Справа № 296/2089/25

1-кс/296/1040/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ПрАТ "Каштан", про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4., яка діє в інтересах ПрАТ "Каштан", звернулася до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням і просить скасувати арешт, накладений на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Каштан" (код за ЄДРПОУ 02969774), шляхом скасування заборони її відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування клопотання зазначає, що згідно ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 04.07.2022 року у справі №296/3657/22 було вирішено накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Каштан" (код за ЄДРПОУ 02969774), шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування.

Як вбачається зі змісту ухвали про арешт майна єдиною підставою для накладення арешту послугувало те, що особи причетні до російської агресії були бенефеціарним власниками ПрАТ "Каштан" і при здійсненні господарської діяльності можуть фінансувати тероризм.

Однак наразі такі обставини змінились, оскільки особи, пов`язані із російською агресію, не є власниками ПрАТ "КАШТАН".

Водночас новий власник позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність по причині неможливості користуватись земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні.

Враховуючи вищевикладене просить клопотання задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4., яка діє в інтересах ПрАТ "Каштан", у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, клопотання просить задовольнити в повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що з урахуванням поданих стороною письмових доказів не заперечує щодо часткового задоволення клопотання, а саме у частині скасування ухвали щодо заборони користування земельною ділянкою. У задоволенні клопотання в іншій частині просить відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до абз.3 п.1 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Отже, арешт майна має бути скасованим, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_2. від 04.07.2022 року накладено арешт на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Каштан» (ЄДРПОУ: 02969774), адреса реєстрації: Житомирська область, Коростишівський район, місто Коростишів, вулиця Червоних партизанів, будинок 31, шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування.

З поданої прокурором заяви вбачається, що прокурор не заперечує щодо часткового задоволення клопотання, а саме у частині скасування ухвали щодо заборони користування земельною ділянкою, тобто у подальшому застосуванні арешту майна у частині заборони користування відпала потреба.

Таким чином наявні правові підстави для часткового задоволення клопотання та скасування арешту майна на підставі ч.1 ст.174 КПК України в частині заборони користування земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Каштан" (код за ЄДРПОУ 02969774).

Керуючись ст.ст.169-174, 309, 376, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_2. від 04.07.2022 року у справі № 296/3657/22, у частині заборони користування земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Каштан" (код за ЄДРПОУ 02969774).

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1