ЄУН справи: 336/1998/25

                                                               Номер провадження: 1-кп/336/958/2025

В И Р О К

Іменем України

31 березня 2025 року                                                 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082080000166 від 28.01.2025 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Мирне Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в:

28 січня 2025 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля будинку №11 по вул. Полякова у місті Запоріжжі, звернув увагу на автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраціний номер НОМЕР_1 , у кузові синього кольору, VIN НОМЕР_2 , 1983 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 30.09.2023.

Далі ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, не маючи законних підстав та відповідних документів на право власності , обравши його об`єктом вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, та з метою отримання транспортного засобу для подальшого користування, відтиснув невстановленим слідством предметом водійські дверцята, після чого шляхом з`єднання електродротів привів двигун у робочий стан та почав рух, отримавши можливість розпорядитися транспортним засобом на власний розсуд, проте був зупинений співробітниками поліції на перехресті вулиць Виробничої та Миколи Краснова у місті Запоріжжі.

Таким чином, ОСОБА_7 незаконно заволодів транспортним засобом марки ВАЗ 21013, реєстраціний номер НОМЕР_1 , у кузові синього кольору, VIN НОМЕР_2 , 1983 року випуску, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму, яка відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи, становить 27266 гривень 14 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, розкаявся, попросив пробачення в потерпілого. Позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтримав заявлений ним позов в частині відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином. В частині відшкодування моральної шкоди потерпілий від позову відмовився.

Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_7 показав, що 28 січня 2025 року після 2 години проходив по вул. Краснова в м. Запоріжжя і побачив припаркований автомобіль ВАЗ 21013 синього кольору, в якого спрацювала сигналізація. В цей час він вирішив спробувати заволодіти даним автомобілем, тому, використовуючи свої навички майстра з ремонту автомобілів, відігнув дверцята і проник до автомобіля. Спочатку він намагався відштовхати автомобіль, а потім зміг запустити двигун, з`єднавши дроти запалення. Після цього він їздив на автомобілі в різні частини міста Запоріжжя. Під час їзди на автомобілі він вдарився о бордюр, чим пошкодив автомобіль. Пізніше, коли намагався завести автомобіль штовхаючи його, врізався в стовп, чим також пошкодив автомобіль. Ще через деякий час на вулиці Краснова в місті Запоріжжі він був зупинений працівниками поліції, які виявили факт викрадення автомобіля.

Суд зазначає, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та щодо речових доказів.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, при визначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, вибачився перед потерпілим та засудив свої дії; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При цьому, згідно з вимогами ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування вимог ст.75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Призначене судом покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

В зв`язку з призначенням обвинуваченому покарання з випробуванням, застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

Позов потерпілого про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, у сумі 26080 грн. 00 копійок підлягає задоволенню.

Витрати на проведення судових експертиз, в порядку ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 05.02.2025 на речі, які було вилучено 28.01.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 62 / вул. М. Краснова, 1А,– підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376, ч. 3 ст.349, ст. ст. 368 – 371, 373, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 протягом строку випробування обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 26080 (двадцять шість тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави витрати на проведення судових експертиз, а саме: за висновком експерта СЕ-19/108-25/2824-АВ від 07.02.2025 в сумі 2387,70 грн.; за висновком експерта СЕ-19/108-25/2957-ФХД від 06.02.2025 в сумі 1591,80 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Арешт, накладений на речі, які було вилучено 28.01.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 62 / вул. М. Краснова, 1А, а саме: пляшку з-під пива, упаковану в паперовий конверт; ручку МКПП, упаковану в паперовий конверт; мікрочастки з водійського сидіння, упаковані до сейф-пакету PSP-1220746; змиви з ручки полімерного тулубу замка живлення, упаковані в паперовий конверт; змиви з зовнішньої ручки водійських дверей, упаковані в паперовий конверт; змиви з поверхні керма, упаковані в паперовий конверт – скасувати.

Речові докази: пляшку з-під пива, упаковану в паперовий конверт; ручку МКПП, упаковану в паперовий конверт; мікрочастки з водійського сидіння, упаковані до сейф-пакету PSP-1220746; змиви з ручки полімерного тулубу замка живлення, упаковані в паперовий конверт; змиви з зовнішньої ручки водійських дверей, упаковані в паперовий конверт; змиви з поверхні керма, упаковані в паперовий конверт, які передані на зберігання до камери схову відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити; автомобіль ВАЗ-21013, реєстраціний номер НОМЕР_1 , годинник Calvin Klain, кепку чорного кольору з написом «Georgio Armani», документи на ім`я ОСОБА_5 , які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити в його розпорядженні; мобільний телефон iPhone 6S, imei: НОМЕР_6 , який переданий на зберігання до камери схову відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – повернути обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Повний текст складено 01.04.2025.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1