Номер провадження 1-кс/754/972/25

Справа № 754/4553/25

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва, 27.03.2025, надійшло клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного 15.03.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва (ЄУНСС:754/3657/25).

Клопотання мотивує тим, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2024 (ЄУНСС: №754/3657/24) в рамках кримінального провадження №12021100030002481 від 21.09.2021 накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:206:0003 та нежитлові будівлі (літ. Е, Ж) загальною площею 178, 1 кв.м, (опис: заклад громадського харчування № 1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м, заклад громадського харчування № 2 в літ. Ж площею 158,3 кв.м), за адресою: м. Київ, просп. Ватутіна Генерала 1-К та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 173037568000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Вважає що, ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2024 винесена незаконно та є безпідставною, в зв`язку з чим просить скасувати арешт накладений даною ухвалою на майно.

У судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання за викладених в ньому обставин. Просив суд клопотання задовольнити та скасувати арешт накладений 15.03.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва (ЄУНСС:754/3657/24).

Власник майна підтримав позицію свого представника, просив клопотання задовольнити.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання та скасування арешту з посиланнями на те, що подане клопотання є необґрунтованим, досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, а тому потреба у арешті майна не відпала. Крім того, звернула увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_4 не має права користування на замельну ділянку, на яку накладено арешт.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника власника майна, власника майна думку прокурора, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання власника майна за наступних обставин.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ст. 170 ч.ч. 2, 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2025 вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим в клопотанні доведено наявність підстав необхідності накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, і може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до ст. 174 ч. 2 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На час розгляду слідчим суддею цього клопотання про скасування арешту майна з моменту ухвалення рішення про накладення арешту на майно минув незначний проміжок часу, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не відпала.

Так, доводи даного клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування відповідно до ст. 174 ч. 2 КК України підстав для скасування арешту накладеного на майно та доказів того, що на даній стадії досудового розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.

Проаналізувавши наведені аргументи, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, про те, що арешт на майно накладено необґрунтовано чи станом на день розгляду клопотання відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, триває досудове розслідування №12021100030002481 від 21.09.2021, в рамках якого накладено арешт на зазначене майно, скасування арешту на речовий доказ може призвести до його втрати, та відповідно не досягнення мети заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання власника майна про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 15 березня 2024 року (ЄУНСС: 754/3657/24) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 01.04.2025 о 17:40 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1