Номер провадження 1-кс/754/1005/25

Справа № 754/4752/25

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100030001081 від 29.03.2025, про арешт майна,

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 31.03.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 28.03.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12025100030001081 від 29.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Згідно положень ст. 172 ч. 2 КПК України Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030001081 від 29.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з вираженими ознаками гнильних змін.

Дана подія зареєстрована до Журналу єдиного обліку Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві за №29072 від 28.03.2025.

У період часу з 21:57 год. 28.03.2025 по 00:57 год. 29.03.2025 слідчим слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведеного огляду було виявлено у приміщенні квартири труп особи чоловічої статі встановлений як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 у стані виражених ознак гнилісних змін. Оглядом встановлено, що труп без видимих ознак насильницької смерті. Обстановка в приміщенні квартири не порушена. Під час проведеного огляду було виявлено та вилучено:

- ключі від квартири (3 ключі з чохлом чорного кольору та окремо електронний ключ від домофону), що поміщено до спеціального пакету CRI1271328;

- мобільний кнопковий телефон, мобільний телефон марки «Моторола» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , що поміщено до спеціального пакету INZ2001707;

- військовий квиток, свідоцтво про освіту, диплом, копію паспорту на ім`я ОСОБА_5 , диплом про освіту, що поміщено до спеціального пакету INZ2001699;

- грошові кошти у сумі 2694 гривні 90 копійок та банківську карту «Ощадбанку» № НОМЕР_2 , що поміщено до спеціального пакету INZ2001705;

- єдину розрахункову книжку, профспілковий квиток, ордер на житлове приміщення, пенсійне посвідчення ім`я ОСОБА_5 що поміщено до спеціального пакету INZ2001706.

Постановою слідчого від 29.03.2025 вищевказані речі було визнано речовими доказами.

Вказане майно необхідне органу досудового розслідування, як об`єкт для дослідження, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальним об`єктом, який міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто є речовим доказом.

Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ст. 237 ч. 7 КПК України).

Положенням ст. 167 ч.1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об`єктивному встановленню обставин кримінального провадження.

Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12025100030001081 від 29.03.2025, у виді накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 29.03.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та яке постановою слідчого від 29.03.2025 визнано речовими доказами.

Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 29.03.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні №12025100030001081 від 29.03.2025, а саме на:

- ключі від квартири (3 ключі з чохлом чорного кольору та окремо електронний ключ від домофону);

- мобільний кнопковий телефон, мобільний телефон марки «Моторола» з ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

- військовий квиток, свідоцтво про освіту, диплом, копію паспорту на ім`я ОСОБА_5 , диплом про освіту;

- грошові кошти у сумі 2694 гривні 90 копійок та банківську карту «Ощадбанку» № НОМЕР_2 ;

- єдину розрахункову книжку, профспілковий квиток, ордер на житлове приміщення, пенсійне посвідчення ім`я ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1