Справа № 199/3954/25

(3/199/2317/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

28.03.2025                                                                                місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 25.04.2003 Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

за участю: ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 04.03.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, слідує, що ОСОБА_1 , будучи особою, якій накладалося адміністративне стягнення за ст. 173-2 КУпАП, 04.03.2025 о 18:10 годині за адресою: АДРЕСА_1 , повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою своїй сестрі ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, частиною 3 статті 173-2 КУпАП (в редакції закону № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

З цього слідує, що з 19.12.2024 як обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у вигляді реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 04.03.2025 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою своїй сестрі ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Проте, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов`язкових відомостей, визначених диспозицією ст. 173-2 КУпАП, про те, чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю малолітній дитині ОСОБА_3 внаслідок дій ОСОБА_1 .        

У зв`язку із цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Санкція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає, як найбільш суворий вид стягнення за вчинення даного правопорушення, адміністративний арешт, а систематичне вчинення таких адміністративних правопорушень утворює преюдицію для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.

Таким чином, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення – працівник поліції, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Викладене зобов`язує суд розглядати справу за ст. 173-2 КУпАП з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Зокрема, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не враховано останніх змін до КУпАП, що внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024.

Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: В.О.Лисенко