими поясненнями представника відповідача, зазначеними у відзиві (запереченнях), суд вважає, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена.

Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №3822619 від 09.01.2025 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наданих доказів та вимог законодавства суд дійшов висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3822619 від 09.01.2025 слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Щодо позовних вимог про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Встановлено, що за пред`явлення адміністративного позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується квитанцією (а.с.8).

Тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним витрати на оплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Висновки суду:

Враховуючи наведені норми права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що відповідач не довів обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КУпАП, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 3822619 від 09.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зач.1 ст. 122 КУпАП – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в строк, визначений ч. 4 ст. 286 КАС України.

Повний текст рішення суду складений 31 березня 2025 року.

Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головного управління національної поліції у Львівській області (юридична адреса: м.Львів площа Генерала Григоренка, 3 ).

Суддя Солодовніков Р.С.