КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2006 № 6/770
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі: Солонець К.В.
За участю представників:
від позивача - Цикалюк Т.С., довіреність № Д07/709 від 31.01.06р.,
від відповідача - ніхто не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м. Києві
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.01.2006
у справі № 6/770 (Ковтун С.А.)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м. Києві
про стягнення 261537,03 грн.
Суть рішення і скарги:
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” (надалі – АЕК “Київенерго”, Позивач) звернулася в господарський суд м. Києва з позовом до комунального підприємства “Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві про стягнення заборгованості в розмірі 261 537,03 грн.
Під час розгляду справи, ухвалою суду від 15.11.2005р., в порядку ст. 25 ГПК України, було проведено заміну первісного відповідача – комунального підприємства “Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві на Комунальне підприємство “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві (надалі – КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг”, Відповідач).
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2006 року у справі № 6/770 позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у місті Києві на користь АЕК “Київенерго” 128 901,38 грн. – боргу з урахуванням індексу інфляції, 2 284,29 грн. – трьох відсотків річних, 1 311,86 грн. – державного мита та 59,19 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду у справі № 6/770 та прийняти нове рішення.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення визнав встановленими ті обставини, які не доведені доказами по справі та допустив неповне з’ясування обставин, що мають значення, а також порушив норми процесуального права, а саме: ст.ст. 4-3, 33 та 34 ГПК України, що є підставою для скасування такого рішення.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджувався з доводами та вимогами, що були викладені Відповідачем в його апеляційній скарзі та вважав, що рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2006 року є законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві – без задоволення.
Представник Відповідача, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, яке підтверджується відповідними ухвалами суду від 23.05.2006р. та 09.06.2006р., в судове засідання так і не з’явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, що на думку апеляційного суду не перешкоджає розглядові та вирішенню справи без участі цього представника.
Заслухавши пояснення представника Позивача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як видно з матеріалів справи, 01.10.2003р. між АЕК “Київенерго” (постачальником) та комунальним підприємством “Управління житлового господарства” Оболонського району у місті Києві (споживачем), правонаступником якого є Відповідач, було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240435 (надалі – Договір) терміном дії до 01.03.2004р. Листами № 1353 від 07.10.2004р., № 048-21-9427 від 14.10.2004р., № 389 від 30.03.2005р. і № 048-21-3566/а від 12.04.2005р. термін дії вказаного Договору було продовжено.
Предметом Договору (п. 1.1.) є зобов'язання Позивача щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії у кількості та обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, та зобов'язання Відповідача щомісячної оплати своєчасно та в повному обсязі.
Таким чином, Позивач повинен був безперебійно постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення - в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року, згідно із заявленими Відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а Відповідач, у свою чергу, повинен був дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2 до Договору.
Також, відповідно до п. 10 додатку 2 до Договору, споживач щомісяця забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації” та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника.
Приймаючи оспорюване рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що Відповідачем було порушено вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з Відповідача 120025,78 грн. основного боргу (без урахування індексу інфляції) є законними та обґрунтованими.
У зв’язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського про обгрунтованість доводів Позивача та задоволення частково його позовних вимог в обсязі, визначеному в рішенні суду, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі зверненням-дорученням Відповідача, Договір було укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 75, по вул. Героїв Дніпра в м. Києві.
Оскільки у будинку відсутні прилади обліку, облік за споживанням теплової енергії проводився розрахунковим способом, відповідно до п. 2.1 Договору за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, визначеними в додатку 2 до Договору, а також за тепловими навантаженнями і обсягами, визначеними у звертанні-дорученні про укладення Договору та в додатку 1 до Договору. Про відповідність виставлених для оплати сум за кожний місяць (за винятком листопада 2003 року та вересня 2004р.) спірного періоду, зазначеним у Договорі навантаженням, свідчать надані Позивачем відповідні довідки про нарахування.
Суд першої інстанції встановив, що підставою для включення суми 85 243,19 грн. (з урахуванням ПДВ) у листопаді 2003 року став акт звірки № 484 рахунків за спожиту від джерел акціонерної компанії “Київенерго” теплову енергію між Комунальним підприємством “Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві та житловим управлінням “Західне” ДП “Екос”, відповідно до якого заборгованість першого перед акціонерною компанією “Київенерго” по договору № 240435 збільшилась на суму 85243,19 грн., а заборгованість Житлового управління “Західне” ДП “Екос” перед Акціонерною компанією “Київенерго” по договору № 230081 зменшилась на суму 85 243,19 грн. При чому, як слідує з акту, цей борг виник у попереднього власника будинку ДП “Екос” до 01.06.2003р. за договором № 230081.
Однак, оскільки спірний період починається з жовтня 2003 року та регулюється іншим договором, підстави для стягнення суми 85 243,19 грн., відсутні.
того, Позивачем крім вартості поставленої теплової енергії, яка розрахована відповідно до договірних навантажень, у вересні 2004 року для оплати виставлено Відповідачу суму у розмірі 12 922,40 грн. (з урахуванням ПДВ), на підставі угоди № Т-91 від 01.09.2004р. про заміну боржника у зобов'язанні. Відповідно до вказаної угоди, дочірнє підприємство “Екос” (боржник) передав, а комунальне підприємство “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва (новий боржник) прийняв на себе зобов'язання щодо погашення боргу перед акціонерною компанією “Київенерго” за договором на постачання теплової енергії від 01.06.2003р. № 240439 на суму 12 922,40 грн.
Пунктом 2 вказаної угоди № Т-91 було передбачено, що новий боржник виконує зобов'язання перед Позивачем шляхом визнання зазначеної суми та зарахування її на Договір.
Судова колегія вважає, що сплата боргу в розмірі 12 922,40 грн. регулюється умовами договору № 240439, у зв’язку з чим договір № 240435 не може регулювати порядок сплати боргу, що виник за договором № 240439. З огляду на це, оскільки відносини між кредитором і первісним боржником засновані на договорі, перевід боргу полягає в заміні сторони у зобов'язанні (договорі), а не зміні підстав виникнення боргу.
Згідно зі ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач підстави стягнення боргу в розмірі 12922,40 грн. не змінив.
Таким чином, судова колегія констатує, що підстави для стягнення боргу в сумі 98165,59 грн. (85243,19грн.+12922,40грн.) в рамках даного позовного провадження відсутні. Отже, борг Відповідача перед Позивачем складає суму 120 025,78 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів констатує, що господарський суд м. Києва правомірно дійшов висновку щодо правомірності стягнення з Відповідача 120025,78 грн. основного боргу.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції і про те, постачання теплової енергії за Договором здійснюється для потреб житлового будинку, тобто - кінцевими споживачами теплової енергії, є мешканці будинку. Отже, правомірними є вимоги і про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції, розмір якого становить 128901,38 грн. (120025,78 грн. + 8875,60 грн.) та трьох процентів річних в розмірі 2284,29 грн., нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України за період з 01.01.2004р. по 01.07.2005р., а у зв”язку з цим, відповідно до ст. 49 ГПК України – судових витрат в розмірі 1371,05 грн. (1311,86 грн. – державне мито і 59,19 грн. – витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу).
У стягненні 26418,37 грн. інфляційних та 5767,40 грн. трьох процентів річних судом першої інстанції відмовлено правомірно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, апелянтом всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2006 р., яке було прийнято по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Служба замовника житлово - комунальних послуг” Оболонського району у місті Києві залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва області від 26.01.2006р. по справі № 6/770 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до Комунального підприємства “Служба замовника житлово - комунальних послуг” Оболонського району у місті Києві про стягнення 261 537,03 грн., - без змін.
2. Справу № 6/770 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
02.08.06 (відправлено)