Є.у.н.с.512/231/25

Провадження № 2/512/224/25

с-ще Саврань

"28" березня 2025 р.

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження у справі за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Москаленко М.С. звернувся до Савранського районного суду Одеської області з цивільним позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з неї заборгованість за Договором позики: №2297679 в розмірі 17250 грн., №79257441 в розмірі 18382,32 грн., та за кредитними договорами: №2714273 в розмірі 16327.45 грн., №9461448 в розмірі 33045,88 грн., №9013003 в розмірі 39920 грн., №24611-03/2024 в розмірі 39000,00 грн., №13833-04/24 в розмірі 28000,00 грн та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (постанова Верховним Судом від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17).

Водночас саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі 278/2177/15-ц.

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за Договорами позики: №2297679 в розмірі 17250,00 грн., з яких 10000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою;

№79257441 в розмірі 18382,32 грн., з яких 3316,44 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15065,88 грн. – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою;

За кредитними договорами: №2714273 в розмірі 16327,45 грн., з яких 4750,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 10982,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користуванням кредитом; 595, 00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту;

№9461448 в розмірі 33045,88 грн., з яких 7000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 19640,88 грн. – сума заборгованості за процентами за користуванням кредитом; 805, 00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 5600 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф пеня);

№9013003 в розмірі 39920,00 грн., з яких 8000,00 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 23776,00 грн. – сума заборгованості за процентами за користуванням кредитом; 920, 00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 7224,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф пеня);

№24611-03/2024 в розмірі 39000,00 грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. – сума заборгованості за штрафними санкціями;

№13833-04/2024 в розмірі 28000,00 грн., з яких 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20000,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею;

Як доказ виникнення заборгованості по боргових зобов`язаннях та їх розміру позивач надав суду лише розрахунок. При цьому в порушення вимог частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач не надав виписку про рух коштів на рахунку відповідача, клопотань про витребування доказу до позовної заяви не подано.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов`язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.

В той же час позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, в тому числі: позовна заява не містить зазначення обґрунтованого математичного розрахунку заявлених до стягнення сум із зазначенням: строку (періоду) нарахування сум відсотків та суми основного боргу, на яку вони нараховані; формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які ґрунтуються на доказах, що надало б суду можливість надати правовий аналіз та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Наданий розрахунок заборгованості є незрозумілим, зокрема, представником банку не наведено жодної формули, за якою проводились відповідні математичні обчислення в позові чи в самому розрахунку.

Крім того, представником позивача не надано детального розрахунку відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання (з зазначенням дат та сум нарахування заборгованості, сума боргу на яку були нараховані річні відсотки, а також виписок про особовим рахунках, відкритих на ім`я відповідача, для відстеження руху коштів по спірних кредитних договорах.

Обов`язок доказування покладається безпосередньо на позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в позовній заяві позивач посилається на договори позики та кредитні договори, укладені між первісними кредиторами та ОСОБА_1 в електронній формі, але при цьому, всупереч вимогам статті 175 ЦПК України не надав документу, що підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено кредитні договори, ідентифікований банком і що саме ОСОБА_1 було застосовано електронні підписи у вказаних договорах позики та кредитних договорах. Крім того, факт підписання цих документів в електронному вигляді сторонами з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, суд перевірити не може.

Також, відсутні докази отримання відповідачем цього одноразового ідентифікатору та докази реєстрації останнього у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості винести обґрунтоване та законне рішення по справі.

Згідно положення частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви представник позивача просить стягнути заборгованість за Договорами позики, а саме: №2297679 що був укладений 07.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 17250 грн., з яких 10000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 5000,00грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею;

№79257441 що був укладений 18.03.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 18382,32 грн., з яких 3316,44 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15065 грн. – сума заборгованості за відсотками; ; 0,00грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею;

За кредитними договорами №2714273 що був укладений 01.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія "Незалежні фінанси" (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 316327,45 грн., з яких 4750,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 10982,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 595,00 грн.- заборгованість за комісією за надання кредиту;

№9461448 що був укладений 19.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 33045,88 грн., з яких 7000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 19640,88 грн. – сума заборгованості за процентами за користуванням кредитом; 805,00грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту; 5600грн. – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

№9013003 що був укладений 17.04.2024 між ТОВ «Міолан» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 39920 грн., з яких 8000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 23776 грн. – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 920,00 грн. – заборгованість за комісією за надання кредиту; 7224,00 грн. – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

№24611-03/2024 що був укладений 15.03.2024 між ТОВ «Аванс кредит» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 39000,00 грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. – сума заборгованості по штрафним санкціям.

№13833-04/2024 що був укладений 11.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс груп» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в розмірі 28000,00 грн., з яких 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20000,00 грн. – сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. – сума заборгованості по штрафним санкціям.

Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. За таких обставин вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на правову підставу вимоги про стягнення заборгованості представник позивача у поданій до суду позовній заяві посилається на статті 1048, 1049 ЦК України, яка надає право кредитодавцю вимагати повернення усієї суми позики та проценти за користування нею. Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх вимог за сімома кредитними договорами, кожен із яких включає розрахунки заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами.

При цьому суд враховує, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків.

У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, окремі видаткові операції, індивідуальний графік платежів, окремі договори факторингу тощо).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Крім того відповідно представник позивача при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах (договорах позики), які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, підстав виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами.

При цьому суддя враховує, що об`єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частини першої статті 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі №914/1542/17, від 16 січня 2019 у справі №905/1057/18, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2018 у справі № 907/892/15, від 16 квітня 2018 року у справі № 922/3137/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 910/12031/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/8880/18, від 13 лютого 2020 року № 910/4557/18.

Разом з тим, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція № 100818 від 21.02.2025 року не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана платіжна інструкція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .

При цьому інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідачем за якою є   ОСОБА_1 позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже суд дійшов висновку про те, що додана позивачем квитанція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.

Вказаний висновок підтверджено Постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20, Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 755/9632/24 за позовом ТОВ «Діджи Фінанс», яку підтримано ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року, постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 755/17965/24 за позовом ТОВ «Діджи Фінанс».

Отже, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду платіжний документ про сплату судового збору на рахунок Савранського районного суду Одеської області необхідної суми за сімома вимогами майнового характеру відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за реквізитами Савранського районного суду Одеської області: отримувач - ГУК в Од. обл./ смт Саврань/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача - UA458999980313171206000015714, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, яка становитиме 21196 грн 00 коп. із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості».

Таким чином, зазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя доходить висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Ю. Брюховецький