Судове рішення #1926546
36/463

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 05.12.2006                                                                                           № 36/463

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Мельник В.І. – адвокат (дов. б/н від 22.09.2006);

 від відповідача - Беттяр С.В. – представник (дов. № 01-07/308 від 29.12.2005);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2006

 у справі № 36/463 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство фірма "Укргідроспецбуд"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  розірвання договору та стягнення 38731,56 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2006 у справі № 36/463 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Сервіс” про розірвання договору оренди та стягнення з Закритого акціонерного товариства фірма „Укргідроспецбуд” незаконно отриманої орендної плати у розмірі 38 731 грн. 56 коп.  

Судове рішення мотивоване тим, що оскільки на момент перерахування грошових коштів позивачем договір оренди був чинним, об’єкт оренди був переданий позивачу та знаходився у його використанні, правові підстави для повернення грошових коштів у розмірі 38 731 грн. 56 коп. відсутні. Позовні вимоги про розірвання договору оренди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду доказів виконання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо надсилання на адресу відповідача пропозиції про розірвання договору оренди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду. У своїй скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2006  у справі № 36/463, посилаючись на те, що рішення прийняте в результаті однобічного розгляду справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Однією із позовних вимог позивача було зобов’язання відповідача повернути незаконно утримуване майно вартістю біля 20000 грн., яке відповідач зберігає у себе без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України останній зобов’язаний його повернути, однак вказана вимога не була розглянута судом.

При прийнятті рішення судом не були враховані норми ст.ст. 651, 652, 653, 761, 762, 1212 Цивільного кодексу України, що регулюють підстави зміни та розірвання договору та відносини в сфері оренди майна.

Під час судового розгляду не було досліджено підстави передачі в оренду відповідачем площадки для розміщення літнього майданчика, який не належить відповідачу про що з’ясувалося під час отримання дозволу в районній адміністрації.

Судом не взято до уваги акт складений 30.05.2006 про відмову охорони впустити представників позивача на територію об’єкта оренди та норми пункту 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.


У відзиві на апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство фірма „Укргідроспецбуд” просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2006 у справі № 36/463 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зокрема, зважаючи на те, що на момент перерахування грошових коштів позивачем, договір оренди № 25/04-06 був чинним, об’єкт оренди був переданий позивачу за актом приймання-передачі від 01.02.2006  та знаходився у його користуванні, позивач використовував об’єкт оренди, правові підстави для повернення грошових коштів у розмірі 38 731 грн. 56 коп. відсутні, отже місцевий господарський суд виніс юридично правильне рішення.

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.


01.02.2006 між Закритим акціонерним товариством фірма „Укргідроспецбуд” (за договором орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Сервіс”  (за договором орендар) був укладений договір оренди № 25/04-06.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в оренду приміщення для розміщення пункту громадського харчування, відкрита площадка для господарських потреб та відкрита площадка для розміщення літнього майданчика згідно з організаційними, технічними та фінансовими умовами, вказаними у цьому договорі.

Передача-приймання об’єкта оренди від орендодавця в користування орендарю, а також повернення об’єкта оренди від орендаря орендодавцю по закінченню терміна оренди або у випадку дострокового припинення дії цього договору, здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з повноважних представників сторін ( пункт 3.1 договору).

Згідно із пунктом 3.5 договору на момент передачі орендарю об’єкт оренди та майно відповідає всім санітарним та технічним вимогам та придатне до його використання за призначенням.

Об’єкт оренди був переданий за актом приймання-передачі в оренду приміщення та майна від 01.02.2006, підписаного повноважними представниками сторін, при цьому в акті зазначено, що приміщення та відкриті площадки знаходяться у стані, який відповідає існуючим санітарним та протипожежним нормам та вимогам; якісний стан об’єкта оренди відповідає умовам даного договору, усе майно та обладнання, встановлене на об’єкті знаходиться в зразковому стані; зауважень та претензій на момент складання акту сторони не мають.

Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджений розмір орендної плати, а саме: приміщення для розміщення пункту громадського харчування 165, 44 грн. за 1 кв. м., всього 12259 грн. 10 коп.; відкрита площадка для господарських потреб 36,19 грн. за 1 кв. м., всього 651 грн. 42 коп.; відкрита площадка для розміщення літнього майданчика 62,04 грн. за 1 кв. м., всього 3970 грн. 56 коп.

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісяця у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних платежів на банківський рахунок орендодавця, строк оплати – не пізніше 5 (п’ятого) числа кожного місяця (пункт 5.2 договору).

Згідно із пунктом 5.3.1 договору орендна плата за перший місяць (лютий 2006) оренди приміщення та відкритої площадки, вказаних в пункті 4.1.1 договору, сплачується орендарем не пізніше п’яти днів після підписання акту передачі-приймання об’єкта оренди.

За платіжними дорученнями від 26.01.2006 № 61, від 31.01.2006 № 62  та  від  20.03.2006 № 231 позивач здійснив оплату за оренду приміщення та відкритої площадки у розмірі 38 731 грн. 56 коп.  

З матеріалів справи вбачається, що підставою виникнення господарського спору стала вимога  ТОВ „Альфа-Сервіс” про розірвання даного договору оренди у зв’язку з тим, що 20.02.2006 державним інспектором з пожежного нагляду ВПНПД Солом’янського РУ ГУ МНС України в м. Києві була проведена експертиза протипожежного стану приміщення кафе ТОВ „Альфа-Сервіс” по вул. Гарматній, 6, якою встановлено  порушення вимог діючих протипожежних норм та правил.

Апеляційною інстанцією встановлено, що підставою для розірвання договору оренди позивач зазначив ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України (див. нормативне обґрунтування арк. с. 46).

Так, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною (тобто такого порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору) та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 цього ж кодексу передбачено зміну або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується позивача, який повинен довести наявність істотних порушень умов договору або норм чинного законодавства, на підставі яких він вважає договір підлягає розірванню.

Єдиним доказом, на який посилається позивач, є експертний висновок державного інспектора з пожежного нагляду ВПНПД Солом’янського РУ ГУ МНС України в м. Києві від 20.02.2006, який складений після укладення спірного договору оренди на предмет дотримання протипожежного стану саме приміщень кафе ТОВ „Альфа-Сервіс”, складений за участю директора ТОВ „Альфа-Сервіс” та за відсутності представника відповідача, при цьому позивачем не доведено, яким чином зазначений акт свідчить про істотне порушення відповідачем умов спірного договору оренди або істотну зміну обставин, оскільки із змісту вищезазначеного експертного висновку не вбачається будь-якої заборони щодо використання орендованого приміщення. Крім того, колегія суддів зазначає, що порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на оренду будь-яких приміщень врегульований Порядком видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. N 150, відповідно до якого, орган державного пожежного нагляду у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки  приймає обґрунтоване рішення про відмову у видачі дозволу, копія обґрунтованого рішення про відмову у видачі дозволу надсилається заявникові.  Позивачем не надано рішення органу державного пожежного нагляду про відмову у видачі дозволу на оренду приміщень.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем передано в оренду площадку для розміщення літнього майданчика, яка йому не належить не заслуговує на увагу, оскільки в порушення приписів ст. 33 ГПК України останнім не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів.

Крім того, статтею 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Ні під час розгляду  справи в господарському суді першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги апеляційним господарським судом позивачем не надано доказів надсилання відповідачу пропозиції щодо розірвання договору оренди, тобто позивачем недотриманий порядок розірвання договорів, встановлений ст. 188 ГК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині розірвання договору оренди від 01.02.2006 № 25/04-06.    

Не вбачає колегія суддів підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції щодо повернення сплаченої орендної плати у розмірі 38 731 грн. 56 коп., оскільки: об’єкт оренди переданий позивачу згідно із актом приймання-передачі від 01.02.2006; спірний договір оренди є чинним, а тому згідно із ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; позивач не надав доказів неможливості використання орендованого приміщення, які б слугували підставою для звільнення його від сплати орендної плати на підставі п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, як вже зазначалось вище сплачена орендна плата по кожному із платіжних доручень у розмірі 12910 грн. 52 коп. свідчить про оплату за користування орендованими приміщеннями, а саме: за приміщення для розміщення пункту громадського харчування у розмірі 12259 грн. 10 коп. та за відкриту площадку для господарських потреб - 651 грн. 42 коп., при цьому позивачем не здійснювалась оплата за оренду відкритої площадки для розміщення літнього майданчика.

Що стосується позовних вимог про зобов’язання відповідача повернути майно орієнтовною вартістю 20000 грн. в натурі з незаконного володіння позивачу, то слід зазначити, що за змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України     кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тобто саме позивач повинен належними доказами довести утримання відповідачем в орендованому приміщенні його майна, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вказані доводи позивача. Посилання позивача на акт від 17.05.2006 (арк. с. 22)  не може бути прийняте колегією суддів до уваги, оскільки він складений в односторонньому порядку представниками позивача, тобто зацікавленими особами, а тому не є належним доказом.


Таким чином, враховуючи викладене, немає підстав визнати доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції всестороннє та у повному обсязі дослідив докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.


Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-


ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м Києва від від 16.10.2006 у справі №36/463 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи № 36/463 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.


 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.


                                                                                          Ропій  Л.М.



 11.12.06 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація