Справа 932/1545/25

Провадження № 1-во/932/8/25

У Х В А Л А

про виправлення описки

31 березня 2025 року                                                                м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Сітніков Т.Б. розглянувши заяву прокурора Донецької обласної прокуратури Новацького В.Б. про виправлення описки в ухвалі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.03.2025 року по справі № 932/1545/25, провадження 1-кс/932/1028/25, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська звернулась із заявою прокурор Донецької обласної прокуратури Новацький В.Б., в якій просить виправити описку в ухвалі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.03.2025 року по справі № 932/1545/25, провадження 1-кс/932/1028/25, а саме в усіх частинах допущено описки в прізвищі підозрюваної ОСОБА_1 , було зазначено прізвище ОСОБА_2 , в той час, як слід було зазначати ОСОБА_3 , як зазначено в клопотанні слідчого 3 СВ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську.

Дослідивши подану заяву про виправлення описки та матеріали справи № 932/1545/25, провадження 1-кс/932/1028/25, слідчий суддя приходить висновку, про відмову у задоволені клопотанні, у зв`язку з тим, що описку було виправлено за власною ініціативою слідчого судді, ухвала від 20.03.2025 року, у справі № 932/1545/25, провадження 1-кс/932/1028/25.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Отже, виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.

Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.

У конкретному випадку слідчий суддя не вбачає правових підстав для внесення виправлення в ухвалу слідчого судді Цитульського В.І., оскільки вказане, вже виправлено слідчим суддею за власною ініціативою, про що винесено ухвалу від 20.03.2025 року та отримано копію вищезазначеної ухвали слідчим Фесенко О.В. від 24.03.2025 року, про що свідчить розписка, додана до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора Донецької обласної прокуратури Новацького В.Б. про виправлення описки в ухвалі Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.03.2025 року по справі № 932/1545/25, провадження 1-кс/932/1028/25 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя                                                                        Сітніков Т.Б.