Справа № 216/1258/25

                                                провадження №2/216/1524/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді:                Гайтко Л.А.

за участю

секретаря судового засідання:        Маленька Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

        21 лютого 2025 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про  стягнення аліментів на утримання дитини  у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця,  але  не  менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

    Заяву обґрунтовано наступним:  позивачка ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Незважаючи на те, що сторони зареєстровані за однією адресою, вони фактично не проживають разом, а з 21.01.2023 року ведуть окреме господарство. Відповідач добровільно виплачував певну суму на утримання дитини, але ця сума не є офіційно закріпленою та не відповідає реальним потребам дитини, оскільки дитина сторін має інвалідність та потребує додаткових витрат на лікування та реабілітацію. Позивачка просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року провадження по справі було відкрито, справу було призначено до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_2 , особисто в суді, 24.03.2025 року, подав до суду заяву про визнання ним позовних вимог позивача щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини, але не згоден з проханням позивача покласти судові витрати на нього, бажає, щоб судові витрати були поділені між сторонами порівну, а також врахувати що він є учасником бойових дій. На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. 

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу № НОМЕР_1 від 03.03.2015.

Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 27.03.2015р.

Дитина сторін має інвалідність, що підтверджується медичним висновком №53 від 09.08.2019 року, та потребує додаткових витрат на лікування та реабілітацію.

Сторони зареєстровані за однією адресою, вони фактично не проживають разом, а з 21.01.2023 року ведуть окреме господарство. Відповідач добровільно виплачував певну суму на утримання дитини, але ця сума не є офіційно закріпленою та не відповідає реальним потребам дитини, оскільки дитина сторін має інвалідність та потребує додаткових витрат на лікування та реабілітацію. Позивачка просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.  Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно роз`яснень п. 17 Постанови ПВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, інших непрацездатних осіб, інші обставини, що мають значення для справи непрацездатних.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

    Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Датою подачі позову є 21.02.2025 року, і саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти на утримання дитини.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Із врахуванням обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити повністю, аліменти з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягувати щомісячно в розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу відповідача, але гарантовано не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Таким чином, позивачка є звільненою від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Таким чином, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідач має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 23 січня 2016 року, і тому просив суд врахувати це під час вирішення питання про стягнення судового збору.

Щодо доводів відповідача про те, що він є учасником бойових дій, а тому він повинен бути звільненим від сплати судового збору, то вказані доводи суд відхиляє.

Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір`учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), яка ухвалена пізніше судового рішення у справі 753/6459/16, на яке покликається відповідач, як на правозастосування, щодо звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу, щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Таким чином, аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача аліментів, тобто предмет позову не пов`язаний із захистом прав учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 180 182, 183, 191 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

    Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Бахмач, Чернігівської області, громадянство Україна, паспорт НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_6 , на користь матері дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_7 , ІПН НОМЕР_8 , адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача,  але  гарантовано не  менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення  дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, тобто з 21.02.2025  року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Бахмач, Чернігівської області, громадянство Україна, паспорт НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_6 , судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя Л.А. ГАЙТКО